1 Fraţilor, îndemnul inimii mele şi rugăciunea mea către Dumnezeu pentru Israel este pentru mântuirea lor. 2 Căci le mărturisesc că au râvnă pentru Dumnezeu, dar sunt lipsiţi de cunoaştere. 3 Deoarece, necunoscând dreptatea lui Dumnezeu şi căutând să-şi statornicească ei înşişi dreptatea, nu s-au supus dreptăţii lui Dumnezeu. 4 Căci ţinta Legii este Hristos spre îndreptăţirea oricărui om care crede.
Dreptatea vine prin credinţă
5 Căci Moise scrie despre dreptatea care vine din Lege: Omul care face acestea va fi viu prin ele. 6 Iar dreptatea care vine din credinţă vorbeşte aşa: „Să nu spui în inima ta: Cine se va sui la cer?” – adică să-L coboare pe Hristos – 7 „sau: Cine se va coborî în adânc?” – adică să-L ridice pe Hristos din morţi… 8 Dar ce spune Scriptura?
Cuvântul este aproape de tine,
în gura ta şi în inima ta.
Acesta este cuvântul credinţei pe care-l propovăduim. 9 Căci dacă vei mărturisi cu gura ta că Iisus este Domnul şi vei crede în inima ta că Dumnezeu L-a înviat din morţi te vei mântui. 10 Căci cu inima se crede spre dreptate, iar cu gura se mărturiseşte spre mântuire. 11 Pentru că Scriptura spune: Oricine crede în El nu se va ruşina. 12 Fiindcă nu este deosebire între iudeu şi grec, şi pentru toţi este acelaşi Domn, care îi îmbogăţeşte pe toţi cei care-L cheamă. 13 Căci oricine va chema Numele Domnului se va mântui.
Credinţa vine prin ascultarea evangheliei
14 Dar cum vor chema Numele aceluia în care încă nu au crezut? Şi cum vor crede în Cel de care n-au auzit? Şi cum vor auzi fără cineva care să vestească? 15 Şi cum vor vesti, dacă nu vor fi trimişi? Precum stă scris: Cât de frumoase sunt picioarele celor ce vestesc pacea, ale celor care aduc veşti bune! 16 Dar nu toţi s-au supus evangheliei, căci Isaia spune: Doamne, cine a crezut cele auzite de la noi? 17 Prin urmare, credinţa vine din auzirea cuvântului, iar auzirea este prin cuvintele lui Hristos. 18 Dar întreb: Oare n-au auzit ei? Dimpotrivă.
Vestirea lor a ajuns pe tot pământul
şi cuvintele lor până la marginile lumii.
19 Dar întreb: Nu cumva Israel nu a înţeles? Moise spune cel dintâi:
Vă voi întărâta râvna prin oameni care nu sunt un popor
şi vă voi aţâţa mânia printr-un popor nepriceput.
20 Isaia îndrăzneşte şi zice:
Am fost aflat de cei care nu Mă căutau
şi m-am arătat celor ce nu întrebau de Mine.
21 Dar către Israel zice: Toată ziua mi-am întins mâinile către un popor neascultător şi sfidător.
Два види праведності
1 Брати, бажання мого серця і молитва до Бога – [за Ізраїль] на спасіння.
2 Свідчу їм, що вони мають Божу ревність, але не розумну.
3 Оскільки не розуміючи Божої праведності й силкуючись встановити власну праведність, вони не підкорилися Божій праведності.
4 Завершення Закону – Христос: для оправдання кожного, хто вірує.
5 Мойсей пише про ту праведність, що від Закону: Людина, яка виконуватиме його, буде ним жити.
6 А про праведність, що з віри, говорить так: Не кажи у своєму серці: Хто ж підніметься на небо? – це значить – звести Христа додолу;
7 або: Хто ж зійде в безодню? – це значить – Христа з мертвих підняти.
8 А що каже [Писання]? Близько до тебе слово, воно в твоїх устах і в твоєму серці, – тобто слово віри, яке проповідуємо.
9 Якщо визнаєш своїми устами Господа Ісуса й повіриш у своєму серці, що Бог підняв Його з мертвих, то спасешся.
10 Бо серцем віримо для праведності, а устами визнаємо для спасіння.
11 Писання каже: Кожний, хто вірить у Нього, не буде засоромлений!
Не всі послухалися Євангелії
12 Немає різниці між юдеєм і греком, бо один Бог для всіх – щедрий для всіх, хто кличе Його.
13 Бо кожний, хто тільки прикличе Господнє Ім’я, буде спасенний.
14 Але як прикликатимуть Того, в Кого не повірили? І як повірять у Того, про Кого не чули? І як почують без проповідника?
15 А як можуть проповідувати, якщо не будуть послані? Так, як написано: Які гарні ноги в благовісників [миру, у благовісників] добра!
16 Але не всі послухалися Євангелії! Ісая каже: Господи, хто ж повірив тому, що почув від нас?
17 Тому віра – від слухання, а слухання – через Слово Христа.
18 Але я кажу: Хіба вони не чули? Адже по всій землі понеслася їхня вістка, і їхні слова – до кінців світу!
19 І ще кажу: Хіба Ізраїль не знав? Першим говорить Мойсей: Я пробуджу у вас ревнощі «не народом», – народом нерозумним викличу у вас обурення!
20 Ісая сміливо каже: Знайшли Мене ті, які Мене не шукали; відкрився Я тим, які про Мене не розпитували.
21 А до Ізраїля говорить: Весь день простягав Я Свої руки до народу непокірного, який Мені суперечить.
