إقَامَةُ الشَّمَامِسَةِ السَّبْعَةِ
1 فِي تِلكَ الأَيَامِ لَمَّا تَكَاثَرَ التَّلاَمِيذُ حَدَثَ تَذَمُّرٌ مِنَ اليَهُودِ الهَلِّينِيِّينَ عَلَى العِبْرَانِيِّينَ بِأَنَّ أَرْامِلَهُمِ كُنَّ يُهْمَلنَ فِي الخِدمَةِ اليَومِيَّةِ. 2 فَدَعَا الإِثْنَا عَشَر جُمْهُورَ التَّلامِيذِ وَقَالُوا: "لاَ يَحْسُنُ أَنْ نَتْرُكَ نَحْنُ كَلِمَةَ اللّهِ ونَخْدُمَ المَوَائِدَ. 3 فَانْتَخِبُوا أَيُّهَا الإِخْوَةُ، مِنَكُمْ سَبْعَةَ رِجَالٍ مَشْهُودًا لَهُمْ بِالفَضْلِ مُمْتَلِئِينَ مِنَ الرُّوحِ القُدُسِ وَالحِكْمَةِ فَنُقِيمَهُمْ عَلَى هَذِه الحَاجَةِ، 4 وَنُوَاظِبُ نَحْنُ عَلَى الصَّلاَةِ وَخِدْمَةِ الكَلِمَةِ". 5 فَحَسُنَ الكَلاَمُ لَدَى جَمِيعِ الجُمْهُورِ، فَاخْتَارُوا إِسْتِفَانُسَ رَجُلاً مُمْتَلِئًا مِنَ الإِيمَانِ وَالرُّوحِ القُدُسِ وَفِيلِبُّسَ وَبُرُوخُورُسَ وَنِيكَانُورَ وَتِيمُنَ وَبَرْمِنَاسَ وَنِيقُولاَوُسَ دَخِيلاً أَنْطَاكِيًّا، 6 وَأَقَامُوهُمْ أَمَامَ الرُّسُل، فَصَلُّوا وَوَضَعُوا عَلَيْهِمِ الأَيْدِي. 7 وَكَانَتْ كَلِمَةُ اللّهِ تَنْمُو وَعَدَدُ التَّلامِيذِ يَتَكَاثَرُ فِي أُورَشَلِيم جِدًّا، وَكَانَ جَمْعٌ كَثِيرٌ مِنَ اليَهُودِ يُطِيعُونَ الإِيمَانَ.
إسْتِفَانُسُ فِي المَجْلِسِ
8 وَكَانَ إِسْتِفَانُسَ مَمْلُوءًا إِيَمانًا وَقُوَّةً وَكَانَ يَصْنَعُ عَجَائِبَ وَآيَاتٍ عَظِيمَةً فِي الشَّعْبِ. 9 فَنَهَضَ قَوْمٌ مِنَ المَجْمَعِ المُلَقَّبِ بِمَجْمَعِ المُعْتَقِينَ وَمِنَ القَيْرَوانِيِّين وَالإِسْكَنْدَرِيِّينَ وَالَّذِينَ مِنْ كِيلِكيَةَ وَآسْيَةَ وَأَخَذُوا يُبَاحِثُونَ إِسْتِفَانُسَ، 10 فَلَم يَسْتَطِيعُوا أَنْ يُقَاوِمُوا الحِكْمَةَ وَالرُّوحَ الَّذِي كَانَ يَنْطِقُ بِهِ. 11 حِينَئِذٍ دَسُّوا رِجَالاً يَقُولُونَ: "إِنَّنَا سَمِعْنَاهُ يَنْطِقُ بِكَلِمَاتِ تَجْدِيفٍ عَلَى مُوسَى وَعَلى اللّهِ. 12 وَهَيَّجُوا الشَّعْبَ وَالشُّيُوخَ وَالكَتَبَة مَعًا، فَنَهَضُوا وَاخْتَطفُوهْ وَأَتَوْا بِهِ إِلَى المحَفِل، 13 وَأَقَامُوا شُهُودَ زُورٍ يَقُولُونَ: إِنَّ هَذَا الإِنْسَانَ لاَ يَفْتُرُ عَنْ أَنْ يَنْطِقَ بِكَلِمَاتِ تَجْدِيفٍ عَلَى هَذَا المَكَانِ المُقَدَّسِ وَالنَّامُوس، 14 فَإنَّنَا سَمِعْنَاهُ يَقُولُ، إِنَّ يَسُوعَ النَّاصِرِيَّ هَذَا سَينَقُضُ هَذَا المَكَانَ وَيُبَدِّلُ السُّنَنَ الَّتِي سَلَّمَهَا إِلَيْنَا مُوسَى". 15 فَتَفَرَّسَ فِيهِ جَمِيعُ الجَالِسِينَ فِي المَحْفِل فَرَأُوا وَجْهَهُ كَأَنَّهُ وَجْهُ مَلاَكٍ.
Обрання перших дияконів
1 Тими днями, коли зростала кількість учнів, почалися нарікання елліністів на юдеїв, що про їхніх вдів не дбають при щоденному служінні.
2 Скликавши громаду своїх учнів, дванадцятеро сказали: Не годиться нам, облишивши Боже Слово, прислуговувати при столах.
3 Виберіть, брати, з‑поміж вас сімох надійних мужів, сповнених [Святого] Духа та мудрості, й ми поставимо їх на це служіння.
4 Ми ж постійно перебуватимемо в молитві та служінні слова!
5 Всій громаді сподобалося це слово. І вони вибрали Степана – мужа, сповненого віри і Святого Духа, Пилипа, Прохора, Никанора, Тимона, Пармена і прозеліта з Антіохії Миколу.
6 Їх поставили перед апостолами, і, помолившись, ті поклали на них руки.
7 А Боже Слово росло; кількість учнів у Єрусалимі дуже множилася; і серед священиків дуже багато були слухняними вірі.
Суд над дияконом Степаном
8 Степан же, сповнений благодаттю і силою, здійснював у народі великі ознаки й чудеса.
9 Та піднялися деякі із синагоги, що називалася лібертинською, а також з киринейської та олександрійської, і ті, хто з Килікії й Азії, – і сперечалися зі Степаном,
10 але не могли протистояти мудрості й Духові, Яким він говорив.
11 Тоді вони підмовили людей, котрі казали, що чули, начебто він говорив зневажливі слова проти Мойсея і Бога.
12 Вони підбурили народ, старших, книжників і, накинувшись, схопили його та привели до синедріону.
13 Поставили фальшивих свідків, які говорили: Цей чоловік не перестає говорити [зневажливі] слова про це святе місце і проти Закону.
14 Адже ми чули, як він казав, що Ісус Назарянин зруйнує це місце та змінить звичаї, які нам передав Мойсей!
15 Поглянувши на нього, всі, хто сидів у синедріоні, побачили, що його обличчя було подібне до обличчя ангела.
