Înnoirea universului
1 Şi am văzut un cer nou şi un pământ nou, fiindcă primul cer şi primul pământ trecuseră, iar marea nu mai era. 2 Şi am văzut cetatea cea sfântă coborând din cer de la Dumnezeu, pregătită ca o mireasă împodobită pentru bărbatul ei. 3 Şi am auzit un glas puternic din tron zicând: „Iată, cortul lui Dumnezeu este printre oameni şi El va locui cu ei şi ei vor fi popoarele lui şi Însuşi Dumnezeu va fi împreună cu ei, va fi Dumnezeul lor. 4 Şi El va şterge orice lacrimă din ochii lor şi nu va mai fi moarte, nici plâns, nici strigăt, nici durere, fiindcă lucrurile dintâi au trecut.”
5 Şi a spus Cel aşezat pe tron: „Iată, Eu înnoiesc totul!” Şi a mai zis: „Scrie, fiindcă aceste cuvinte sunt adevărate şi vrednice de crezare!” 6 Şi mi-a spus: „S-au împlinit! Eu sunt Alfa şi Omega, începutul şi sfârşitul. Celui ce însetează Eu îi voi da în dar din izvorul apei vieţii. 7 Cel ce învinge va moşteni acestea şi Eu îi voi fi Dumnezeu, iar el îmi va fi fiu. 8 Cât despre cei fricoşi, necredincioşi, întinaţi, ucigaşi, desfrânaţi, vrăjitori, idolatri şi toţi cei mincinoşi, partea lor este în lacul aprins cu foc şi sulf.”
Ierusalimul ceresc
9 Şi a venit unul din cei şapte îngeri care aveau cele şapte cupe pline cu ultimele şapte plăgi şi mi-a vorbit: „Vino, îţi voi arăta Mireasa, Soţia Mielului!” 10 Şi m-a dus în duh pe un munte mare şi înalt şi mi-a arătat cetatea cea sfântă, Ierusalimul, care cobora din cer de la Dumnezeu. 11 Ea avea slava lui Dumnezeu, iar strălucirea ei este asemănătoare cu aceea a unei pietre de mare preţ, a unei pietre de jasp cristalin. 12 Ea avea un zid mare şi înalt, douăsprezece porţi, iar deasupra porţilor erau doisprezece îngeri şi nume înscrise, numele celor douăsprezece triburi ale fiilor lui Israel. 13 La răsărit erau trei porţi, la miazănoapte, trei porţi, la miazăzi, trei porţi, iar la apus, trei porţi. 14 Zidul cetăţii avea douăsprezece pietre de temelie, iar pe ele douăsprezece nume ale celor doisprezece apostoli ai Mielului.
15 Iar îngerul care vorbea cu mine avea ca măsură o trestie de aur ca să măsoare cetatea, porţile şi zidul ei. 16 Cetatea avea patru colţuri, iar lungimea ei era tot atât cât şi lăţimea. Şi a măsurat cetatea cu trestia: douăsprezece mii de stadii. Lungimea şi lăţimea şi înălţimea ei erau la fel. 17 Şi i-a măsurat şi zidul: o sută patru zeci şi patru de coţi, măsură omenească pe care o folosea îngerul. 18 Zidul ei este din jasp, iar cetatea era de aur curat, asemenea sticlei curate. 19 Temeliile zidului cetăţii sunt împodobite cu tot felul de pietre preţioase: prima temelie este de jasp, a doua de safir, a treia de calcedonie, a patra de smarald, 20 a cincea de onix, a şasea de sardiu, a şaptea de crisolit, a opta de beril, a noua de topaz, a zecea de crisopraz, a unsprezecea de turcoază, a douăsprezecea de ametist. 21 Iar cele douăsprezece porţi sunt douăsprezece mărgăritare şi piaţa cetăţii este din aur curat ca de sticlă străvezie.
