المُقَدِّمَة
1 إنِّي قَدْ أَنْشَأْتُ الكَلامَ الأَوَّلَ يَا ثَاوُفِيلُسُ، فِي جَمِيعِ الأُمُورِ الَّتِي ابْتَدَأَ يَسُوعُ يعْمَلُهَا وَيُعَلِّمُ بِهَا، 2 إِلَى اليَومِ الَّذِي صَعِدَ فِيهِ إلى السَّمَاءِ بَعْدَ أَنْ قَدَّمَ وَصَايَاهُ بالرُّوح القُدُسِ إِلَى الرُّسُلَ الَّذِينَ اصْطَفَاهُمْ، 3 الَّذين أَرَاهُمْ أَيْضًا نَفْسَهُ حيًّا بَعْدَ تَأَلُّمِهِ بِبَرَاهِينَ كَثِيرَةٍ وَهُوَ يَتَرَاءَى لَهُمْ مُدَّةَ أَرْبَعِينَ يَوْمًا وَيُكَلِّمُهُمْ بِمَا يَخْتَصُّ بِمَلَكُوتِ اللّهِ. 4 وَفِيمَا هُوَ مُجْتَمِعٌ مَعَهُمْ، أَوْصَاهُمْ أَنْ لا تَبْرَحُوا مِنْ أُورَشَلِيم، بَلِ انْتَظِرُوا وَعْدَ الآبِ الَّذِي سَمِعْتُمُوهُ مِنِّي، 5 فَإِنَّ يُوحَنَّا عَمَّدَ بِالمَاءِ وَأَمَّا أَنْتُمْ فَسَتُعَمِّدُونَ بِالرُّوحِ القُدُسِ بَعْدَ أَيَّامٍ قَلِيلَةٍ".
صُعودُ المَسِيحِ إِلَى السَّمَاءِ
6 فَسَأَلَهُ المُجْتَمِعُونَ قَائِلِينَ: "يَا رَبُّ أَفِي هَذَا الزَّمَانِ تَرُدُّ المُلْكَ لإِسْرَائِيل؟" 7 فَقَالَ لَهُمْ: لَيْسَ لَكُمْ أَنْ تَعْرِفُوا الأَزْمِنَةَ أَوِ الأَوْقَاتَ الَّتِي جَعَلَهَا الآبُ فِي سُلْطَانِه، 8 لَكِنَّكُم سَتَنَالُونَ قُوَّةً بِحُلُولِ الرُّوحِ القُدُسِ عَلَيْكُمْ وَتَكُونُونَ لِي شُهُودًا فِي أُورَشَلِيم وَفِي جَمِيعِ اليَهُودِيَّةِ وَالسَّامِرَةِ وَإِلَى أَقْصَى الأَرْضِ". 9 وَلَمَّا قَالَ هَذَا ارْتَفَعَ عَنْهُمْ وَهُمْ نَاظِرُون، وَأَخْفَتْهُ سَحَابَةٌ عَنْ عُيونِهِمْ. 10 وَفِيمَا هُمْ شَاخِصُونَ نَحْوَ السَّمَاءِ وَهُوَ مُنْطَلِقٌ إِذَا بِرَجُلَيْنِ وَقَفَا عِنْدَهُمْ بِلِبَاسٍ أَبْيَضَ 11 وَقَالاَ لَهُمْ: أَيُّهَا الرِّجَالُ الجَلِيلِيُّون، مَا بَالُكُمْ وَاقِفِينَ تَنْظُرُونَ إِلَى السَّماءِ؟ إِنَّ يَسُوعَ هَذَا الَّذِي ارْتَفَعَ عَنْكُمْ إِلَى السَّمَاءِ سَيَأْتِي هَكَذَا كَمَا عَايَنْتُمُوهُ مُنْطَلِقًا إِلَى السَّمَاءِ.
