Iisus spală picioarele apostolilor, la masa de Paşte
1 Înainte de sărbătoarea Paştelui, Iisus ştia că I-a venit ceasul ca să treacă din lumea aceasta la Tatăl şi, iubindu-i pe ai Săi din lume, i-a iubit până la sfârşit. 2 În timpul cinei, cum diavolul pusese deja în inima lui Iuda, fiul lui Simon Iscarioteanul, să-L trădeze, 3 Iisus, ştiind că Tatăl Îi dăduse totul în mâinile Sale şi că de la Dumnezeu a ieşit şi la Dumnezeu merge, 4 s-a sculat de la cină, şi-a pus veşmintele deoparte, a luat un ştergar şi s-a încins cu el. 5 Apoi a turnat apă într-un vas şi a început să spele picioarele ucenicilor şi să le şteargă cu ştergarul cu care era încins. 6 Când a venit la Simon Petru, acesta I-a spus: „Doamne, Tu să-mi speli mie picioarele?” 7 Iisus i-a răspuns: „Tu nu ştii încă ce fac Eu, dar vei înţelege după aceea.” 8 Petru I-a spus: „Nu-mi vei spăla picioarele în veci.” Iisus i-a răspuns: „Dacă nu te voi spăla, nu vei avea parte cu Mine.” 9 Simon Petru I-a spus: „Doamne, nu numai picioarele, dar şi mâinile şi capul!” 10 Iisus i-a zis: „Cel ce s-a îmbăiat nu are nevoie decât să-i fie spălate picioarele şi este curat în întregime, iar voi sunteţi curaţi, dar nu toţi.” 11 Căci El ştia cine avea să-L trădeze, de aceea a spus: „Nu toţi sunteţi curaţi.”
12 Aşadar, după ce le-a spălat picioarele, şi-a luat veşmintele şi s-a aşezat din nou şi le-a spus: „Înţelegeţi ce v-am făcut Eu? 13 Voi Mă numiţi Învăţător şi Domn şi bine spuneţi, pentru că sunt. 14 Deci, dacă Eu, Domnul şi Învăţătorul, v-am spălat picioarele, şi voi trebuie să vă spălaţi picioarele unul altuia. 15 V-am dat exemplu ca, după cum v-am făcut Eu, aşa să faceţi şi voi. 16 Adevărat, adevărat vă spun: slujitorul nu este mai mare decât stăpânul său, nici solul mai mare decât cel care l-a trimis. 17 Dacă ştiţi aceste lucruri, fericiţi sunteţi dacă le împliniţi. 18 Nu vorbesc despre voi toţi. Eu îi ştiu pe cei pe care i-am ales. Dar, ca să se împlinească Scriptura: Cel care mănâncă pâine împreună cu Mine şi-a ridicat împotriva Mea călcâiul. 19 Vă spun de pe acum, înainte să se împlinească, ca atunci când se va împlini să credeţi că Eu sunt. 20 Adevărat, adevărat vă spun: Cine îl primeşte pe acela pe care îl voi trimite eu, pe Mine Mă primeşte; şi cine Mă primeşte pe Mine Îl primeşte pe Cel care M-a trimis.”
Descoperirea trădătorului
21 După ce a spus acestea, Iisus s-a tulburat în duhul Său, a dat mărturie şi a spus: „Adevărat, adevărat vă spun că unul dintre voi Mă va vinde.” 22 Ucenicii se uitau unul la altul, neştiind despre cine vorbeşte. 23 Unul dintre ucenicii Lui, acela pe care îl iubea Iisus, era rezemat de pieptul lui Iisus. 24 Simon Petru i-a făcut semn să întrebe cine este. 25 Iar el, fiind rezemat de pieptul lui Iisus, I-a spus: „Doamne, cine este?” 26 Iisus i-a răspuns: „Este cel căruia Eu îi voi întinge bucăţica de pâine şi i-o voi da.” Şi, după ce a întins bucăţica, i-a dat-o lui Iuda, fiul lui Simon Iscarioteanul. 27 Şi după ce a luat bucăţica de pâine, atunci a intrat în el Satana. Iar Iisus i-a spus: „Ce vrei să faci, fă repede!” 28 Şi nimeni dintre cei care stăteau la masă nu a înţeles de ce i-a spus aşa. 29 Fiindcă Iuda avea punga, unii credeau că Iisus i-a zis: „Cumpără cele de trebuinţă pentru sărbătoare”, sau să dea ceva săracilor. 30 Aşadar, după ce a luat îmbucătura, Iuda a ieşit îndată. Şi era noapte.
Porunca cea nouă
31 După ce a ieşit el, Iisus a spus: „Acum a fost preamărit Fiul Omului şi Dumnezeu a fost preamărit în El. 32 Dacă Dumnezeu a fost preamărit în El, şi Dumnezeu Îl va preamări în Sine Însuşi şi îndată Îl va preamări. 33 Copiii mei, încă puţin mai sunt cu voi. Mă veţi căuta, dar, aşa cum le-am spus iudeilor, vă spun şi vouă acum: unde Mă duc Eu voi nu puteţi veni. 34 Vă dau o poruncă nouă: Să vă iubiţi unii pe alţii! Aşa cum v-am iubit Eu, să vă iubiţi şi voi unii pe alţii. 35 După aceasta vor cunoaşte toţi că sunteţi ucenicii Mei, dacă vă veţi iubi unii pe alţii.”
