يَسوعُ عِندَ بيلاطس
1 وَمَا إِنْ طَلَعَ الصَّباحُ تَشَاوَرَ رُؤَساءُ الكَهَنةِ مَعَ الشُّيوخِ والكَتَبَةِ وَالمَحْفِلِ كُلِّهِ فَأَوْثَقُوا يَسوعَ وَمَضَوْا بِهِ وَأَسْلَمُوهُ إِلَى بِيلاطُسَ. 2 فَسَألَهُ بِيلاطُسُ: "أَأَنْتَ مَلِكُ اليَهُود؟" فأَجَابَهُ قائِلاً: "أَنْتَ تَقُول". 3 وَكَانَ رُؤَساءُ الكَهَنَةِ يَشْكُونَهُ كَثِيرًا أَمَّا هُوَ فَلَمْ يُجِبْ بِشَيْءٍ؟ 4 ثُمَّ سَألَهُ بِيلاطُسُ ثَانِيَةً قائِلاً: "أَمَا تُجِيبُ بِشَيْءٍ؟ أَنظُرْ ما يَشْهَدونَ بِهِ عَلَيْكَ". 5 أَمَّا يَسوعُ فَلَمْ يَعُدْ يُجِيبُهُ بِشَيْءٍ حتَّى تَعَجَّبَ بِيلاطُسَ. 6 وَكَانَ يُطْلِقُ لَهُمْ فِي العِيدِ أَسِيرًا مَنْ طَلَبُوا. 7 وكَانَ المَدْعُوُّ بَرَابّاسَ مُوثَقًا مَعَ أَهْلِ الفِتْنَةِ رُفَقائِهِ الَّذينَ ارْتَكَبُوا قَتْلاً فِي الفِتْنَةِ. 8 فَصَرَخَ الجَمْعُ وطَفِقُوا يَطْلُبونَ مَا كَانَ يَصْنَعُهُ لَهُمْ دَائِمًا. 9 فَأَجَابَهُمْ بِيلاطُسُ قائِلاً: "أَتُرِيدُونَ أَنْ أُطْلِقَ لَكُمْ مَلِكَ اليَهودِ؟" 10 لأنَّهُ كَانَ يَعْلَمُ أَنَّ رُؤَساءَ الكَهَنَةِ إِنَّما أَسْلَمُوهُ حَسَدًا. 11 فَهَيَّجَ رُؤَساءُ الكَهَنَةِ الجَمْعَ لِكَيْ يُطْلِقَ لَهُمْ بِالأَحْرَى بَارِابّاسَ. 12 فَأجابَ بِيلاطُسُ وقَالَ لَهُمْ: "فَمَاذا تُريدُونَ أَنْ أَصْنَعَ بِالَّذي تَدْعُونَهُ مَلِكَ اليَهود؟" 13 فَصاحُوا أَيْضًا: "اِصْلِبْهُ!" 14 فَقَالَ لَهُمْ بِيلاطُسُ: "فَأَيَّ شَرٍّ صَنَعَ؟" فَازْدَادُوا صِياحًا: "أَنِ اصْلِبُه". 15 فَأَرادَ بِيلاطُسُ أَنْ يَعْمَلَ لِلجَمْعِ ما يُرْضِيهِم، فَأطْلَقَ لَهُمْ بَارَابّاسَ، وَأَسْلَمَ يَسُوعَ بَعْدَما جَلَدَهُ ليُصَلَب.
إكليلٌ مِنَ الشَّوْكِ
16 فَذَهَبَ بِهِ العَسْكَرُ إِلَى دَاخِلِ الدَّارِ أَيْ دَارِ الوِلايَةِ وَجَمَعُوا الفِرْقَةَ كُلَّها، 17 وَأَلْبَسُوهُ أُرْجُوانًا وَضَفَرُوا إِكْلِيلاً مِنْ شَوْكٍ وَكَلَّلُوهُ بِهِ 18 وَجَعَلُوا يُسَلِّمُونَ عَلَيْهِ قائِلينَ: "أَلسَّلامُ يَا مَلِكَ اليَهُود! 19 وكَانُوا يَضْرِبُونَ رَأْسَهُ بِقَصَبَةٍ وَيَبْصُقُونَ عَلَيْهِ وَيَجْثُونَ عَلَى رُكَبِهِمْ سَاجِدِينَ لَهُ. 20 وبَعْدَمَا هَزَأُوا بِهِ نَزَعُوا عَنْهُ الأُرْجُوَانَ وَأَلْبَسُوهُ ثِيابَهُ وَخَرَجُوا بِهِ لِيَصْلِبُوه.
