تَسْبِيحَةُ ظَفَرٍ فِي السَّمَاوَاتِ
1 وَبَعْدَ ذَلِكَ سَمِعْتُ صَوتًا عَظِيمًا مِنْ جَمْعٍ كَثِيرٍ فِي السَّمَاءِ قَائِلِين: "هَلِّلُويَا، إِنَّ لإِلَهِنَا الخَلاَصَ وَالمَجْدَ وَالقُدْرَةَ 2 فَإِنَّ أَحْكَامَهُ حَقٌّ وَعَدْلٌ، لأَنَّهُ قَدْ حَكَمَ عَلَى الزَّانِيَةِ الكُبْرَى الَّتِي أَفْسَدَتِ الأَرْضَ بِزَنَاهَا وَانْتَقَمَ لِدَمِ عَبِيدِهِ مِنْ يَدِهَا". 3 وَهَتَفُوا ثَانِيَةً: "هَلِّلُويَا، إِنَّ دُخَانَهَا يَتَصَاعَدُ إِلَى دَهْرِ الدَّاهِرِين. 4 فَخَرَّ الأَرْبَعَةُ وَالعُشْرُونَ شَيْخًا وَالحَيَوَانَاتُ الأَرْبَعَةُ وَسَجَدُوا للَّهِ الجَالِسِ عَلَى العَرْشِ قَائِلِين: "آمين، هَلِلُويَا". 5 وَخَرَجَ مِنَ العَرْشِ صَوْتٌ قَائِلاً: "سَبِّحُوا إِلَهَنَا يَا جَمِيعَ عَبِيدِه وَالَّذِينَ يَتَّقُونَهُ صِغَارًا وَكِبَارًا". 6 وَسَمِعْتُ مَا يُشْبِهُ صَوْتَ جَمْعٍ كَبِيرٍ أَوْ هَدِيرَ مِيَاهٍ غَزِيرَةٍ أَوْ هَزِيمَ رَعْدٍ شَدِيدٍ يَقُول: "هَلِّلُويَا، لأَنَّ الرَّبَّ الإِلَهَ الضَّابِطَ الكُلّ قَدْ مَلَكْ. 7 فَلْنَفْرَحْ وَنَبْتَهِجْ وَنُمَجِّدْهُ لأَنَّ عُرْسَ الحَمَلِ قَدْ حَضَرَ وَعَرُوسَهُ قَدْ هَيَّأَتْ نَفْسَهَا". 8 وَأُوِتِيَتْ أَنْ تَلْبَسَ بَزًّا بَهِيًّا نَقِيًّا، وَالبَزُّ هُوَ فَضَائِلُ القِدِّيسِين. 9 ثُمَّ قَالَ لِي المَلاَكُ: "أُكْتُبْ، طُوبَى للمَدْعُوِّينَ إِلَى عَشَاءِ عُرْسِ الحَمَلِ". وَقَالَ لِي أَيْضًا: "هَذِهِ هِيَ أَقْوَالُ اللَّهِ الصَّادِقَة". 10 فَخَرَرْتُ أَمَامَ قَدَمَيْهِ لأَسْجُدَ لَهُ. فَقَالَ لِي: "أُنْظُرْ لاَ تَفْعَل، فَإِنِّي عَبْدٌ مِثْلُكَ وَمِثْلُ إِخْوَتِكَ الَّذِينَ لَدَيْهِمْ شَهَادَةُ يَسُوع، فَاسْجُدْ لِلَّهِ فَإِنَّ شَهَادَةَ يَسُوعَ هِيَ رُوحُ النُّبُوءَةِ".
اِنْتِصَارُ المَسِيحِ الظَّافِر عَلَى الوَحْشِ وَعَلَى أُمَمِ الارتِدَادِ الَّتِي تبِعَتْه
11 وَرَأَيْتُ السَّمَاءَ مَفْتُوحَةً وَإِذَا بِحِصَانٍ أَبْيَضَ وَالرَّاكِبُ عَلَيْهِ يُسَمَّى الأَمِينُ وَالصَّادِقُ وَهُوَ يَقْضِي وَيُحَارِبُ بِالعَدْلِ، 12 وَعَيْنَاهُ كَلَهِيبِ النَّارِ وَعَلَى رَأْسِهِ أَكَالِيلُ كَثِيرَةٌ، وَلَهُ أَسْمَاءُ مَكْتُوبَةٌ، كَذَلِكَ اسْمٌ مَكْتُوبٌ وَلاَ يَعْرِفُهُ أَحَدٌ سِوَاهُ، 13 وَكَانَ يَرْتَدِي ثَوْبًا مَصْبُوغًا بِالدَّمِ وَاسْمُه، كَلِمَةُ اللّه". 14 وَتَتْبَعُهُ جُيُوشُ السَّمَاءِ عَلَى خَيْلٍ بِيضٍ لاَبِسِينَ بَزًّا أَبْيَضَ نَقِيًّا. 15 وَمِنْ فَمِهِ يَخْرُجُ سَيْفٌ صَارِمٌ ذُو حَدَّيْنِ لِيَضْرِبَ بِهِ الأُمَمَ، وَهُوَ سَيَرْعَاهُمْ بِعَصًا مِنْ حَدِيدٍ، وَيَدُوسُ فِي مَعْصَرَةِ خَمْرِ سُخْطِ وَغَضَبِ اللّهِ الضَّابِطِ الكُلَّ. 16 وَعَلَى ثَوْبِهِ وَعَلَى فَخْذِهِ اسْمٌ مَكْتُوبٌ "مَلِكُ المُلُوكِ وَرَبُّ الأَرْبَابِ".
