مُوَافَقَةُ الرُّسُلِ عَلَى كِرَازَةِ بُولُسَ إِلَى الوَثَنِيِّين
1 ثُمَّ إِنَّي بَعْدَ أَرْبَعَ عَشْرَةَ سَنَةً صَعْدتُ أَيْضًا إِلَى أُورَشَلِيمَ مَعَ بَرنَابَا وَأَخَذْتُ مَعي تِيطُسَ أَيْضًا، 2 وَكَانَ صُعُودِي عَنْ وَحْيٍ، وَعَرَضْتُ عَلَيْهِمِ الإِنْجِيلَ الَّذِي أَكْرِزُ بِهِ بَيْنَ الأُمَمِ وَعَرَضتُهُ عَلَى المُعْتَبَرين دونَ غَيْرِهم لِئَلاَّ أَسْعَى أَوْ أكُونَ قَدْ سَعَيْتُ بَاطِلاً. 3 وَلَكِنْ حَتَّى تِيطُسَ الَّذِي كَانَ مَعي وَهُوَ يُونَانيٌّ لَمْ يُضطَرَّ أَنْ يَخْتَتِنَ 4 بَلْ لأَجْلِ الإِخْوَةِ الكَذَبَةِ الدَّاخِلِينَ زُورًا الَّذِينَ اسْترَقَوا الدُّخُولَ ليتَجَسَّسُوا حُرِّيَتَنَا الَّتِي لَنَا فِي المَسِيحِ يَسُوعَ فيَسْتعبِدُونَا، 5 الَّذِينَ لَمْ نَنْقَدْ لَهُمْ بِالخُضُوعِ وَلاَ سَاعَةً لِيَسْتَدِيمَ فِيكُمْ حَقُّ الإنْجِيل.
6 أمَّا المُعْتَبَرُونَ وَلاَ يَعْنِينِي مَا كَانَتْ عَلَيْهِ مَكَانَتُهُمْ لأَنَّ اللّه لاَ يُحَابِي وَجْهَ إِنْسَانٍ، فَلَم يَزيدُوا شَيْئًا عَلَى مَا عَرَضْتُهُ، 7 بَلْ بالعَكسِ رَأَوا أَنِّي قَدِ ائْتُمِنْتُ عَلَى إِنْجِيلِ القَلَفِ كَمَا ائْتُمِنَ بُطْرُسُ عَلَى الخِتَانِ، 8 لأَنَّ الَّذِي عَمِلَ فِي بُطرُسَ لِرسَالةِ الخِتَانِ عَمِلَ فِيَّ أَيْضًا لِلأُمم، 9 وَلَمَّا عَرَفَ يَعْقُوبَ وَبُطْرُسُ وَيُوحَنَّا النِّعْمَةَ المُعْطَاةَ لي وَالمُعْتبَرُونَ كَأَعْمِدَةٍ، مَدُّوا إِليَّ وَإِلَى بَرنَابَا يُمْنَاهُمْ للشَّرِكَةِ لِنَكُونَ نَحْنُ للأُمَمِ وَهُمْ لِلْختَانِ، 10 عَلَى أَنْ نَتَذَكَّرَ الفُقَرَاءَ وَذَلِكَ قَدِ اجْتَهَدْتُ فِي إِنْجَازِهِ.
بُولُس يُعَارِضُ بُطْرُسَ وَيُشِيرُ إِلَى اسْتِقْلاَلِ سُلْطَتِهِ الرَّسُولِيَّة
11 فَلَمَّا قَدِمَ بُطْرُسُ إِلَى أَنْطاكيَةَ قَاوَمْتُهُ مُوَاجَهَةً لأنَّهُ كَانَ مَلُومًا. 12 فَقَبْلَ قُدُومِ قَوْمٍ مِنْ عِنْدِ يَعْقُوبَ كَانَ بُطرُسُ يَأكُلُ مَعَ الأُمَم، فلَمَّا قَدِمُوا تَنَحَّى وَاعْتَزَلَ خَوْفًا مِنْ أهْلِ الخِتَان. 13 وَجَارَاهُ فِي رِيَائِهِ بَاقي اليَهُودِ حَتَّى إِنَّ بَرنَابَا أَيْضًا انْجذَبَ إِلَى رِيَائِهِمْ. 14 فلمَّا رَأَيْتُ أنَّهُمْ لاَ يَسِيرُون سَيْرًا مُسْتَقِيمًا إِلَى حَقِّ الإِنْجِيلِ قُلْتُ لبُطرُسَ أمامَ الجَميعِ: "إِنْ كُنْتَ أَنْتَ اليَهُودِيُّ تَعِيشُ عَيْشَ الأمَمِ لا عَيْشَ اليَهُودِ فَلِمَ تُلزِمُ الأُمَمَ أنْ يَسْلُكُوا مَسْلَكَ اليَهُودِ؟
الجَمِيعُ يَخْلُصُونَ بالإيمَانِ لا بِأَعْمَالِ النَّامُوسِ
15 نَحْنُ بِالطَّبِيعَةِ يَهُودٌ لاَ خَطَاةٌ مِنَ الأُمَمِ، 16 ولَكِنَّنا نَعْلَمُ أَنَّ الإنْسَانَ لاَ يُبَرَّرُ بِأَعْمَالِ النَّامُوسِ بَلْ بِالإِيمَانِ بِيَسُوعَ المَسِيحِ، لِذَلِكَ آمَنَّا نَحْنُ أَيْضًا بِيَسُوعَ المَسِيح لِكَيْ نُبَرَّرَ بِالإِيَمانِ بِالمَسِيحِ، لاَ بِأعْمَالِ النَّامُوس، إِذْ "لا يُبَرَّرُ بِأَعْمَالِ النَّامُوسِ أَحَدٌ مِنْ ذَوِي الجَسَد".