صَلْبُ يسوعَ
21 وَسَخَّرُوا رَجُلاً عَابِرًا كَانَ آتِيًا مِنَ الحَقْلِ وَهُوَ سِمْعانُ القَيُرَوَانِيُّ أَبُو الإِسْكَندَرِ ورُوفُسَ أَنْ يَحْمِلَ صَلِيبَهُ. 22 وَأَتَوْا بِهِ إِلَى مَوْضِعِ الجُلْجُلَةِ الَّذِي تَفْسِيرُهُ مَوْضِعُ الجُمْجُمَةَ. 23 وأَعْطَوْهُ خَمْرًا مَمْزُوجَةً بِمُرٍّ لِيشْرَبَ، فَلَمْ يَشْرَبْ. 24 ولَمَّا صَلَبُوهُ اقْتَسَمُوا ثِيابَهُ بَيْنَهُم مُقْتَرِعِين عَلَى مَا يَأْخُذُ كُلُّ واحِدٍ مِنْهَا. 25 وكَانَتِ السَّاعَةُ الثَّالِثَةُ وَصَلَبوهُ. 26 وكَانَ عُنْوانُ عِلَّتِهِ مَكْتُوبًا: "مَلِكُ اليَهُود". 27 وصَلَبُوا مَعَهُ لِصَّيْنِ واحِدًا عَنْ يَمِينِهِ والآخَرَ عَنْ يَسَارِهِ. 28 فتَمَّتِ الآيةُ القائِلةُ: "وَأُحْصِيَ مَعَ الأَثمَة". 29 وكَانَ المُجتازُونَ يُجَدِّفونَ عَلَيْهِ وَهُمْ يَهُزُّونَ رُؤُوسَهُم ويَقُولُون: "آهِ يَا نَاقِضَ الهَيْكَلِ وَبَانِيَهُ فِي ثَلاثَةِ أَيَّامٍ. 30 خَلِّصْ نَفْسَكَ وَانْزِلْ عَنِ الصَّلِيبِ". 31 وهَكَذَا رُؤَسَاءُ الكَهَنَةِ كَانُوا يَهْزَأُونَ فِيمَا بَيْنَهُمْ مَعَ الكَتَبَةِ قائِلينَ: "خَلَّصَ آَخَريِنَ ونَفْسَهُ لا يَقْدِرُ أَنْ يُخَلِّصَهَا. 32 فَلْيَنْزِلِ الآنَ المَسيحُ مَلِكُ إسْرائِيلَ عَنِ الصَّليبِ، لِنَرَى ونُؤْمِنَ بِه". وكَانَ اللَّذانِ صُلِبا مَعَهُ يُعَيِّرانِهِ أَيْضًا.
