Переслідування християн
1 А Савло схвалював його вбивство. В ті дні настало велике переслідування Єрусалимської Церкви. Всі, за винятком апостолів, розсіялися по околицях Юдеї та Самарії.
2 Побожні мужі поховали Степана й гідно оплакали його.
3 Савло ж нищив Церкву, входячи до домів і виволікаючи чоловіків та жінок, укидав їх до в’язниці.
Пилип проповідує в Самарії
4 А ті, які були розпорошені, ходили й благовістили Слово.
5 Пилип, прибувши до міста Самарії, проповідував їм про Христа.
6 А натовпи людей прислухалися до того, що говорив Пилип, і однодушно приймали почуте, бо бачили чудеса, які він чинив.
7 З багатьох, сповнених нечистими духами, вони виходили й гучно кричали, а багато паралізованих і кривих оздоровлялися.
8 І настала велика радість у тому місті.
Чаклун Симон приєднався до віруючих
9 Був у місті один чоловік на ім’я Симон. Перед тим він займався чаклунством і дивував народ Самарії, видаючи себе за когось великого.
10 Його слухали від малого до великого, кажучи: Це велика сила Божа!
11 Слухали його, бо довго дивував їх чаклунством.
12 Але коли повірили Пилипові, який благовістив про Боже Царство й Ім’я Ісуса Христа, то охрестилися і чоловіки, і жінки.
13 Повірив і сам Симон; охрестившись, він постійно перебував з Пилипом і дивувався, коли бачив прояви великої сили й чудеса.
Самарія приймає Слово Боже
14 Апостоли, які перебували в Єрусалимі, почули, що Самарія прийняла Боже Слово, і послали до них Петра та Івана.
15 Прийшовши, ті помолилися за них, щоб вони одержали Святого Духа.
16 Адже на жодного з них Він ще не зійшов, бо ті були тільки хрещені в Ім’я Господа Ісуса.
17 Тоді поклали на них руки – і вони одержали Святого Духа.
Божий дар не дається за гроші
18 Коли Симон побачив, що покладанням рук апостолів дається [Святий] Дух, то приніс їм гроші
19 й промовив: Дайте і мені таку владу, щоб на кого я покладу руки, той одержував би Святого Духа!
20 Та Петро сказав йому: Твої гроші хай з тобою загинуть, бо ти думаєш за гроші набути дар Божий.
21 Немає тобі частки й наділу в цій справі, бо твоє серце не чесне перед Богом.
22 Отже, покайся за це своє зло й молися Богові, може, проститься тобі задум твого серця.
23 Бо ти, я бачу, переповнений жовчною гіркотою і перебуваєш в оковах неправди!
24 У відповідь Симон сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало ніщо з того, що ви сказали.
25 А вони засвідчили й після проповіді Слова Господнього повернулися в Єрусалим. Благовістили вони й у багатьох самарійських селах.
Пилип та ефіопський вельможа
26 Ангел Господній промовив до Пилипа, кажучи: Встань і йди на південь, – на шлях, що йде з Єрусалима до Ґази, він пустинний.
27 Він встав і пішов. І ось муж, – скопець з Ефіопії, – вельможа ефіопської цариці Кандаки, який був над усіма її скарбами. Він їздив на поклоніння в Єрусалим;
28 повертаючись, він сидів у своїй колісниці й читав пророка Ісаю.
29 Дух же сказав Пилипові: Підійди і пристань до цієї колісниці!
30 Пилип підбіг і почув, що він читав пророка Ісаю, і запитав: Чи ти розумієш те, що читаєш?
31 Той відказав: Як же можу я розуміти , коли ніхто не наставить мене? І попросив Пилипа, щоб увійшов і сів біля нього.
32 А місце із Писання, яке він читав, було: Неначе вівцю на заріз, повели Його; неначе ягня безголосе перед тим, хто стриже його, – Він не відкриває уст Своїх.
33 У Його приниженні відмовлено Йому в суді. [Але] хто розповість про рід Його? Бо життя Його забирається із землі!
34 Обізвався скопець і сказав Пилипові: Благаю тебе, про кого це пророк каже? Про себе самого чи про когось іншого?
35 Відкривши уста й почавши з цього Писання, Пилип благовістив йому про Ісуса.
36 Тим часом вони, мандруючи дорогою, під’їхали до якоїсь води. І скопець каже: Ось вода. Що ж забороняє мені охреститися?
37 [А Пилип йому сказав: Якщо віриш усім своїм серцем, – то можна. Він у відповідь промовив: Вірю, що Ісус Христос є Сином Божим!]
38 І наказав зупинити колісницю. Вони обидва ввійшли у воду – Пилип і скопець; і він охрестив його.
39 Коли вони вийшли з води, Господній Дух забрав Пилипа, і скопець більше не бачив його. І їхав він своєю дорогою та радів.
40 Пилип же опинився в Азоті. Проходячи, він благовістив усім містам, аж поки не прийшов до Кесарії.
Saul persecută Biserica
1 Saul încuviinţase uciderea lui Ştefan, iar din ziua aceea a început o mare persecuţie împotriva Bisericii din Ierusalim. Toţi, în afară de apostoli, s-au împrăştiat prin ţinuturile Iudeii şi Samariei. 2 Câţiva bărbaţi evlavioşi l-au îngropat pe Ştefan şi l-au jelit cu mult plânset. 3 Iar Saul nimicea Biserica, intra în case şi-i târa afară pe bărbaţi şi pe femei şi îi arunca în temniţă.
