المعلِّمونَ الكَذَّابونَ وعِقَابُهُم
1 وَقَدْ كَانَ فِي الشَّعْبِ أَنْبِيَاءٌ كَذَّابُونَ كَمَا أَنَّهُ سَيَكُونُ فِيْكُمْ مُعَلِّمُونَ كَذَّابُونَ يَدُسُّونَ بِدَعَ هَلاَكٍ مُنْكِرِينَ الرَّبَّ نَفْسَهُ الَّذِي افْتَدَاهُمْ جَالِبِينَ عَلَى أَنْفُسِهِمْ هَلاَكًا سَرِيعًا، 2 وَسَيَقْتَفِي كَثِيرُونَ فَجُورَهُمْ وَبَسبَبِهِمْ سَيُجَدَّفُ عَلَى طَرِيقِ الحَقِّ، 3 وَهُمْ فِي طَمَعِهِمَ يُزَيِّفُونَ الكَلاَمَ وَيَتَاجِرُونَ بِكُمْ. إِلاَّ أَنَّ دَيْنُونَتَهُمْ مُنْذُ القَدِيمِ غَيْرُ مُلْغَاةٍ وَهَلاَكَهُمْ لاَ تَغْمُضُ لَهُ عَيْنٌ. 4 فَإِنَّهُ إِنْ كَانَ اللّهُ لَمْ يُشْفِقْ عَلَى المَلاَئِكَةِ الَّذِينَ خَطِئُوا بَلْ أَهْبَطَهُمْ إِلَى أَسَافِلِ الجَحِيمِ وَأَسْلَمَهُمْ إِلَى سَلاَسِلَ الظُّلْمَةِ مَحْفُوظِينَ لِلْقَضَاءِ. 5 وَلَمْ يُشفِقْ عَلَى العَالَمِ القَدِيمِ وَإِنَّمَا حَفَظَ نُوْحًا ثَامِنَ الَّذِينَ نَجَوا كَارِزًا لِلْبِرِّ وَأَتَى بِالطُّوفَانِ عَلَى عَالَمِ المُنَافِقِينَ 6 وَجَعَلَ مَدِينَتَيْ سَدُومَ وَعَمُورَةَ رَمَادًا وَقَضَى عَلَيْهِمَا بِالخَرَابِ عِبْرَةً لِلَّذِينَ سَيُنَافِقُون، 7 وَأَنْقَذَ لُوطًا البَارَّ الَّذِي هَالَتْهُ طَرِيقُ الدَّعَارَةِ الَّتِي يَسْلُكُهَا أُولَئِكَ الفُجَّارُ، 8 لأَنَّ ذَلِكَ الصِدِّيقَ كَانَ وَهُوَ سَاكِنٌ بَيْنَهُمْ يَتَنَغَّصُ بِالبَصَرِ وَالسَّمَعِ يَوْمًا فَيَوْمًا فِي نَفْسِهِ الزَّكِيَّةِ مِنْ أَعْمَالِهِمِ الفَاحِشَةِ، 9 فَيَعْلَمُ الرَّبُّ أَنْ يُنْقِذَ الأَتْقِيَاءَ مِنَ التَّجْرِبَةِ وَأَنْ يُبْقِيَ الأَثَمَةَ إِلَى يَوْمِ الدَّينِ لِلْعَذَاب، 10 وَلاَ سِيَّمَا الَّذِينَ يَسْعَوْنَ وَرَاءَ جَسَدٍ فِي شَهْوَةِ النَّجَاسَةِ وَيَحْتَقِرُونَ السِّيَادَةَ، وَهُمْ ذَوُو جَسَارَةٍ وَوَقَاحَةٍ! وَلاَ يَرْتَاعُونَ مِنْ تَجْديفِهِمْ عَلَى الأَمْجَادِ، 11 حَيْثُ إِنَّ المَلاَئِكَةَ أَنْفُسَهُمْ مَعَ أَنَّهُمْ أَعْظَمُ قُدْرَةً وَقُوَّةً لاَ يُورِدُونَ عَلَيْهِمْ لَدَى الرَّبِّ حُكْمَ تَجْدِيفٍ.
