بُولُسُ وَسِيلاَ فِي تَسَالُونِيكِي
1 وَبَعْدَ أَنِ اجْتازَ الرَّسُولانِ فِي أَمْفيبُوليسَ وَأَبُولُّونِيَةَ أَتَيا إِلَى تْسَالونيكِي حَيْثُ كَانَ مَجْمَعُ اليَهُود. 2 فَدَخَلَ بُولُسُ عَلَيْهُم كَعَادَتِهِ وَخَاطَبَهُمْ ثَلاَثَةَ سُبُوتٍ مُسْتَعِينًا بالكُتُبِ المقدّسَةِ 3 شَارِحًا مُبِيَنًّا أَنَّ المَسيحَ كانَ يَنْبَغِي أَنْ يَتألَّمَ ويَقومَ مِنْ بَينِ الأمْوَات، وَقَال: يَسوعُ هَذَا الَّذِي أَنَا أُبَشِّرُكُم بِهِ هُوَ المَسِيح. 4 فَاقْتَنَعَ قَوْمٌ مِنْهُمْ وَانْضَمُّوا إِلَى بُولُسَ وَسِيلاَ وَمِنَ اليُونَانِيِّينَ المُتَعَبِّدينَ جُمْهُورٌ كَثيرٌ وَمِنَ النِّسَاءِ النَّبِيلاَتِ عَدَدٌ لَيْسَ بِقَليلٍ. 5 فَمَلأَ الحَسَد قُلُوبَ اليَهُودِ غَيْرِ المُؤْمِنِينَ وَاتَّخَذُوا رِجَالاً أشْرَارًا مِنَ الرُّعَاعِ هَيَّجُوا النَّاسَ وَأَثَارُوا الشَّغَبَ فِي المَدِينَةِ. ثُمَّ هَجَمُوا عَلَى بَيْتِ يَاسُونَ طَالِبينَ بُولُس وَسِيلاَ لِيُسَلِّمُوهُمَا إِلَى مَجْلِس الشَّعْبِ، 6 فَلَمَّا لَمْ يَجِدُوهُمَا جَرُّوا ياسُونَ وَبَعْضًا مِنَ الإخْوَةِ إِلَى حُكَّامِ المَدِينَةِ صَارِخِينَ: "إنَّ هَؤُلاءِ الَّذِينَ فَتَنُوا المَسْكُونَةَ قَدْ حَضَرُوا أيْضًا إِلَى هَهُنَا. 7 وَقَد أَضَافَهُم يَاسُونُ، وَهَؤُلاءِ كُلُّهُم يَعْمَلونَ مَا يُخَالِفُ أَحْكامَ القَيصَر فَيَقُولُون: هُنَاكَ مَلِكٌ آخَرُ هُوَ يَسُوعْ". 8 فَأَزْعَجوا الجَمْعَ وحُكَّامَ المَدينَةِ عِنْدَما سَمِعوا بِذلِكَ. 9 فأخَذُوا كَفَالَةً مِن يَاسُون والبَاقِينَ وَأَطْلَقُوهُم.
