مَثَلُ عُرسِ ابنِ المَلِك
1 ثُمَّ أَجَابَ يَسوعُ وَكَلَّمَهُم أَيْضًا بِأَمْثالٍ قائِلاً: 2 "يُشبِهُ مَلَكوتُ السَّمَاوَاتِ إِنْسانًا مَلِكًا صَنَعَ عُرْسًا لاِبنِهِ. 3 فأَرْسَلَ عَبِيدَهُ لِيَدْعُوا المَدْعُوِّينَ إِلَى العُرْسِ، فَلَم يُرِيدُوا أَنْ يَأْتُوا. 4 فأَرسَلَ أَيضًا عَبِيدًا آخَرينَ وَقَالَ: "قُولُوا لِلمَدْعُوِّينَ: "هُوَذَا غَدَائِي قَدْ أَعْدَدْتُهُ، ثِيرَاني وَمُسَمَّنَاتِي قَدْ ذُبِحَتْ، وَكُلُّ شَيءٍ مُهَيَّأٌ، فَهَلُمَّ إِلَى العُرْسِ". 5 وَلَكِنَّهُم تَهَاوَنُوا، فَذَهَبَ بَعْضُهُمْ إِلَى حَقْلهِ، وَبَعْضُهُمْ إِلَى تِجَارَتِهِ، 6 وَالبَاقُونَ قَبَضُوا عَلَى عَبِيدِهِ وَشَتَمُوهُم وَقَتَلُوهُم. 7 فَلمَّا سَمِعَ المَلِكُ غَضِبَ وَأَرْسَلَ جُنُودَهُ، فَأَهْلَكَ أُولَئِكَ القَتَلَةَ وَأَحْرَقَ مَدِينَتَهُمْ. 8 حِينَئِذٍ قَالَ لِعَبِيدِهِ: "أَمَّا العُرْسُ فَمُعَدُّ، وَأَمَّا المَدْعُوُّون فَلَمْ يَكُونُوا مُستَحِقِّين، 9 فَاذْهَبُوا إِلَى مَفَارِقِ الطُّرُقِ وَكُلُّ مَنْ وَجَدْتُمُوهُ فَادْعُوهُ إِلَى لعُرْسِ". 10 فَخَرَجَ أُولَئِكَ العَبِيْدُ إِلَى الطُّرُقِ، فَجَمَعُوا كُلَّ مَنْ وَجَدُوا مِن أَشْرارٍ وَصَالحِيِنَ، فَحَفَلَ العُرْسُ بِالمُتَّكِئِينَ. 11 فَلمَّا دخَلَ المَلِكُ لِيَنْظُرَ لمُتَّكِئِينَ، رَأَى هُنَاكَ إِنْسَانًا لَمْ يَكُنْ لابِسًا لِبَاسَ العُرْسِ، 12 فَقَالَ لَهُ: "يا صَاحِ، كَيْفَ دَخَلَتَ إِلَى هَهُنَا، وَلَيْسَ عَلَيْكَ لِبَاسُ العُرْس؟" فَصَمَتَ. 13 حِينَئِذٍ قَالَ المَلِكُ للخُدَّامِ: "أَوْثِقوا رِجْلَيهِ وَيَديَهِ، وَخُذوهُ وَاطْرَحوهُ فِي الظُّلْمَةِ الخارِجِيَّةِ، هُنَاكَ يَكُونُ البُكاَءُ وَصَرِيفُ الأَسْنَانِ. 14 لأَنَّ المَدْعوِّينَ كَثِيرُونَ وَالمُخْتَاريِنَ قَلِيلُون.
أَداءُ مَا لِقَيصَر وَمَا للّه
15 حِينَئِذٍ ذَهَبَ الفَرِّيسِيُّون وَتَآمرُوا لِكَيْ يَصْطَادُوهُ بِكَلِمةٍ. 16 فأَرْسَلُوا إِلَيْهِ تَلامِيذَهُمْ وَالهِيرُدُسِيِّينَ قَائِلِين: "يا مُعَلِّمُ، قَدْ عَلِمْنَا أَنَّكَ صَادِقٌ، وَتُعَلِّمُ طَريقَ اللّهِ بِالحَقِّ، وَلا تُبالِي بِأَحَدٍ، وَلا تَنْظُرُ إِلَى وُجُوهِ النَّاسِ، 17 فَقُلْ لَنَا، مَاذَا تَظُنُّ؟ هَلْ يَجُوزُ أَنْ تُعْطَى الجِزيَةُ لِقَيصَرَ أَمْ لا؟" 18 فَعَلِمَ يَسُوعُ مَكْرَهُم فَقَالَ: "لِمَاذَا تُجَرِّبُونَنِي، يَا مُرَائين؟ 19 أَرُوني عُمْلَةَ الجِزْيَةِ" فَأَتَوهُ بِدِينَارٍ. 20 فَقَالَ لَهُمْ: "لِمَنْ هَذِهِ الصُّورَةُ وَالكِتَابَةُ؟" 21 فَقَالَوا: "لِقَيصَر". حِينَئِذٍ قَالَ لَهُمْ: "أَوْفُوا إِذَنْ ما لِقَيصَرَ لِقَيصَرَ، وَمَا للَّهِ للَّهِ". 22 فَلمَّا سَمِعُوا تَعَجَّبُوا، وَتَرَكُوهُ وَانْصَرَفُوا.
