Intrarea lui Iisus în Ierusalim
1 Şi când s-au apropiat de Ierusalim, în Betfaghe şi Betania, lângă Muntele Măslinilor, a trimis pe doi din ucenicii Săi 2 şi le-a zis: „Mergeţi în satul de dinaintea voastră şi imediat ce veţi intra în el veţi găsi legat mânzul unui asin, pe care n-a încălecat nici un om până acum. Dezlegaţi-l şi aduceţi-l! 3 Iar dacă cineva vă va zice: De ce faceţi aceasta? să-i spuneţi: Domnul are nevoie de el şi îndată îl va trimite aici.” 4 Atunci ei au mers şi au găsit mânzul legat afară, la poartă, la o răspântie, şi l-au dezlegat. 5 Şi unii din cei ce stăteau acolo le-au zis: „Ce faceţi, de ce dezlegaţi mânzul?” 6 Iar ei le-au spus precum le zisese Iisus şi ei i-au lăsat. 7 Apoi au adus mânzul la Iisus şi şi-au pus hainele peste el. Şi Iisus a şezut pe el. 8 Şi mulţi îşi aşterneau hainele pe drum, iar alţii ramuri, pe care le tăiau de pe câmp. 9 Iar cei ce mergeau înaintea lui Iisus şi cei ce veneau după, strigau cu toţii:
Osana!
Binecuvântat este Cel ce vine în Numele Domnului!
10 Binecuvântată este împărăţia care vine,
împărăţia părintelui nostru David!
Osana întru cei de sus!
11 Şi a ajuns în Ierusalim. A intrat în Templu şi a privit de jur împrejur la toate cele de acolo şi, fiind deja spre seară, a ieşit spre Betania împreună cu cei doisprezece.
Smochinul blestemat şi alungarea vânzătorilor din Templu
12 A doua zi, ieşind ei din Betania, i s-a făcut foame. 13 Şi a văzut de departe un smochin care avea frunze, a mers acolo, dar n-a găsit nimic, doar frunze. Pentru că nu era timpul smochinelor. 14 Atunci a spus smochinului: „În veac să nu mai mănânce cineva vreun rod din tine!” Iar ucenicii au auzit.
15 Apoi au venit în Ierusalim. Şi, intrând în Templu, a început să îi scoată afară pe cei ce vindeau şi cumpărau în Templu, apoi a răsturnat mesele schimbătorilor de bani şi a răsturnat scaunele vânzătorilor de porumbei. 16 Şi nu lăsa să mai treacă nimeni cu vreun vas prin Templu. 17 Atunci îi învăţa şi le spunea: „Oare nu stă scris?
Casa Mea se va chema
casă de rugăciune pentru toate neamurile,
dar voi aţi făcut din ea o peşteră de tâlhari. ”
18 Şi marii preoţi şi cărturarii L-au auzit. Şi căutau cum să-L piardă, căci se temeau de El, pentru că toată mulţimea era uimită de învăţătura Lui. 19 Când s-a făcut seară au ieşit din cetate.
Credinţa şi rugăciunea
20 Trecând dimineaţa prin acelaşi loc, au văzut smochinul uscat din rădăcini. 21 Iar Petru şi-a amintit şi I-a zis: „Învăţătorule, iată că s-a uscat smochinul pe care L-ai blestemat!” 22 Iisus le-a răspuns: „Aveţi credinţă în Dumnezeu! 23 Adevărat vă spun, că oricine va zice muntelui acestuia: Ridică-te şi aruncă-te în mare! şi nu se va îndoi în inima lui, ci va crede că ceea ce spune se va face, se va face precum spune el. 24 De aceea vă spun: Toate câte vă rugaţi şi le cereţi, să credeţi că le-aţi şi primit, şi aşa va fi. 25 Iar când staţi să vă rugaţi, iertaţi orice aveţi împotriva cuiva, ca şi Tatăl vostru Cel din ceruri să vă ierte greşelile.”
Autoritatea lui Iisus
27 Apoi au intrat iarăşi în Ierusalim. Şi plimbându-se prin Templu, au venit la El marii preoţi, cărturarii şi bătrânii poporului 28 şi-i ziceau: „Cu ce putere faci acestea?” sau: „Cine ţi-a dat ţie putere să faci astfel de lucruri?” 29 Iar Iisus le-a zis: „O să vă întreb şi eu ceva, iar dacă îmi veţi răspunde, atunci vă voi spune cu ce putere fac acestea. 30 Botezul lui Ioan a fost din cer sau de la oameni? Răspundeţi-Mi!” 31 Şi vorbeau între ei, zicând: „Dacă vom spune: Din cer! va zice: Atunci de ce n-aţi crezut în el? 32 Iar dacă vom spune: De la oameni! ne temem de popor.” Fiindcă toţi îl socoteau pe Ioan că este profet. 33 Şi I-au răspuns lui Iisus: „Nu ştim!” Iar Iisus le-a zis: „Nici Eu nu vă spun cu ce putere fac aceste lucruri!”