عَبِيدُ الشَّهَوَاتِ يُضِلُّون آخَرِينَ
12 أَمَّا أولَئِكَ فَهُمْ كَالبَهَائِمِ العُجْمِ الَّتِي جُعِلَتْ مِنْ طَبِيعَتِهَا عُرْضَةً لِلإِصْطِيَادِ وَالهَلاَكِ، يُجَدِّفُونَ عَلَى مَا يَجْهَلُونَ وَسَيَهْلِكُونَ فِي فَسَادِهِمْ 13 آخِذِينَ أُجرَةَ الإِثْمِ، هَؤُلاَءِ يَحْسَبُونَ تَنَعُّمَ يَوْمٍ لَذَّةً وَإِنَّما هُمْ ادْنَاسٌ وَخُلَعَاءُ يَتَنَعَّمُونَ فِي غُرُورِهِمْ وَيَرْغَدُونَ فِي المَآدِبِ مَعَكُمْ، 14 لَهُمْ عُيُونٌ مَمْلُوءَةٌ فِسْقًا لاَ تَكُفُّ عَنِ الخَطِيئَةِ، يَخْدَعُونَ النُّفُوسَ الَّتِي لاَ ثَبَاتَ لَهَا وَلَهُمْ قُلُوبٌ مُرَوَّضَةٌ عَلَى الحِرْص، فَهُمْ أَوْلاَدُ اللَّعْنَةِ! 15 وَقَدْ تَرَكُوا الطَّرِيقَ المُسْتَقِيمَ وَضَلُّوا وَاتَّبَعُوا طَرِيقَ بِلْعَامَ بْنِ بُصُورَ الَّذِي أَحَبَّ أُجْرَةَ الإِثْمِ. 16 إِلاَّ أَنَّهُ قَدْ نَالَهُ التَّوبِيخُ لِمَعْصِيَتِهِ إِذْ رَدَعَ حَمَاقَةَ النَّبِيِّ حِمَارٌ أَبْكَمُ نَطَقَ بِصَوْتِ إِنْسَان. 17 هَؤُلاَءِ يَنَابِيعُ لاَ مَاءَ فِيْهَا وَغُيُومٌ تَسُوقُهَا الزَّوْبَعَةُ وَلَهُمْ حُفِظَ قَتَامُ الظُّلْمَةِ الأَبَدِيَّةِ. 18 لأَنَّهُمْ يَنْطِقُونَ بِعَظَائِمِ البُطْلِ فَيَخْدَعُونَ بشَهَوَاتِ الجَسَدِ وَالدَّعَارَةِ الَّذِينَ كَادُوا يَتَخَلَّصُونَ مِنَ الَّذِينَ يَعِيشُونَ فِي الضَّلاَلِ 19 وَيَعِدُونَهُمْ بِالحُرِّيَّةِ وَهُمْ أَنْفُسُهُمْ عَبِيدٌ لِلمَفَاسِدِ، لأَنَّ الإِنْسَانَ مُسْتَعْبَدٌ لِمَن غَلَبَهُ. 20 فَإِنْ كَانُوا قَدْ هَرَبُوا مِنْ نَجَاسَاتِ العَالَمِ بِمَعْرِفَةِ الرَّبِّ وَالمُخَلِّصِ يَسُوعَ المَسِيح ثُمَّ عَادُوا فَارْتَبَكُوا فِيهَا وَغُلِبُوا، فَقَدْ صَارَتْ لَهُمِ الأَوَاخِرُ شَرًّا مِنَ الأَوَائِلِ، 21 لأَنَّهُ كَانَ خَيْرًا لَهُمْ لَوْ لَمْ يَعْرفُوا طَرِيقَ البِرِّ مِنْ أَنْ يَرْتَدُّوا بَعْدَ أَنْ عَرَفُوهُ عَنِ الوَصِيَّةِ المُقَدَّسَةِ الَّتِي سُلِّمَتْ إِلَيْهِم. 22 وَقَدْ تَمَّ فِيهِمْ مَا يُقَالُ فِي المَثَلِ الصَّادِقِ: "قَدْ عَادَ الكَلْبُ إِلَى قَيْئِهِ وَالخِنْزِيرَةُ المُغْتَسِلَةُ إِلَى مُتَمَرَّغِ الحَمأَة".
Лжепророки та лжевчителі
1 А були і в народі лжепророки, як і між вами будуть лжевчителі, які вноситимуть згубні єресі й відречуться від Того Владики, Який їх викупив, і тим наведуть на себе швидку погибель.
2 І багато хто піде за їхньою розбещеністю, а через них дорога істини буде зневажатися.
3 І в ненаситності вони ловитимуть вас улесливими словами. Суд на них віддавна не бариться, а їхня погибель не дрімає.
4 Адже коли Бог не пощадив ангелів, які згрішили, а в кайданах темряви вкинув до аду, аби берегти на суд,
5 і стародавнього світу не пощадив, а зберіг восьмого Ноя, проповідника праведності, навівши на безбожних світовий потоп,
6 спопелив міста Содом і Гоморру, засудивши їх на знищення, дав як приклад для майбутніх безбожників,
7 та врятував праведного Лота, стомленого розбещеною поведінкою беззаконних,
8 адже праведник, живучи між ними, коли бачив і чув безбожні діла, день у день мучив свою праведну душу, –
9 Господь вміє рятувати побожних від спокуси, а неправедних зберігати на день суду для покарання,
10 особливо ж тих, які ходять слідом за нечистим тілесним пожаданням і зневажають владу. Вони, зухвалі свавільці, не бояться зневажати славу,
11 тоді як ангели, котрі силою і міццю є більші, не виносять на них перед Господом зневажливого осуду.
12 Вони, мов нерозумні тварини, які природно народжені, щоб їх ловили і знищували, зневажають те, чого не розуміють, – і у своєму розтлінні загинуть,
13 прийнявши кару як відплату за неправедність; вони повсякденні розкоші вважають за щастя; брудні й мерзенні, вони насолоджуються своїм обманом, коли бенкетують з вами.
14 Маючи очі, повні перелюбу й безнастанних гріхів, і серце, привчене до ненаситності, вони спокушують нестійкі душі; вони – діти прокляття.
15 Покинувши пряму дорогу, вони заблукали і йдуть слідом за Валаамом з Восора, який полюбив неправедну нагороду
16 і отримав докір за своє беззаконня: німа під’яремна ослиця, заговоривши людським голосом, спинила безумство пророка!
17 Вони – безводні джерела, гнані вітром хмари, [імла]; їм приготований морок темряви.
18 Адже висловлюючи пишномовні нісенітниці, вони зваблюють тілесними пожадливостями та розбещеністю людей, які ледве втекли від тих, хто живе в обмані.
19 Вони обіцяють їм волю, а самі є рабами тління, бо хто ким переможений, той тому і раб.
20 Бо коли ті, які від опоганення світу втекли до пізнання нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, знову оплутані ним терплять поразку, – то останнє для них є гірше від першого.
21 Адже краще їм було не пізнавати дороги праведності, ніж пізнавши, відвернутися від переданої їм святої заповіді.
22 Справдилася щодо них приказка: Пес повернувся до своєї блювотини, а свиня, помившись, валяється в багні!