قِيامَةُ الأمواتِ
23 وفِي ذَلِكَ اليَوْمِ دَنَا إِلَيْهِ الصَّدُّوقِيُّونَ، والَّذِينَ يَقُولُونَ بِعَدَمِ القِيَامَةِ، وَسَأَلُوه 24 قَائِلِين: "يا مُعَلِّمُ، قَالَ مُوسَى: "إِنْ مَاتَ أَحَدٌ ولَيْسَ لَهُ وَلْدٌ، فَلْيَتَزَوَّجْ أَخُوهُ امْرَأتَهُ وَيُقِمْ نَسْلاً لأَخِيهِ". 25 وَكَانَ عِنْدَنَا سَبْعَةُ إِخْوَةٍ، تَزَوَّجَ أَوَّلُهُم ثُمَّ مَاتَ وَلَمْ يَكُنْ لَهُ نَسْلٌ، فَتَرَكَ امرَأتَهُ لأخِيهِ، 26 وَكَذَلِكَ الثَّاني وَالثّالِثُ إِلَى السَّابِع. 27 وفِي آخِرِ الكُلِّ ماتَتِ المَرأةُ. 28 ففِي القِيامَةِ لِمَنْ مِنْ السَّبعَةِ تَكونُ امرَأةً؟ لأِنَّ الجَمِيعَ اتَّخَذُوهَا". 29 فأَجَابَ يَسُوعُ وَقَالَ لَهُم: "قَدْ ضَلَلْتُم لأنَّكُم لَمْ تَعْرِفُوا الكُتُبَ وَلاَ قُوَّةَ اللّه. 30 لأنَّهُمْ فِي القِيامَةِ لا يُزَوِّجُونَ وَلا يَتَزَوَّجونَ، وَلِكنْ يَكُونُونَ كَمَلائِكَةِ اللّهِ فِي السَّمَاءِ. 31 أَمَّا مِنْ جِهَةِ قِيَامَةِ الأَمْوَاتِ، أَفَمَا قَرَأتُم ما قيلَ لُكُمْ مِنَ اللّه القَائِلِ: 32 "أَنَا إِلَهُ إِبْرَاهِيمَ، وَإِلَهُ إِسْحقَ، وَإِلَهُ يَعْقُوبَ؟" وَاللَّهُ لَيْسَ إِلَهَ أَمْوَاتٍ، وَإِنَّمَا هُوَ إِلهُ أَحْياءٍ". 33 فَلمَّا سَمِعَتْ الجُمُوعُ، بُهِتَتْ مِن تَعْلِيمِهِ.
أعظَمُ الوَصايا
34 وَلَمَّا سَمِعَ الفَرِّيسِيُّونَ أَنَّهُ قَدْ أَفْحَمَ الصَّدُّوقيِّينَ اجْتَمَعُوا فِي المَكَانِ نَفْسِهِ، 35 فَسَألَهُ وَاحِدٌ مِنهُمْ، نَامُوسِيٌّ، مُجَرِّبًا لهُ وَقائِلاً: 36 "يا مُعَلِّمُ، أَيَّةُ وَصِيَّةٍ هِيَ العُظْمَى فِي النَّاموس؟" 37 قَالَ لَهُ يَسوعُ: "أَحْبِبِ الرَّبَّ إِلهَكَ بِكُلِّ قَلْبِكَ وَكُلِّ نَفْسِكَ وَكُلِّ ذِهنِكَ". 38 هَذِهِ هِيَ الوَصِيَّةُ الأُولى وَالعُظمَى. 39 وَالثّانِيَةُ وَهِيَ مِثُلها: "أَحْبِبْ قَريبَكَ كَنَفْسِكَ". 40 بِهَاتَينِ الوَصِيَّتَينِ يَتَعَلَّقُ النّامُوسُ كُلُّهُ وَالأَنْبِيَاءُ".