بُولُسُ وَسِيلاَ فِي بِيرِيَة
10 وَلِلوقْتِ أَرْسَلَ الإِخْوَةُ بُولُسَ وَسِيلاَ إِلَى بِيرِيَةَ ليْلاً، فَلَمَّا وَصَلاَ دَخَلاَ إِلَى مَجْمَعِ اليَهُودِ. 11 وَكَانَ هؤلاءُ أَشْرَفَ مِنَ الَّذِينَ فِي تَسَالُونِيكِي فَقَبلُوا الكَلِمَةَ بِرَغْبَةٍ شَدِيدَةٍ وَكَانُوا كُلَّ يَوْمٍ يَفْحَصُونَ الكُتُبَ لِيَتبَيَّنُوا هَلْ تِلكَ الأُمُورُ كَذَلِكَ. 12 فَآمَنَ كَثيرونَ مِنْهُمْ وَمِنْ كِرَامِ النِّسَاءِ اليونَانِيَّاتِ ومِنَ الرِّجَالِ عَدَدٌ لَيْسَ بِقَليلٍ. 13 فَلَمَّا بَلَغَ اليَهُودَ الَّذِينَ فِي تَسَالُونِيكيَ أنَّ بُولُسَ يُنادِي بِكَلِمَةِ اللّهِ فِي بِيرِيَةَ أيْضًا وَافَوْا إِلَى هُناكَ وهَيَّجُوا الجُمُوعَ وَأَثَارُوهُمْ. 14 فَلِلْوقْتِ صَرَفَ الإخْوَةُ بُولُسَ لِكَيْ يَنْطَلِقَ نَحْوَ البَحْرِ، وأمَّا سِيلاَ وَتِيمُوثَاوُسُ فَلَبِثَا هُنَاكَ. 15 وَالَّذِينِ شَيَّعُوا بُولُسَ أَوْصَلُوهُ إِلَى أَثِينَا ثُمَّ رَجَعُوا بِوَصِيَّةٍ مِنْهُ إِلَى سِيلاَ وَتيمُوثَاوُسَ بِأَنْ يأتِيَا إليْهِ فِي أسْرَعِ مَا يُمْكِنْ.
بولس فِي أثينا
16 وَفِيمَا كَانَ بُولُسُ يَنْتَظِرُهُمَا فِي أَثِينَا تَضَايَقَتْ رُوحُهُ إذْ رَأى المَدينَةَ مَمْلُوءَةً أَصْنَامًا. 17 فَأَخَذَ يُخَاطِبُ اليَهُودَ والمُتَعبِّدِينَ فِي المَجَامِعْ ومَنْ يَلقَاهُمْ فِي سَاحَةِ المَدِينَةِ كُلُّ يَوْمٍ 18 فبَاحَثَهُ قَوْمٌ مِنَ الفَلاسِفَةِ الأبِيكُورِيِّينَ وَالرِّوَاقيِّينَ، وَقَالَ بَعْضُهُمْ: "تُرَى مَاذَا يُريدُ هَذَا الثَّرْثَارُ أَنْ يَقُول؟" وَقَالَ آخَرون: كأنَّهُ يُنَادِي بِآلِهَةٍ غَرِيبَةٍ"، لأنَّهُ كَانَ يُبَشِّرُهُمْ بِيَسُوعَ وَالقِيَامَة. 19 فَأَخَذُوهُ وَجَاؤُوا بِهِ إِلَى مَحْفِلِ آريوَباغُوسَ قَائِلِينَ: "هَلْ يُمِكنُنا أَنْ نَعْرِفَ مَا هَذَا التَّعْليمُ الجَدِيدُ الَّذي تَتَكَلَّمُ بِهِ؟ 20 لأنَّكَ تَأْتِي مَسَامِعَنا بِأُمُورٍ غَرِيبةٍ، نُرِيدُ أَنْ نَعْرِفَ مَعْنَاهَا". 21 وكانَ الأَثِينِيُّونَ كُلُّهم والغُرَباءُ السَّاكِنُونَ فِيهَا يَصْرِفُونَ أَوْقَاتَ فَرَاغِهِم فِي أَنْ يَقُولُوا أَوْ يَسْمَعُوا شَيْئًا جَدِيدًا.