مَوْتُ يَسوعَ
33 وَلَمَّا كَانَتِ السَّاعَةُ السَّادِسَةُ خَيَّمَ الظَّلامُ عَلَى الأَرْضِ كُلِّهَا حَتَّى السَّاعَةِ التَّاسِعةِ. 34 وفِي السَّاعَةِ التَّاسِعَةِ صَرَخَ يَسوعُ بِصَوتٍ عَظِيمٍ قائِلاً: "أَلُوهي أَلُوهي لِمَا شَبَقْتَني؟" (الَّذِي تَفْسِيرُهُ: "إِلَهِي إِلَهِي، لِمَاذَا تَرَكْتَنِي؟) 35 فَسَمِعَ قَوْمٌ مِنَ الحَاضِرينَ فَقَالُوا: "هَا إِنَّهُ يُنَادِي إِيِلِيَّا!" 36 فَأَسْرَعَ وَاحِدٌ وَمَلأَ إِسْفَنْجَةً خَلاًّ وَجَعَلَها عَلَى قَصَبَةٍ وسَقَاهُ قائِلاً: "دَعُونا نَنْظُرْ هَلْ يَأْتِي إِيليَّا فَيُنْزِلَهُ". 37 وصَرَخَ يَسُوعُ بِصَوْتٍ عَظِيمٍ وَأَسْلَمَ الرُّوح. 38 فانْشَقَّ حِجابُ الهَيْكَلِ اثْنَيْنِ مِنْ فَوْقُ إِلَى أَسْفَل. 39 وَلَمَّا رَأَى قَائِدُ المِئَةِ القائِمُ مُقابِلَهُ أَنَّهُ أَسْلَمَ الرُّوحَ صَارِخًا هَكَذَا، قَال: "فِي الحَقِيقَةِ كَانَ هَذَا الإِنْسانُ ابْنَ اللّه!" 40 وَكَانَ أَيْضًا نِساءٌ يَنظُرْنَ عَنْ بُعدٍ بَيْنَهُنَّ مَرْيَمُ المِجْدَلِيَّةُ وَمَرْيَمُ أُمُّ يَعْقوبَ الصَّغيرِ وأُمُّ يُوسِي، وسَالُومةُ، 41 اللَّواتِ كُنَّ يَتْبَعْنَهُ أَيَضًا وَيَخْدُمْنَهُ حِينَ كَانَ فِي الجَليلِ. وَغَيْرهُنَّ كَثِيراتٌ كُنَّ قَدْ صَعِدْنَ مَعَهُ إِلَى أُورُشَلِيم.
وَضْعُ المُخَلِّصِ فِي القَبر
42 وَلَمَّا كَانَ المَسَاءُ إِذْ كَانَتِ التَّهْيِئَةُ الَّتِي هِيَ قَبْلَ السَّبْت 43 جَاءَ يُوسُفْ الَّذِي مِنَ الرَّامَةِ وَهُوَ مُشيرٌ تَقيٌ وكَانَ هُوَ أَيْضًا مُنْتَظِرًا مَلَكُوتَ اللّه. فَاجْتَرَأَ وَدَخَلَ عَلَى بِيلاطُسَ وطَلَبَ جَسَدَ يَسوع. 44 فَاسْتَغْرَبَ بِيلاطُسُ أَنَّهُ قَدْ مَاتَ هَكَذَا سَرِيعًا وَاسْتَدْعَى قَائِدَ المِئَةِ وَسَأَلَهُ: "هَلْ لَهُ زَمَانٌ قَدْ مَات. 45 وَلَمَّا أَعْلَمَهُ قَائِدُ المِئَةِ بِذَلِكَ وَهَبَ الجَسَدَ ليُوسُفَ. 46 فَاشْتَرَى كَتَّانًا وَأَنْزَلَهُ ولَفَّهُ فِي الكَتَّانِ وَوَضَعَهُ فِي قَبْرٍ كَانَ مَنْحُوتًا فِي صَخْرَةٍ وَدَحْرَجَ حَجَرًا عَلَى بَابِ القَبْرِ. 47 وَكَانَتْ مَرْيَمُ المِجْدَلِيَّةُ وَمَرْيَمُ أُمُّ يُوسي تَنْظُرانِ أَيْنَ وُضِع.
Ісус перед Пилатом
1 Рано‑вранці первосвященики зі старшими, книжниками та всім синедріоном вчинили раду; зв’язавши Ісуса, повели й передали Пилатові.
2 І запитав Його Пилат: Ти – Цар юдеїв? А Він у відповідь мовив йому: Ти кажеш!
3 А первосвященики дуже Його звинувачували.
4 Пилат знову запитав Його, кажучи: Ти нічого не відповідаєш? Дивись, як багато Тебе звинувачують!
5 Та Ісус більше нічого не відповідав, тож дивувався Пилат.
6 На кожне свято він відпускав їм одного в’язня, за якого просили.
7 Був же один, котрий звався Вараввою, ув’язнений з бунтівниками, які під час заколоту вчинили вбивство.
8 Натовп підійшов і став просити, щоби вчинив, як і завжди .
9 Пилат у відповідь сказав їм: Чи хочете, щоб я відпустив вам Царя юдеїв?