17 وَرَأَيْتُ مَلاَكًا وَاقِفًا فِي الشَّمْسِ فَصَرَخَ بِصَوْتٍ عَظِيمٍ قَائِلاً لِجَمِيعِ الطُّيُورِ الطَّائِرَةِ فِي وَسَطِ السَّمَاءِ: "هَلُمُّوا اجْتُمِعُوا فِي وَلِيمَةِ اللّهِ الكُبْرَى 18 لِتَأْكُلُوا لُحُومَ المُلُوكِ وَلُحُومَ القُوَّادِ وَلُحُومَ الأَقْوِيَاءِ وَلُحُومَ الخَيْلِ وَفُرْسَانِهَا، وَلُحُومَ جَمِيعِ الأَحْرَارِ وَالعَبِيدِ وَالصِّغَارِ وَالكِبَار". 19 وَرَأَيْتُ الوَحْشَ وَمُلُوكَ الأَرْضِ وَجُيُوشَهُمْ وَقَدْ احْتُشِدُوا لِيُحَارِبُوا الفَارِسَ وَجَيْشَه. 20 فَقُبِضَ عَلَى الوَحْشِ وَعَلَى النَّبِيِّ الكَذَّابِ الَّذِي مَعَه، الَّذِي صَنَعَ بَيْنَ يَدَيْهِ العَجَائِب، فَأَضَلَّ بِهَا المُتَّسِمِينَ بِسِمَةِ الوَحْشِ وَالَّذِينَ سَجَدُوا لِصُورَتِهِ، وَطُرِحَ هَذَانِ مَعًا وَهُمَا حَيَّانِ فِي بُحَيْرَةِ النَّارِ المُتَّقِدَةِ بِالكِبْرِيتِ. 21 وَقُتِلَ البَاقُونَ بِالسَّيْفِ الخَارِجِ مِنْ فَمِ الفَارِس، فَشَبِعَتْ كُلُّ الطُّيُورِ مِنْ لُحُومِهِمْ.
Радість від осуду Вавилона
1 Після цього я почув наче гучний голос великого натовпу на небі. Вони говорили: Алилуя! Спасіння, слава і сила нашого Бога!
2 Адже істинні й справедливі Його суди, тому що засудив велику розпусницю, яка зіпсувала землю своєю розпустою, і помстився за кров своїх рабів з її рук!
3 І вдруге сказали: Алилуя! І її дим підіймається навіки‑віків!
4 І двадцять чотири старці та чотири істоти впали ниць і поклонилися Богові, Який сидить на престолі, проголошуючи: Амінь! Алилуя!
5 І вийшов голос від престолу, що закликав: Хваліть нашого Бога, всі Його раби, і ті, хто боїться Його, малі й великі!
6 І я почув наче голос величезної кількості людей і наче шум великої води, і наче голос гучних громів, які вигукували: Алилуя, бо запанував наш Господь, Бог Вседержитель!
7 Радіймо й веселімося, віддаймо славу Йому, тому що прийшло весілля Агнця, і Його дружина приготувала себе!
8 І їй дано одягнутися в чистий світлий вісон, оскільки вісон – то праведність святих.
9 І каже він мені: Напиши: блаженні покликані на весільну вечерю Агнця. І сказав мені: Це правдиві Божі слова.
10 І я впав до його ніг, щоб вклонитися йому, та він каже мені: Гляди, не роби цього ! Я співраб твій та твоїх братів, які мають свідчення Ісуса. Богові вклонися! А свідчення Ісуса – це дух пророцтва.
Цар царів на білому коні
11 І я побачив відкрите небо. І ось білий кінь, і Той, Хто сидить на ньому, Який зветься Вірний і Правдивий; і Він справедливо судить і воює.
12 Очі ж Його – наче полум’я вогню, а на Його голові – багато вінців. Він має написане Ім’я, якого ніхто не знає, тільки він Сам.
13 І Він зодягнений в одяг, окроплений кров’ю, а Його Ім’я – Боже Слово.
14 А небесні війська рухалися слідом за Ним на білих конях, одягнені в білий чистий вісон.
15 І з Його уст виходить гострий меч, щоб ним поражати народи. Він їх пастиме залізним жезлом і топтатиме у винній давильні лютого гніву Бога Вседержителя.
16 І Він має на одязі й на Своєму стегні написане Ім’я: Цар над царями і Господь над володарями.
Знищення звіра та його прибічників
17 І я побачив, що один ангел стояв на сонці й закричав гучним голосом, закликаючи до всіх птахів, які літають серед неба: Сюди! Зберіться на велику Божу вечерю,
18 щоби поїсти тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней, і тих, хто на них сидить, і тіла всіх вільних, і рабів, і малих, і великих.
19 І я побачив звіра, і царів землі, та їхніх воїнів, які зібралися, аби провадити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з Його військом.
20 І звір був схоплений, а з ним лжепророк, який чинив перед ним ознаки, якими ввів у оману тих, хто прийняв знак звіра і вклоняється його образові; вони обидва були вкинені живими у вогняне озеро, що горить сіркою.
21 А інші вбиті були мечем Того, Хто сидить на коні, що вийшов з Його уст, і всі птахи наситилися їхніми тілами.