خُطْبَةُ بُولُسَ أَمَامَ آريوبَاغُوسَ
22 فَوَقَفَ بُولُسُ فِي وَسَطِ آريوبَاغُوسَ وَقَالَ: "أيُّها الرِّجَالُ الأَثِينِيُّونَ أَرَاكُم فِي كُلِ شَيءٍ تَغْلُونَ فِي العِبَادة. 23 لأنِّي فِي مُرُورِي وَمُعَايَنتي لمِعَابِدِكُمْ وَجَدْتُ مَذْبَحًا مَكتُوبًا عَليْهِ: إِلَى الإلَهِ المَجْهُول". فَهَذَا الَّذِي تَعْبُدُونهُ وَأَنْتُمْ تَجْهَلُونَهُ بهِ أُبَشِّرُّكُمْ أَنَا. 24 إنَّ اللّهِ الَّذِي صَنَعَ العَالمَ وَكُلَّ مَا فِيهِ وَهُوَ رَبُّ السَّماءِ والأَرْضِ لاَ يَسْكُنُ فِي هَياكِلَ مَصْنُوعَةٍ بالأَيْدي، 25 وَلاَ يُخْدَمُ بِأَيدِي البَشَرِ كَأَنَّهُ مُحْتَاجٌ إِلَى شَيْءٍ إذْ هُوَ يُعْطَي لِلْجَمِيعِ حَيَاةً وَنَفَسًا وَكُلَّ شيءٍ، 26 وَقَدْ صَنَعَ مِنْ دَمٍ وَاحِدٍ جَمِيعَ أُمَم النَّاسِ لِتَسْكُنَ عَلَى وَجْهِ الأَرْضِ كُلِّها، وَحدَّدَ الأَوْقَاتَ المُعَيَّنةَ وتُخُومَ مَساكِنِهِمْ، 27 ليَطْلُبُوا الرَّبَّ لَعَلَّهم يَلمُسُونهُ فَيَجِدونَهُ مع أَنَّهُ غَيرُ بَعيدٍ عَنْ كُلِّ وَاحدٍ مِنَّا. 28 فَإنَّا بهِ نَحْيا وَنَتَحَرَّكُ ونُوْجَد، كَمَا قَالَ بَعْضُ شُعَرائِكُمْ أيْضًا، إنَّا نَحْنُ ذُرِّيَّتُه". 29 فَإنْ كُنَّا نَحنُ ذُرِّيَّة اللّهِ فَلاَ يَنبَغي أَنْ نَحْسَبَ اللاَّهُوتَ شَبيهًا بالذَّهَبِ أَوِ الفِضَّةِ أَوِ الحَجَرِ أَوْ سَائِرِ مَا يُنقَشُ بِصِناعَةِ الإِنْسانِ وَاخْتِرَاعِه. 30 وَقَدْ أَغْضَى اللّهُ عَنْ أزِمِنَةِ الجَهْلِ فَيُبَشِّرُ الآنَ جَميعَ النَّاس فِي كُلِّ مَكَانٍ أَنْ يَتُوبُوا، 31 لأنَّهُ قَدْ عَيَّنَ يَوْمًا هُوَ فِيهِ مُزْمِعٌ أنْ يَدِينَ المَسْكُونَةَ بِالعَدْلِ عَلَى يَدِ رَجُلٍ اخْتَارَهُ مُقدِّمًا لِلْجَمِيعِ إيَمانًا إذْ أَقامَهُ مِنْ بَيْنِ الأمْوَاتِ". 32 فَلَمَّا سَمِعوا بِقِيَامَةِ الأَمْوَاتِ اسْتَهْزَأَ بَعْضٌ مِنْهُم وَقَالَ غَيْرُهُم: "سَنسْمَعُ مِنْكَ عَنْ هَذَا مَرَّةً أُخْرَى". 33 وهَكَذا خَرَجَ بولُسُ مِنْ بَيْنِهم 34 ولَزِمَهُ أُناسٌ وآمَنُوا، مِنْهُمْ ذِيُونِيسيُوسُ الأريُوباغي وَامْرَأةٌ اسْمُها دامَرِسُ وَآخرُونَ مَعَهُما.
Заснування церкви в Солуні
1 Пройшовши Амфиполь і Аполонію, вони прийшли в Солунь, де була юдейська синагога.
2 За звичаєм, Павло ввійшов до них і впродовж трьох субот диспутував з ними щодо Писання,
3 пояснюючи й доводячи, що Христос мав постраждати й воскреснути з мертвих і що Той Ісус, – Якого я вам проповідую, – запевняв він , – є Христос .
4 І деякі з них повірили й приєдналися до Павла та Сили – дуже багато побожних греків і чимало шляхетних жінок.
Обурення юдеїв
5 Юдеї ж позаздрили і, зібравши з вулиць якихось негідних людей, учинили збіговисько та викликали безпорядок у місті. І, прийшовши до дому Ясона, шукали їх, щоб вивести до натовпу.