12 حِينَئِذٍ رَجَعُوا إِلَى أُورَشَلِيم مِنَ الجَبَلِ المَدْعُوِّ جَبَلَ الزَّيْتُونِ، الَّذِي هَوَ بِقُرْبِ أُورَشَلِيم، عَلَى مَسَافَةِ سَفَر سَبْتٍ، 13 وَلَمَّا دَخَلُوا المَدِينَةَ صَعِدُوا إِلَى العُلِّيَّةِ الَّتِي كَانُوا مُقِيمِينَ فِيهَا، بُطْرُسُ ويَعْقُوبُ، وَيُوحَنَّا وَأَندْرَاوسُ وفِيلِبُّسُ وَتُومَا وَبَرْثِلْمَاوُسُ وَمَتَّى وَيَعْقُوبُ بْنُ حَلْفَى وَسِمْعَانُ الغَيُّورُ وَيَهُوَّذَا أَخُو يَعْقُوب. 14 هَؤُلاَءِ كُلُّهُمْ كَانُوا مُوَاظِبِينَ بِنَفسٍ وَاحِدَةٍ عَلَى الصَّلاةِ وَالطَّلبَةِ مَعَ النِّسَاءِ وَمَرْيَمَ أُمِّ يَسُوعَ وَمَعَ إِخْوَتِه.
اخْتِيَارُ متيَّاسَ خَلَفًا لِيَهُوذَا
15 وَفِي تِلكَ الأَيَّامِ قَامَ بُطْرُسُ فِي وَسَطِ التَّلاَمِيذِ، وَكَانَ هُنَاكَ جَمْعٌ عَدَدُ أَسْمَائِهِمْ مَعًا نَحْوَ مِئَةٍ وَعِشْرِين، فَقَالَ: 16 أَيُّهَا الرِّجَالُ الإِخْوَةُ، كَانَ يَنْبَغِي أَنْ يَتِمَّ هَذَا المَكْتُوبُ الَّذِي سَبَقَ الرُّوحُ القُدُسُ فَقَالَهُ بِفَمِ دَاوُدَ عَنْ يَهُوَذَا الَّذِي صَارَ دَلِيلاً لِلَّذِينَ قَبَضُوا عَلَى يَسُوعَ، 17 فَإِنَّهُ كَانَ مُحْصَىً مَعَنَا وَحَصَلَ لَهُ نَصِيبٌ فِي هَذِهِ الخِدْمَةِ. 18 فَاقْتَنَى هَذَا حَقْلاً مِنْ أُجْرَةِ الظُّلْمِ. وَلَمَّا عَلَّقَ نَفْسَهُ انْشَقَّ مِنْ وَسَطِهِ وَانْدَلَقَتْ أَمْعَاؤُهُ كُلُّهَا 19 وَصَارَ ذَلِكَ مَعْلُومًا عِنْدَ كُلِّ سُكَّانِ أُورَشَلِيم حَتَّى سُمِّيَ ذَلِكَ الحَقْلُ بِلُغَتِهِمْ حَقْلْ دَمَا أَيْ حَقْلَ الدَّمِ. 20 وَقَدْ كُتِبَ فِي سِفْرِ المَزاميرِ لِتَصِرْ دارُهُ خَرَابًا وَلاَ يَكُنْ فِيهَا سَاكِنٌ، ولْيَأْخُذْ مَنْصِبَهُ آخَرُ.
21 هُنَاكَ رِجَالٌ طَوَالَ المُدَّةِ الَّتِي قَضَاهَا الرَّبُّ يَسُوعُ مَعَنَا، 22 مُنْذُ مَعْمُودِيَّةِ يُوحَنَّا إِلَى اليَوْمِ الَّذِي فِيهِ ارْتَفَعَ عَنَّا، فَيَجِبُ إِذًا أَنْ يَكُونَ وَاحِدٌ مِنْهُمْ شَاهِدًا مَعَنَا عَلَى قيَامَتِهِ. 23 فَأَقَامُوا اثْنَينِ، يُوسُفَ المَدْعُوَّ بَرسَابَا الَّذِي لُقِّبَ بيُوسْتُس، وَمتِيَّاس، 24 ثُمَّ صَلُّوا قَائِلِين: أَيُّهَا الرَّبُّ العَارِفُ قُلُوبَ الجَمِيعِ أَظْهِر أَنْتَ أَيًّا اخْتَرْتَ مِنْ هَذَينِ الإِثْنَين، 25 لِكَي يَنَالَ نَصَيبَ هَذِهِ الخِدْمَةِ وَالرِّسَالَةِ الَّتِي سَقَطَ مِنْهَا يَهُوَّذَا لِيَذْهَبَ إِلَى مَوْضِعِه". 26 ثُمَّ أَلْقَوا القُرْعَةَ بَيْنَهُمَا فَوَقَعَتِ القُرْعَةُ عَلَى مَتِيَّاس فَأُحْصِيَ مَعَ الرُّسُلِ الأَحَدَ عَشَر.