17 فَإِنْ كُنَّا وَنَحْنُ طَالِبِوُنَ التَّبْرِيرَ بِالمَسِيحِ وُجِدْنَا نَحْنُ أَيْضًا خَطَأةَ، أفيَكُونُ المَسِيحُ إذَنْ خَادِمًا لِلْخَطِيئَةِ؟ حَاشَى! 18 فَإِنِّي إِنْ عُدْتُ أَبْنِي مَا قَدْ هَدَمْتُ أَجْعَلُ نَفْسِي مُتَعَدِّيًا. 19 لأَنِّي بِالنَّامُوسِ مُتُّ لِلنَّامُوسِ لِكَي أَحْيَا لِلَّه. 20 مَعَ المَسِيحِ صُلِبْتُ، فَأحْيَا لاَ أَنَا بَلِ المَسِيحُ يَحْيَا فِيَّ، وإِذا كُنْتُ أَحْيا الآنَ فِي الجَسَدِ فَحَياتِي فِي الإِيمَانِ بِابْنِ اللّهِ الَّذِي أَحَبَّنِي وَبَذَلَ نَفْسَه عَنِّي.
21 لاَ أُبْطِلُ نِعْمَةَ اللّهِ، لأَنَّهُ إِنْ كَانَ بِالنَّامُوسِ بِرٌّ فَالمَسِيحُ إِذًا مَاتَ بِلاَ طَائِل.
Свобода в Христі
1 Потім, по чотирнадцяти роках, я знову прибув з Варнавою в Єрусалим, взявши із собою Тита.
2 Пішов, як мені було об’явлено, і там виклав їм Євангелію, яку проповідую язичникам, а видатним – окремо, чи часом не даремно я працюю або працював.
3 Але навіть Тит, який був зі мною, будучи греком, не був примушений обрізатися.
4 А щодо фальшивих братів, які приєдналися, щоби підглянути за нашою свободою, яку маємо в Ісусі Христі, аби нас поневолити,
5 то ми їм ні на мить не піддалися, щоб істина Євангелії збереглася у вас.
6 Стосовно тих, які вважають себе кимось, – для мене немає жодної різниці, якими вони були колись, – то Бог не дивиться на обличчя людини. Адже ті, хто вважає себе кимось, мені нічого не додали.
7 Навпаки, побачивши, що мені довірено Євангелію між язичниками, як і Петрові між обрізаними, –
8 адже Той, Хто допоміг Петрові бути апостолом між обрізаними, допоміг і мені між язичниками, –
9 та визнавши дану мені благодать, Яків, Кифа та Іван, котрі вважаються стовпами, подали мені й Варнаві, як співучасникам, руки, щоб ми йшли до язичників, а вони – до обрізаних,
10 аби тільки ми пам’ятали про вбогих, що, власне, я і намагався робити.
Петро та Павло в Антіохії
11 Коли ж Кифа прийшов до Антіохії, я особисто виступив проти нього, бо він заслуговував на докір.
12 Ще до того, як деякі прийшли від Якова, він їв разом з язичниками. А коли ті надійшли, він став сторонитися і відмежовуватися, боячись обрізаних.
13 Лицемірили з ним й інші юдеї, так що й Варнава приєднався до їхнього лицемірства.
14 Але коли я побачив, що вони не послідовні щодо істини Євангелії, то я прилюдно сказав Кифі: Якщо ти, юдей, живеш як язичник, а не як юдей, то чому змушуєш язичників жити по‑юдейському?
15 Ми від природи юдеї, а не грішники з язичників.
Ніхто не виправдається ділами Закону
16 Знаючи, що людина не може оправдатися ділами Закону, але тільки вірою в Ісуса Христа, ми повірили в Ісуса Христа, щоб оправдатися вірою в Христа, а не ділами Закону. Бо жодна людина не буде оправдана ділами Закону.
17 Якщо, шукаючи оправдання в Христі, ми й самі виявилися грішниками, то невже Христос є служителем гріха? Зовсім ні!
18 Бо коли я знову відбудовую те, що зруйнував, то роблю себе порушником.
19 Адже через Закон я помер для Закону, щоби жити для Бога. Я розп’ятий разом з Христом.
20 І живу вже не я, а Христос живе в мені. А що тепер живу в тілі, то живу вірою в Божого Сина, Який полюбив мене й віддав Себе за мене.
21 Я не відкидаю Божої благодаті. Бо якщо праведність через Закон, то даремно помер Христос.