6 Та коли їх не знайшли, потягли Ясона і декого з братів до начальників міста, вигукуючи: Це ті, які перевернули світ і дійшли вже сюди!
7 Їх прийняв Ясон, а всі вони діють всупереч наказам кесаря, кажучи, що є інший цар – Ісус!
8 Тож вони підбурили юрбу і начальників міста, які це слухали.
9 А ті, взявши запоруку від Ясона та інших, відпустили їх.
Павло в Вереї
10 Брати негайно відіслали вночі Павла і Силу до Вереї. Прибувши, вони пішли до юдейської синагоги.
11 Ці були шляхетніші від тих, які в Солуні. Вони прийняли слово з усією ревністю, щодня досліджуючи Писання, чи так воно є.
12 Тож багато хто з них увірував, і чимало з грецьких шляхетних жінок та чоловіків.
13 А як довідалися ті юдеї, які із Солуня, що й у Вереї Павло проповідує Боже Слово, прибули і там підбурювали та бунтували людей.
14 Тоді негайно брати відіслали Павла, щоб ішов аж до моря, а там залишилися Сила й Тимофій.
Павло в Афінах
15 Ті, хто супроводжував Павла, провели його до Афін і, одержавши наказ для Сили й Тимофія, аби ті якомога швидше прийшли до нього, відбули.
16 Як Павло очікував їх у Афінах, дух його обурювався в ньому, коли бачив, що місто переповнене ідолами.
17 Він проводив бесіди з юдеями та з побожними в синагозі, й щодня на майдані із зустрічними.
18 Деякі з філософів, епікурейців і стоїків сперечалися з ним; одні говорили: Що ж то хоче сказати цей балакун? А інші: Здається, він проповідник чужих богів! Оскільки він благовістив [їм] про Ісуса та воскресіння.
19 Взявши, вони повели його в Ареопаг, кажучи: Не можемо зрозуміти, що це за нова наука, яку ти проповідуєш,
20 бо вкладаєш щось чуже до наших вух. Отже, хочемо знати, що б це могло бути!
21 Всі мешканці Афін та захожі чужинці нічим іншим не займалися, а лише говорили або слухали щось нове.
Виступ Павла в Ареопазі
22 Тож Павло, ставши серед Ареопагу, сказав: Мужі афіняни, з усього бачу, що ви дуже побожні,
23 бо проходячи й оглядаючи ваші святині, я знайшов також жертовника, на якому написано: Невідомому Богові! Отже, я вам і проповідую Того, Кого, не знаючи, ви побожно шануєте.
24 Бог, Який створив світ і все, що в ньому, будучи Господом неба і землі, не живе в рукотворних храмах.
25 Він не приймає служіння людських рук, – тому що не потребує нічого, оскільки Сам дає всім життя, дихання й усе.
26 Створив Він з одного весь людський рід, щоби жив по всій поверхні землі, визначивши заздалегідь окреслені пори та межі їхнього проживання,
27 щоб шукали Бога: може, відчують Його і знайдуть, бо ж недалеко Він від кожного з нас.
28 У Ньому ми живемо, рухаємося та існуємо, як деякі з ваших поетів казали: Адже і ми з Його роду!
29 Таким чином, будучи з Божого роду, ми не повинні вважати, що Божество подібне до золота, або срібла, або каміння – мистецького витвору та вигадок людини.
30 Отже, Бог, незважаючи на часи незнання, тепер наказує всім людям скрізь каятися,
31 тому що Він визначив день, коли має справедливо судити цілий світ через Мужа, Якого настановив, даючи віру всім, воскресивши Його з мертвих!
32 Почувши про воскресіння з мертвих, деякі почали глузувати, а інші сказали: Про це послухаємо тебе іншого разу!
33 Тому Павло вийшов з‑поміж них.
34 А деякі, приєднавшись до нього, повірили; серед них – Діонисій Ареопагіт, жінка, на ім’я Дамара, та інші з ними.