Славний в’їзд у Єрусалим
1 Коли вони наблизилися до Єрусалима, до Витфагії та Витанії, до гори Оливної, Він послав двох Своїх учнів
2 і сказав їм: Ідіть до села, що перед вами, і як тільки ввійдете до нього, знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ще ніхто з людей не сідав; відв’яжіть його і приведіть.
3 А коли хто запитає вас: Навіщо це ви робите? – то скажіть: Господь потребує його, – Він відразу ж відішле його назад.
4 І вони пішли, знайшли осля, прив’язане до воріт ззовні на узбіччі, і почали відв’язувати його.
5 Дехто з тих, які там стояли, говорили їм: Що це ви робите? Навіщо відв’язуєте осля?
6 А вони відказали їм так, як звелів Ісус; тоді відпустили їх.
7 І привели осля до Ісуса, поклали на нього свої плащі, й Він сів на нього.
8 Багато хто стелив свій одяг на дорозі, інші ж різали гілки на полях [і стелили по дорозі].
9 І ті, які йшли попереду, і ті, які йшли слідом за Ним, вигукували: Осанна! Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!
10 Благословенне прийдешнє царство батька нашого Давида! Осанна на висотах!
11 Ісус увійшов у Єрусалим – до храму. Оглянув усе. Та оскільки була вже пізня година, Він пішов з дванадцятьма до Витанії.
Неплідна смоківниця
12 Наступного дня, як вони вийшли з Витанії, Він зголоднів.
13 І, побачивши здалека смоківницю, вкриту листям, Він підійшов: може, щось знайде на ній. Але, наблизившись до неї, Він нічого не знайшов, окрім листя, бо не була ще пора на смокви.
14 Озвався і промовив Він до смоківниці: Хай з тебе ніколи більше ніхто плоду не їсть! І чули те Його учні.
Ісус звільняє храм від торговців
15 І вони прийшли в Єрусалим. А ввійшовши до храму, Він почав виганяти тих, які продавали й купували в храмі, поперекидав столи міняльників грошей і ослони тих, які продавали голубів,
16 та не дозволяв, щоб носили речі через храм.
17 І Він навчав їх, кажучи їм: Хіба не написано, що дім Мій назветься домом молитви для всіх народів? А ви його зробили печерою розбійників!
18 І почули про це книжники та первосвященики, і шукали нагоди, як би то Його погубити, але боялися, бо весь народ захоплювався Його вченням.
19 А як ставало пізно, вони виходили за межі міста.
Майте віру Божу
20 Проходячи вранці, вони побачили смоківницю, яка вся аж від кореня всохла.
21 І, згадавши, Петро каже Йому: Вчителю, дивися: смоківниця, яку Ти прокляв, усохла!
22 У відповідь Ісус промовив до них: Майте віру Божу!
23 Запевняю вас, що коли хто цій горі скаже: Зрушся і кинься в море, – і не буде сумніватися у своєму серці, але буде вірити, що станеться згідно зі сказаним, – то так і буде йому.
24 Тому Я кажу вам: Все, про що молитесь і просите, – вірте, що одержите, і сповниться вам.
25 І коли ви стоїте на молитві, прощайте, коли маєте щось проти когось, щоб і ваш Отець Небесний простив вам ваші провини.
26 [Коли ж ви не прощаєте, то й ваш Отець Небесний не прощатиме вам ваших провин].
Питання про Ісусову владу
27 І знову вони прийшли до Єрусалима. Коли Він ходив у храмі, підійшли до Нього первосвященики, книжники і старші
28 та й кажуть Йому: Якою владою Ти все це робиш? Або хто дав Тобі владу чинити оце?
29 А Ісус відповів їм: Запитаю вас [і Я] дещо. Якщо відповісте, то і Я скажу вам, якою владою це чиню.
30 Хрещення Івана було з неба чи від людей? Дайте мені відповідь!
31 Вони міркували між собою, говорячи: Якщо скажемо, що з неба, то запитає: Чому ж ви йому не повірили?
32 А якщо скажемо, що від людей… Вони боялися народу, адже всі вважали Івана за справжнього пророка.
33 Тому у відповідь сказали Ісусові: Не знаємо! А Ісус їм каже: То і Я не скажу вам, якою владою це чиню!