Filip vesteşte evanghelia în Samaria
4 Credincioşii care se împrăştiaseră mergeau acum şi vesteau cuvântul. 5 Filip a coborât în cetatea Samariei să-l proclame acolo pe Hristos. 6 Oamenii ascultau cu toţii, luând seama la cele spuse de Filip şi vedeau semnele făcute de el. 7 Mulţi care aveau duhuri necurate strigau cu glas puternic când ieşeau acestea şi mulţi oameni paralizaţi sau şchiopi au fost vindecaţi. 8 Şi în cetate a fost o mare bucurie.
9 De ceva vreme, era în cetate un vrăjitor pe nume Simon, care îi uimea pe oamenii din Samaria şi spunea despre sine că este cineva. 10 Toţi îl priveau atent, de la mic la mare, şi ziceau: „El este puterea lui Dumnezeu, cea care se numeşte Puterea cea Mare”. 11 Şi într-adevăr toţi îl ascultau atenţi pentru că de multă vreme îi uimise cu vrăjile lui. 12 Când au crezut însă evanghelia lui Filip, care le vestea Împărăţia lui Dumnezeu şi Numele lui Iisus, s-au botezat, şi bărbaţi şi femei. 13 Chiar şi Simon a crezut şi, după ce s-a botezat, nu se mai despărţea de Filip, privind şi uimindu-se de semnele şi minunile mari care se făceau prin el.
14 Când au auzit apostolii din Ierusalim că cei din Samaria au primit cuvântul lui Dumnezeu, i-au trimis acolo pe Petru şi pe Ioan. 15 După ce au ajuns, aceştia s-au rugat pentru ei ca să primească Duhul Sfânt – 16 pentru că nu se coborâse încă peste nici unul dintre ei, ci fuseseră doar botezaţi în Numele Domnului Iisus. 17 Atunci şi-au pus mâinile peste ei şi au primit Duhul Sfânt. 18 Văzând Simon că Duhul era dat prin punerea mâinilor apostolilor, le-a dat bani 19 şi le-a zis: „Daţi-mi şi mie puterea aceasta, ca orice om peste care îmi voi pune mâinile să primească Duhul Sfânt.” 20 Dar Petru i-a răspuns: „Banii tăi să fie nimiciţi împreună cu tine, căci ţi-ai închipuit că darul lui Dumnezeu se cumpără cu bani! 21 Tu nu ai nici parte, nici vreo chemare în slujirea aceasta, pentru că inima ta nu este cinstită înaintea lui Dumnezeu. 22 Întoarce-te de la răutatea aceasta a ta şi roagă-te Domnului, poate ţi se va ierta gândul inimii tale, 23 căci văd în tine fiere amară şi că eşti prins în lanţurile fărădelegii!” 24 Simon a răspuns: „Rugaţi-vă voi Domnului pentru mine, ca să nu vină nimic din ce aţi zis asupra mea!”
Filip şi convertirea eunucului etiopian
25 După ce au mărturisit şi au vestit cuvântul Domnului, cei doi s-au întors în Ierusalim vestind evanghelia în multe din satele Samaritenilor.
26 Apoi, un înger al Domnului i-a vorbit lui Filip şi i-a zis: „Scoală-te şi mergi spre miazăzi, pe drumul care coboară din Ierusalim spre Gaza, prin deşert!” 27 El s-a ridicat şi a plecat. Şi iată, un etiopian, un eunuc al reginei Candace a Etiopiei, care administra toate bogăţiile ei, venise să se închine în Ierusalim 28 şi se întorcea acasă, aşezat în carul său şi citind din profetul Isaia. 29 Duhul Sfânt i-a zis lui Filip: „Du-te şi ajunge din urmă carul acela!” 30 Atunci Filip a alergat şi l-a auzit pe eunuc citind din profetul Isaia şi i-a zis: „Înţelegi tu cu adevărat ceea ce citeşti?” 31 El i-a răspuns „Cum aş putea oare să înţeleg, dacă nu mă îndrumă cineva?” 32 Iar textul din Scriptură pe care îl citea era acesta:
Ca o oaie a fost dus la tăiere,
ca un miel fără glas, înaintea celui ce-l tunde;
tot aşa, nici El n-a deschis gura.
33 În smerenia lui, nu i s-a făcut dreptate
şi despre urmaşii lui cine va vorbi?
Căci viaţa i-a fost luată de pe pământ.
34 Eunucul l-a întrebat pe Filip: „Spune-mi, te rog, despre cine vorbeşte profetul în felul acesta, despre sine sau despre altcineva?” 35 Filip a luat cuvântul şi plecând de la scriptura aceasta i l-a vestit pe Iisus. 36 Cum mergeau pe drum, au ajuns la o apă şi eunucul i-a zis: „Iată apa, ce mă împiedică să fiu botezat?” 38 A poruncit să fie oprit carul şi amândoi au coborât în apă, iar Filip l-a botezat pe etiopian. 39 Când au ieşit din apă, Duhul Sfânt l-a luat pe Filip şi eunucul nu l-a mai văzut. Apoi şi-a văzut mai departe de drum, plin de bucurie. 40 Filip s-a trezit însă în cetatea Azot. Şi străbătând ţinutul, a vestit evanghelia în toate cetăţile până a ajuns în Cezareea.