22 Şi nu am văzut nici un templu în ea, pentru că templul ei este Domnul Dumnezeu, Atotputernicul, şi Mielul. 23 Iar cetatea nu are nevoie de soare, nici de lună ca să o lumineze, fiindcă slava lui Dumnezeu o luminează, iar făclia ei este Mielul. 24 Neamurile vor umbla în lumina ei, iar regii pământului îşi vor aduce în ea măreţia lor. 25 Porţile ei nu se vor închide ziua niciodată şi acolo nu va fi noapte. 26 Şi în ea vor fi aduse măreţia şi cinstea neamurilor. 27 În ea nu va intra nimic întinat, nici cel care săvârşeşte nelegiuiri şi nici cel mincinos, ci numai cei scrişi în cartea vieţii Mielului.
Наречена Агнця
1 І я побачив нове небо і нову землю, оскільки перше небо і перша земля проминули, і моря вже не було.
2 І я побачив святе місто, новий Єрусалим, що сходив з неба від Бога, приготований, немов наречена, прикрашена для свого чоловіка.
3 І почув я гучний голос із престолу, що промовляв: Ось Божа оселя з людьми; і Він поселиться з ними, і вони будуть Його народом, і сам Бог буде з ними – їхній Бог;
4 і Він обітре кожну сльозу з їхніх очей, і більше не буде смерті, ні страждань, ні голосіння, ні болю, – вже більше не буде, тому що перше минулося.
5 І сказав Той, Хто сидить на престолі: Ось творю все нове! І каже: Напиши, бо ці слова правдиві й вірні!
6 І Він сказав мені: Звершилося! Я є Альфа й Омега, Початок і Кінець. Я спраглому дам задаром живої води з джерела.
7 Переможець успадкує все, і Я буду його Богом, а він буде Мені сином.
8 А лякливим і невірним, і нечистим, і вбивцям, і тим, які чинять розпусту та чари, ідолопоклонникам і всім неправдомовцям – їхня частка в озері, яке горить вогнем і сіркою, що є другою смертю.
9 І прийшов один із сімох ангелів, який мав сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене, кажучи: Підійди сюди, я покажу тобі наречену, дружину Агнця.
10 І повів мене духом на велику й високу гору, і показав мені [велике] святе місто Єрусалим, що сходило з неба від Бога,
11 маючи Божу славу. Його сяйво подібне до коштовного каменя, наче каменя яшми, чистого, як кришталь.
12 Воно має великий та високий мур, у якому дванадцять брам, а на брамах дванадцять ангелів і написані імена – імена дванадцятьох племен синів Ізраїля.
13 Зі сходу – три брами, з півночі – три брами, з півдня – три брами та з заходу – три брами.
14 А міський мур мав дванадцять підвалин, на яких дванадцять імен дванадцятьох апостолів Агнця.
15 І той, хто говорив зі мною, мав міру – золоту тростину, щоб виміряти місто, його брами та його мур.
16 А місто чотирикутне, і довжина його така, як і ширина. І виміряв він тростиною місто на дванадцять тисяч стадій . Його довжина, ширина і висота – рівні.
17 І зміряв він мур його на сто сорок чотири лікті міри людської, яка є мірою в ангела.
18 І [був] збудований його мур з яшми, а місто – з чистого золота, подібного до чистого скла.
19 [І] підвалини міського муру прикрашені були різним дорогим камінням: перша підвалина – яшма, друга – сапфір, третя – халцедон, четверта – смарагд,
20 п’ята – сардонікс, шоста – сердолік, сьома – хризоліт, восьма – берил, дев’ята – топаз, десята – хризопраз, одинадцята – гіацинт, дванадцята – аметист.
21 А дванадцять брам – то дванадцять перлин, і кожна брама була з однієї перлини. Вулиці міста – чисте золото, прозоре, мов скло.
22 А храму я не бачив у ньому, бо Господь Бог, Вседержитель і Агнець – то його храм.
23 І місто не потребує ні сонця, ні місяця, щоб у ньому світили, тому що Божа слава освітила його, і світильником для нього є Агнець.
24 І народи ходитимуть у його світлі, й царі землі принесуть свою славу до нього.
25 І його брами не зачинятимуться вдень, а ночі там не буде.
26 І принесуть до нього славу та честь народів.
27 І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто чинить гидоту й неправду, але тільки ті, хто записаний в книзі життя Агнця.