Передмова
1 Першу книгу я написав про все, Теофіле, що Ісус почав робити й навчати,
2 аж до того дня, коли, давши через Святого Духа накази апостолам, яких вибрав, Він вознісся.
3 Після Своїх страждань Він постав живий перед ними, з багатьма доказами, з’являючись їм упродовж сорока днів і розповідаючи про Царство Боже.
Вознесіння Ісуса на небо
4 І як були зібрані разом, Він звелів їм з Єрусалима не відходити, але очікувати обітниці від Отця, про котру, – сказав Він , – ви чули від Мене,
5 бо Іван хрестив водою, ви ж за декілька тих днів будете хрещені Духом Святим!
6 А вони зійшлися й запитували Його, кажучи: Господи, чи не в цей час Ти відновиш царство Ізраїля?
7 Та Він сказав їм: Не вам знати час і строки, котрі Отець встановив Своєю владою,
8 але ви приймете силу, коли Святий Дух зійде на вас, і ви будете Моїми свідками в Єрусалимі, по всій Юдеї та Самарії – і аж до краю землі!
9 Сказавши це, коли вони дивилися, Він став підійматися, і хмара забрала Його з їхніх очей.
10 Як вони вдивлялися в небо, коли Він віддалявся, то два мужі в білих одежах постали перед ними
11 і сказали: Галилейські мужі, чого стоїте і вдивляєтеся в небо? Цей Ісус, Який вознісся від вас на небо, прийде так само, як оце ви бачили, коли Він відходив на небо!
12 Тоді вони повернулися в Єрусалим з гори, званої Оливною, що недалеко від Єрусалима, – на відстані ходи в суботу .
13 Прийшовши, вони ввійшли в горницю, де були Петро та Іван, Яків і Андрій, Пилип і Хома, Вартоломій та Матвій, Яків Алфеїв та Симон Зилот і Юда Яковів.
14 Усі вони з жінками, з Марією, матір’ю Ісуса, та Його братами перебували однодушно в молитві [й благанні].
Замість Юди обирають Маттія
15 Тими ж днями Петро, ставши серед братів, а людей було близько ста двадцяти осіб, сказав:
16 Мужі, брати! Треба було, аби сповнилося Писання, яке провіщав Дух Святий устами Давида про Юду, котрий привів тих, які схопили Ісуса,
17 бо він був зарахований до нас і отримав частку в цьому служінні.
18 Він здобув місце ціною неправди і, коли впав сторчма головою, розпоров живіт, і випали всі його нутрощі.
19 Це стало відомо всім мешканцям Єрусалима, тому те місце їхньою мовою зветься Акелдама, тобто Поле крові.
20 Адже в книзі Псалмів написано: Нехай стане його житло пусткою і хай не буде нікого, хто жив би в ньому! А також: Служіння його нехай візьме інший!
21 Отже, треба, щоб один з тих мужів, який був з нами упродовж всього часу, коли Господь Ісус перебував і спілкувався з нами, –
22 почавши від хрещення Івана і до дня, як Він вознісся від нас, – щоб разом із нами один з них був свідком Його воскресіння.
23 І поставили двох: Йосипа, якого називали Варсавою, котрий був прозваний Юстом, і Маттія,
24 та, помолившись, сказали: Ти, Господи, Який знаєш серця всіх, покажи, кого з цих двох Ти вибрав
25 зайняти місце служіння і апостольства, замість Юди, який відпав, щоби піти на своє місце!
26 І кинули жереб. І випав жереб на Маттія, якого й зараховано до одинадцятьох апостолів.