Prevestirea lepădării lui Petru
36 Simon Petru I-a zis: „Doamne, unde Te duci?” Iisus i-a răspuns: „Unde Mă duc Eu tu nu Mă poţi urma acum, dar Mă vei urma mai târziu.” 37 Petru I-a zis: „Doamne, de ce nu pot să Te urmez acum? Îmi voi da şi viaţa pentru Tine.” 38 Iisus i-a răspuns: „Îţi vei da şi viaţa pentru Mine? Adevărat, adevărat îţi spun, înainte să cânte cocoşul te vei lepăda de Mine de trei ori.”
Ісус умиває ноги Своїм учням
1 Перед святом Пасхи Ісус, знаючи, що настала Його година перейти з цього світу до Отця, виявив любов до Своїх, – тих, які у світі, – до кінця полюбив їх.
2 Під час вечері, як диявол уже вкинув у серце Юди Іскаріотського, сина Симона, видати Його,
3 [Ісус], знаючи, що все дав Йому Отець в руки і що від Бога вийшов та до Бога йде,
4 встав з вечері, зняв одяг і, взявши рушника, підперезався.
5 Потім налив води до вмивальниці й почав мити ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
6 Підходить Він до Симона‑Петра. [А той] каже Йому: Господи, чи ж Тобі мити мої ноги?
7 Ісус у відповідь йому сказав: Що Я роблю, того ти нині не знаєш, але згодом зрозумієш.
8 Каже Йому Петро: Ти не помиєш моїх ніг повіки! Ісус йому відповів: Якщо не вмию тебе, не матимеш частки зі Мною.
9 Симон‑Петро каже Йому: Господи, не тільки мої ноги, але й руки та голову.
10 А Ісус говорить йому: Хто вмитий, тому потрібно тільки ноги обмити, оскільки весь чистий; і ви чисті, але не всі.
11 Адже Він знав того, хто зрадить Його, тому й сказав, що не всі вони чисті.
12 А коли помив їхні ноги і надів Свій одяг, знову сів при столі й сказав їм: Чи ви знаєте, що Я зробив вам?
13 Ви називаєте Мене Вчителем і Господом, і добре ви кажете, бо Я Ним є.
14 Отже, коли Я, Господь і Учитель, помив вам ноги, то й ви повинні мити ноги один одному.
15 Адже Я дав вам приклад, щоб і ви робили так, як Я зробив вам.
16 Істинно, істинно кажу вам, що раб не більший за свого пана, як і посланець не більший від того, хто послав його.
17 Якщо це знаєте, то ви блаженні, коли це виконуєте.
Один з учнів зрадить Христа
18 Не про всіх вас кажу. Я знаю, кого вибрав, але щоби збулося Писання: Хто хліб споживає зі Мною, той підняв проти Мене свою п’яту.
19 Тепер кажу вам, ще перед тим, як це станеться, щоб коли воно станеться, ви повірили, що то Я.
20 Істинно, істинно кажу вам: Хто приймає того, кого Я пошлю, – Мене приймає, а хто Мене приймає, – приймає й Того, Хто Мене послав!
21 Промовивши це, Ісус стривожився духом, засвідчив і сказав: Істинно, істинно кажу вам, що один із вас зрадить Мене!
22 Учні почали споглядати один на одного, не здогадуючись, про кого Він говорить.
23 Один із учнів, якого любив Ісус, лежав на грудях Ісуса.
24 Тож Симон‑Петро кивнув йому, щоби запитав, хто це міг би бути, про кого Він говорить.
25 А той, прихилившись до грудей Ісуса, каже Йому: Господи, хто це?
26 Ісус відповів: Це той, кому Я, вмочивши, подам хліб. Умочивши хліб, Він бере і дає Юді Іскаріотському, синові Симона.
27 І тоді, після цього шматка хліба , ввійшов у нього сатана. А Ісус сказав йому: Що робиш, роби швидше!
28 Ніхто з тих, хто був при столі, не зрозумів, до чого Він сказав це йому.
29 Оскільки в Юди була скринька на гроші, то деякі подумали, що Ісус звелів йому купити те, що потрібне на свято, або щоби дав щось бідним.
30 Отже, взявши той шматок хліба , він відразу вийшов. Була ніч.
31 А коли він вийшов, Ісус говорить: Нині прославився Син Людський, і Бог прославився в Ньому.
32 Якщо Бог прославився в Ньому, то і Бог прославить Його в Собі, – і цієї ж миті прославить Його!
Любіть один одного
33 Діти, Я з вами буду недовго. Будете Мене шукати, і як Я казав юдеям, – куди Я іду, ви не можете прийти, – те й вам нині кажу.
34 Нову заповідь даю вам: Любіть один одного! Як Я полюбив вас, щоб і ви любили так один одного.
35 З того дізнаються всі, що ви – Мої учні, коли любов матимете між собою.
Петро відречеться від Ісуса
36 Каже Йому Симон‑Петро: Господи, куди Ти йдеш? Ісус йому відповів: Куди [Я] іду, ти не можеш нині за Мною йти, але підеш пізніше.
37 Каже Йому Петро: Господи, чому я не можу нині піти за Тобою? Душу свою за Тебе я покладу.
38 Відповідає [йому] Ісус: Душу свою за Мене ти покладеш? Істинно, істинно кажу тобі: не проспіває півень, як ти тричі відречешся від Мене.