10 Тому що він знав, що через заздрощі первосвященики Його видали.
11 Первосвященики ж підбурили юрбу, щоби краще відпустив їм Варавву.
12 Пилат знову сказав їм у відповідь: То що хочете, щоб я вчинив з Тим, Якого ви називаєте Царем юдеїв?
13 Вони ж знову закричали: Розіпни Його!
14 А Пилат запитав їх: Тож яке зло вчинив Він? Та Вони ще сильніше закричали: Розіпни Його!
15 І Пилат, бажаючи догодити людям, відпустив їм Варавву, а Ісуса після бичування видав на розп’яття.
Знущання над засудженим Ісусом
16 Воїни повели Його до середини двору, тобто в преторій, і скликали весь підрозділ.
17 Зодягли Його в багряницю, поклали на Нього сплетеного тернового вінка
18 і почали вітати Його: Радій , Царю юдейський!
19 Били Його по голові тростиною, плювали на Нього і, падаючи на коліна, поклонялися Йому.
20 А коли наглумилися над Ним, скинули з Нього багряницю і зодягли в Його одяг. І повели, щоб розіп’яти Його.
Розп’яття Ісуса
21 Примусили одного перехожого – Симона Киринейського, який повертався з поля, батька Олександра та Руфа, – взяти Його хрест.
22 Привели Його на Голгофу, місце, що в перекладі означає Череповище.
23 Давали Йому [пити] вино зі смирною , але Він не взяв.
24 І розіп’яли Його, і розділили Його одяг, кидаючи жереб, хто що візьме.
25 Була третя година , як розіп’яли Його.
26 І написали Його провину так: Цар юдейський.
27 З ним розіп’яли двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч від Нього.
28 [Збулося Писання, що говорить: Його зараховано до злочинців].
29 Перехожі лихословили Його, похитуючи своїми головами й кажучи: Овва, Ти, Який руйнуєш храм і за три дні відбудовуєш!
30 Спаси Себе Самого – зійди з хреста!
31 Так само й первосвященики між собою говорили й глузували разом із книжниками: Інших спасав, а Себе не може спасти!
32 Христос, Цар Ізраїлю, нехай зійде тепер з хреста, щоб ми побачили і повірили [в Нього]! Розп’яті з Ним також насміхалися з Нього.
Ісусова смерть
33 Коли настала шоста година , темрява оповила всю землю – до дев’ятої години .
34 А о дев’ятій годині Ісус закричав гучним голосом: Елої, Елої, лама савахтані! Що означає в перекладі: Боже мій, Боже мій, чому ти Мене покинув?
35 Деякі з тих, які там стояли, почувши те, казали: Дивися, кличе Іллю !
36 А один, побігши, наповнив губку оцтом, прикріпив її до тростини і дав Йому пити, примовляючи: Чекайте, подивимося, чи прийде Ілля Його зняти!
37 Ісус голосно скрикнув – і віддав духа.
38 І завіса в храмі роздерлася надвоє – згори додолу.
39 Сотник, який стояв напроти Нього, побачивши, як Він віддав духа, промовив: Справді, Ця Людина була Божим Сином!
40 Були і жінки, які здалека дивилися: між ними – Марія Магдалина, Марія – мати Якова молодшого та Йосії і Соломія.
41 Коли Він був у Галилеї, вони ходили за Ним і прислуговували Йому; і було багато інших, які прийшли з Ним до Єрусалима.
Поховання Ісуса
42 Коли звечоріло, а була п’ятниця , яка є перед суботою, –
43 прийшов Йосип, котрий з Ариматеї, – шанований радник, який сам очікував Божого Царства, – і наважився піти до Пилата й просити тіло Ісуса.
44 Пилат здивувався, що Він уже помер; викликавши сотника, запитав Його, чи давно помер?
45 Довідавшись від сотника, дав тіло Йосипові.
46 Той купив полотно, зняв Його тіло , обгорнув полотном і поклав Його до гробниці, яка була висічена в скелі, і до входу в гробницю привалив камінь.
47 Марія Магдалина і Марія, Йосієва мати , дивилися, де Його поховали.