المسيحُ ابنُ داوُدَ وَرَبُّهُ
41 وَفِيما الفَرِّيسيُّونَ مُجتَمِعُونَ سَألَهُم يَسُوعُ 42 قَائِلاً: "مَاذَا تَظنُّونَ فِي المَسيحِ؟ ابْنُ مَنْ هُوَ؟" قَالُوا لَهُ: "ابْنُ دَاوُدَ". 43 فَقَالَ لَهُمْ: "فَكَيْفَ يَدْعُوهُ دَاوُدُ بِالرُّوحِ رَبَّهُ، حَيثُ يَقُولُ: 44 "قَالَ الرِّبُّ لِرَبِّيَ: إِجْلِسْ عَن يَمِيني حَتَّى أَجْعَلَ أَعْداءَكَ مَوْطِئًا لِقَدَمَيْكَ"؟ 45 فَإِنْ كَانَ دَاوُدُ يَدْعُوهُ رَبًّا، فَكَيْفَ يَكُونُ هُوَ ابْنَهُ؟ 46 فَلَمْ يَسْتَطِعْ أَحَدٌ أَنْ يُجيبَهُ بِكَلِمَةٍ، وَمِنْ ذَلِكَ اليَوْمِ لَم يَجسرْ أَحَدٌ أَنْ يَسْألَهُ البَتَّة.
Притча про весілля царського сина
1 У відповідь Ісус знову заговорив до них у притчах, кажучи:
2 Схоже Царство Небесне на одного чоловіка – царя, який справив весілля своєму синові.
3 Він послав своїх рабів покликати запрошених на весілля, але ті не захотіли прийти.
4 Тоді знову послав інших рабів, кажучи: Скажіть запрошеним: Ось, я приготував мій бенкет; моїх волів і годовану худобу зарізано, і все готове; приходьте на весілля!
5 А вони, знехтувавши, відійшли: один – на своє поле, другий – на свій торг;
6 інші ж, схопивши його рабів, познущалися над ними й повбивали.
7 Цар розгнівався, послав своє військо, вигубив убивців і спалив їхнє місто.
8 Тоді каже своїм рабам: Оскільки весілля готове, а запрошені виявилися недостойними,
9 то йдіть на роздоріжжя і кого тільки зустрінете, кличте на весілля.
10 Вийшовши на дороги, ті раби зібрали всіх, кого знайшли, – і злих, і добрих; і наповнилася весільна світлиця гістьми.
11 Цар прийшов подивитися на тих, які зібралися, і побачив чоловіка, не вбраного у весільний одяг,
12 і каже йому: Друже, як ти ввійшов сюди без весільного одягу? Той же мовчав.
13 Тоді сказав цар слугам: Зв’яжіть йому ноги й руки та викиньте в зовнішню темряву: там буде плач і скрегіт зубів.
14 Адже багато запрошених, та мало вибраних!
Кесареве – кесареві, а Боже – Богові!
15 Тоді фарисеї пішли і зібрали раду, щоби зловити Його на слові.
16 І послали до Нього своїх учнів з іродіянами , кажучи: Учителю, знаємо, що Ти є праведний, правдиво навчаєш Божої дороги і не зважаєш ні на кого, бо не дивишся на обличчя людей.
17 Тож скажи нам, як Ти вважаєш: чи належить давати податок кесареві, чи ні?
18 Знаючи їхнє лукавство, Ісус сказав: Навіщо випробовуєте Мене, лицеміри?
19 Покажіть Мені податкову монету! Вони принесли Йому динарій .
20 А Він каже їм: Чий це образ і напис?
21 Відповідають: Кесаря! Тоді Він каже їм: То кесареве віддайте кесареві, а Боже – Богові!
22 Почувши це, ті здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
Ісус говорить про воскресіння мертвих
23 Того дня підійшли до Нього садукеї, які твердять, що не існує воскресіння, і запитали Його,
24 кажучи: Учителю, Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то нехай його брат візьме його дружину і воскресить нащадків брата свого.
25 Було у нас семеро братів: і перший, одружившись, помер, не маючи дітей, залишив свою дружину своєму братові;
26 так само другий і третій – аж до сьомого.
27 Після всіх померла й жінка.
28 Тож котрого із семи буде вона дружиною у воскресінні? Адже всі мали її!
29 У відповідь Ісус сказав їм: Помиляєтеся, не знаючи ані Писання, ані сили Божої,
30 бо по воскресінні не одружуються і не виходять заміж, а є мов ангели на небі.
31 Щодо воскресіння з мертвих, то хіба ви не читали Слова Божого, яке говорить:
32 Я є Богом Авраама, Богом Ісаака, Богом Якова, – Богом не мертвих, а живих.
33 І почувши це, люди були в захопленні з Його вчення.
Найбільша заповідь
34 А фарисеї, почувши, що Він закрив уста садукеям, зібралися разом,
35 і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його:
36 Учителю, яка заповідь найбільша в Законі?
37 Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою!
38 Це – перша і найбільша заповідь.
39 Друга – подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе!
40 На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки.
Чий Син Христос?
41 Коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх, кажучи:
42 Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Вони Йому відказали: Давидів.
43 Він каже їм: То як же Давид у Дусі називає Його Господом, говорячи:
44 Промовив Господь до мого Господа: Сядь праворуч Мене, доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги?
45 Отже, якщо Давид називає Його Господом, як Він може бути йому сином?
46 І ніхто не міг відповісти Йому ні слова, тож від того дня ніхто більше не наважувався Його запитувати.
