Iisus în vizită la un fariseu
1 Şi odată, într-o zi de sâmbătă, când a intrat în casa unuia dintre conducătorii fariseilor ca să prânzească, ei Îl pândeau. 2 Şi iată, un om bolnav de hidropizie se afla în faţa Lui. 3 Atunci Iisus a spus învăţătorilor Legii şi fariseilor: „Este îngăduit sau nu să vindeci în zi de sâmbătă?” 4 Dar ei au tăcut, iar Iisus l-a luat, l-a vindecat şi i-a dat drumul. 5 Iar lor le-a spus: „Care dintre voi, dacă îi cade fiul sau boul în fântână, nu-l va scoate îndată în zi de sâmbătă?” 6 Şi n-au mai putut să-I răspundă nimic.
7 Văzând cum îşi alegeau locurile de frunte la masă, Iisus le-a zis oaspeţilor această parabolă: 8 „Când eşti chemat de cineva la o nuntă, nu te aşeza pe locul cel mai de frunte ca nu cumva să fi fost chemat altul mai de vază decât tine 9 şi cel care v-a invitat şi pe tine şi pe acela să vină să-ţi spună: Dă-i acestuia locul. Atunci te vei duce cu ruşine să te aşezi pe locul din urmă. 10 Dimpotrivă, când eşti chemat, mergi şi te aşează pe ultimul loc, ca atunci când va veni cel care te-a chemat să-ţi spună: Prietene, mergi mai în faţă! Astfel, vei avea cinste în faţa tuturor comesenilor. 11 Căci oricine se înalţă pe sine se va smeri, iar cel ce se smereşte pe sine va fi înălţat.” 12 Celui care L-a invitat I-a spus: „Când dai un prânz sau o cină, nu-i pofti pe prietenii tăi, nici pe fraţii tăi, nici pe rudele tale, nici pe vecinii bogaţi, ca nu cumva să te poftească şi ei la rândul lor şi astfel să-ţi primeşti răsplata. 13 Ci, când dai un ospăţ, cheamă-i pe cei săraci, neputincioşi, şchiopi, orbi; 14 aşa vei fi fericit pentru că ei nu au cum să-ţi răsplătească dar ţi se va răsplăti la învierea celor drepţi.”
15 Când a auzit acestea, unul dintre comeseni I-a zis: „Fericit cel ce va sta la masă în Împărăţia lui Dumnezeu!” 16 Iar Iisus i-a zis: „Un om a dat un ospăţ mare şi a chemat multă lume. 17 În ziua ospăţului şi-a trimis slujitorul să le spună celor chemaţi: Veniţi, deja este pregătit. 18 Dar, unul câte unul, au început toţi să se scuze. Primul i-a spus: Am cumpărat un ogor şi sunt nevoit să mă duc să-l văd. Te rog să mă ierţi. 19 Altul i-a zis: Am cumpărat cinci perechi de boi şi mă duc să-i încerc. Te rog să mă ierţi. 20 Şi altul a spus: M-am căsătorit şi nu pot să vin. 21 Slujitorul s-a întors şi a spus acestea stăpânului său. Atunci, mâniindu-se, stăpânul casei i-a zis slujitorului: Mergi îndată prin pieţele şi pe străzile cetăţii şi adu-i aici pe săraci, pe neputincioşi, pe orbi şi pe şchiopi. 22 Iar slujitorul i-a răspuns: Doamne, s-a făcut precum ai poruncit şi tot mai este loc. 23 Stăpânul i-a spus: Ieşi pe drum şi pe la garduri şi sileşte-i să intre, ca să mi se umple casa. 24 Vă spun că nici unul dintre oamenii chemaţi nu va gusta din ospăţul meu.”
Urmarea lui Iisus
25 Împreună cu Iisus mergeau mulţimi mari, iar El, întorcându-se, le-a spus: 26 „Dacă cineva vine la Mine şi nu-l urăşte pe tatăl său şi pe mama sa, pe soţia sa, pe copiii, fraţii şi surorile sale, ba chiar şi viaţa sa, nu poate fi ucenicul Meu. 27 Cine nu-şi ia crucea şi nu vine după Mine nu poate fi ucenicul Meu. 28 Într-adevăr, care dintre voi, când vrea să zidească un turn, nu stă mai întâi să socotească cheltuiala, să vadă dacă are cu ce să-l termine? 29 Pentru ca nu cumva, punând temelia şi neputând să-l termine, toţi cei care-l văd să-şi bată joc de el, 30 spunând: Acest om a început să zidească dar n-a putut sfârşi! 31 Sau care rege, pornind la război împotriva altui rege, nu stă mai întâi să se sfătuiască dacă este în stare să-l înfrunte cu zece mii de ostaşi pe cel care vine împotriva lui cu douăzeci de mii? 32 Iar de nu, pe când celălalt este încă departe, trimite solie ca să ceară pace. 33 La fel, oricare dintre voi, dacă nu lasă tot ce are, nu poate fi ucenicul Meu.
34 Sarea este bună, dar dacă sarea îşi pierde gustul, cum şi-l va mai căpăta? 35 Nu mai e bună nici pentru pământ, nici pentru gunoi şi se aruncă afară. Cine are urechi de auzit, să audă!”
Зцілення в суботу
1 І сталося, що коли в суботу Ісус увійшов у дім якогось начальника з фарисеїв, щоб їсти хліб, то вони стежили за Ним.
2 І ось, перед Ним був один чоловік, хворий на водянку.
3 Озвавшись, Ісус сказав до законників і фарисеїв: У суботу годиться оздоровляти чи ні?
4 Вони ж мовчали. А Він, доторкнувшись, оздоровив його й відпустив.
5 І сказав Він їм: Коли в когось із вас син або віл упаде в криницю, хіба не витягнете відразу ж – у день суботній?
6 Та вони не могли дати відповіді на це.
Хто підноситься, буде понижений
7 А як Він помітив, що вони вибирали собі перші місця, розповів запрошеним притчу, кажучи їм:
8 Коли хто запросить тебе на весілля, не сідай на перше місце, аби часом хтось поважніший від тебе не виявився між запрошеними,
9 і щоб той, хто тебе та його запросив, не прийшов і не сказав тобі: Поступися йому місцем. І тоді, засоромлений, станеш займати останнє місце.
10 Але коли будеш запрошений, прийди, сядь на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшов і сказав тобі: Друже, сядь вище! Тоді буде тобі честь перед усіма запрошеними з тобою.
11 Бо кожний, хто підноситься, буде понижений, а хто понижується, буде піднесений!
Про благодійність
12 Говорив же Він і до того, хто запросив Його: Коли ти справляєш обід або вечерю, не запрошуй своїх друзів, ані своїх братів, ані своїх родичів, ані багатих сусідів, щоб і вони тебе колись запросили, – і в цьому буде тобі винагорода.
13 Але коли влаштовуєш гостину, клич бідних, слабких, кривих, сліпих, –
14 і будеш блаженний, бо не мають чим тобі віддати; віддасться ж тобі у воскресінні праведних!
15 Почувши це, один з тих, які сиділи при столі, сказав Йому: Блаженний той, хто їстиме хліб у Божому Царстві!
Притча про велику гостину
16 Він же сказав йому: Один чоловік справляв велику гостину і запросив багатьох;
17 і послав свого раба в час гостини, щоби сказав запрошеним: Ідіть, бо вже [все] готове!
18 І враз усі почали відмовлятися. Перший сказав йому: Поле купив я, потрібно мені піти й побачити його; благаю тебе, вибач мені.
19 А другий сказав: Купив я п’ять пар волів і йду випробувати їх; благаю тебе, вибач мені.
20 Ще один сказав: Я одружився і через те не можу прийти.
21 Повернувся раб і розповів це своєму панові. Тоді пан, розгнівавшись, сказав своєму рабові: Мерщій виходь на площі та вулиці міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих, кривих!
22 І сказав раб: Пане, сталося так, як наказав ти, і ще є місця.
23 Та пан рабові сказав: Вийди на шляхи, на загороди і змушуй увійти, щоб наповнився мій дім.
24 Кажу вам, що жодний з тих раніше запрошених мужів не скуштує Моєї вечері. [Бо багато покликаних, та мало вибраних].
Вимоги до учнів Христа
25 Ішло за Ним багато людей. Обернувшись, Він сказав їм:
26 Якщо хто приходить до Мене і не зненавидить свого батька та матері, дружини й дітей, братів і сестер, та ще й душу свою, той не може бути Моїм учнем.
27 Хто не несе свого хреста і не йде слідом за Мною, не може бути Моїм учнем.
28 Бо хто з вас, бажаючи збудувати вежу, спочатку не сяде й не полічить коштів, чи вистачить для завершення,
29 щоб, коли покладе основу й не зможе докінчити, всі, які побачать, не почали сміятися з нього,
30 кажучи, що цей чоловік почав будувати й не спромігся закінчити.
31 Або який цар, ідучи на бій проти іншого царя, спершу не сяде порадитися, чи під силу йому з десятьма тисячами війська зустріти того, хто йде з двадцятьма тисячами проти нього?
32 Коли ні, то як той ще далеко, шле до нього посланців і просить примирення.
33 Так ото й кожний з вас, хто не відречеться від усього свого майна, не може бути Моїм учнем.
Притча про сіль
34 Отже, сіль – добра річ, але коли сіль звітріє, чим посолите?
35 Ні на землю, ні на добриво вона не придатна – її висипають геть. Хто має вуха, щоб слухати, нехай слухає!
