يَسوعُ يَظهَرُ لِسَبْعةٍ مِنْ تلاميذِهِ فِي طَبَرِيَّة
1 وَبَعدَ ذَلِكَ أَظهَرَ يَسُوعُ نَفسَهُ لِتلامِيذِهِ مَرَّةً أُخْرَى عَلَى بَحْرِ طَبَرِيَّة، هَكَذا ظَهَرَ لَهُمْ. 2 كَانَ قَدِ اجْتَمَعَ سِمعانُ بُطْرُسُ وَتوما الَّذِي يُقَالُ لَهُ التَّوْأَمُ وَنَثَنَائِيلُ الَّذِي مِنْ قَانَا الجَلِيلِ وَابْنَا زَبَدَى وَاثْنانِ آخَرانِ مِنْ تَلاميذِهِ. 3 فَقَالَ لَهُمْ سِمعانُ بُطْرُسُ: "أَنَا ذاهِبٌ لأَصْطَاد". فَقَالُوا لَهُ: "وَنَحْنُ أَيْضًا نَجِيءُ مَعَكَ". فَخَرَجُوا وَرَكِبوا السَّفِينَةَ لِلوَقْتِ، وَلَكِنَّهُمْ لَمْ يَصيدوا فِي تِلْكَ اللَّيْلَةِ شَيْئًا. 4 فَلَمَّا كَانَ الصُّبْحُ وَقَفَ يَسُوعُ عَلَى الشَّاطِئِ، وَلَمْ يَعْرِفِ التَّلامِيذُ أَنَّهُ يَسُوع. 5 فَقَالَ لَهُمْ يَسُوعُ: "يَا فِتْيَانُ هَلْ عِنْدَكُمْ شَيْءٌ مِنَ المَأْكُولِ؟" أَجابُوهُ: "لا". 6 فَقَالَ لَهُم: "أَلْقُوا الشَّبَكَةَ إِلَى جَانِبِ السَّفِينَةِ الأَيَمنِ فَتَجِدوا". فَأَلْقَوْها فَلَمْ يَعُودوا يَقْدِرُونَ أَنْ يَجْذِبوها مِنْ كَثْرَةِ السَّمَك. 7 فَقَالَ ذَلِكَ التِّلِميذُ الَّذِي كَانَ يَسُوعُ يُحِبُّهُ لِبُطرُسَ: "هُوَ الرَّبُّ". فَلَمَّا سَمِعَ بُطْرُسُ أَنَّهُ الرَّبُّ إِئْتَزَرَ بِثَوْبِهِ، لأَنَّهُ كَانَ عُرْيَانًا، وَطَرَحَ نَفْسَهُ فِي البَحر، 8 وَأَمَّا التَّلاميذُ الآخَرونَ فَجاؤُوا بِالسَّفِينَةِ، وَلَمْ يَكُونُوا بَعيدينَ عَنِ الأَرضِ إِلاَّ نَحْوِ مِئَتَيْ ذِراعٍ، وَهُمْ يَجُرُّونَ شَبَكَةَ السَّمَك. 9 فَلَمَّا نَزَلَوا إِلى الأَرضِ رَأَوْا جَمْرًا مَوْضُوعًا وَسَمَكًا عَلَيْهِ وَخُبزًا. 10 فَقَالَ لَهُمْ يَسُوعُ: "قَدِّموا مِنَ السَّمَكِ الَّذِي اصْطَدتُمُ الآن". 11 فَصَعِدَ سِمعانُ بُطْرُسُ وَجَرَّ الشَبَكَةَ إِلَى الأَرضِ وَهِيَ مَمْلُوءَةٌ سَمَكًا كَبيرًا مِئَةً وَثَلاثًا وَخَمْسين، وَمَعَ هَذِهِ الكَثْرَةِ لَمْ تَتَخَزَّقِ الشَّبَكَةُ. 12 فَقَالَ لَهُمْ يَسُوعُ: "هَلُمُّوا تَغَدَّوا". وَلَمْ يَجْسُر أَحَدٌ مِنَ التَّلاميذِ أَنْ يَسْأَلُهُ مَنْ أَنْتَ، إِذْ عَلِموا أَنَّهُ الرَّبُّ. 13 فَتَقَدَّمَ يَسُوعُ وَأَخَذَ الخُبْزَ وَأَعْطاهُمْ وَكَذَلِكَ السَّمَك. 14 وَهذِهِ مَرَّةٌ ثَالِثَةٌ ظَهَرَ فِيهَا يَسُوعُ لِتَلاميذِهِ مِنْ بَعدِ مَا قامَ مِنْ بَيْنِ الأَمْوَات.
إِعادَة بُطرس إِلَى الرُّتْبَة الرَّسوليَّة
15 فَبَعْدَما تَغَدَّوا قَالَ يَسُوعُ لِسِمْعانَ بُطْرُسَ: يَا سِمْعانُ بْنُ يُونا، أَتُحِبُّني أَكثَرَ مِنْ هُؤُلاءِ؟" قَالَ لَهُ: "نَعَمْ يَا رَبُّ، أَنْتَ تَعْلَمُ أَنِّي أُحِبُّكَ". قَالَ لَهُ: "إِرْعَ حِمْلاني". 16 ثُمَّ قَالَ لَهُ ثانِيَةً: "يَا سِمْعانُ بْنُ يُونا، أَتُحِبُّني؟" قَالَ لَهُ: "نَعَم يَا رَبُّ، أَنْتَ تَعْلَمُ أَنِّي أُحِبُّكَ" قَالَ لَهُ: "إِرْعَ خِرافي. 17 ثُمَّ قَالَ لَهُ ثَالِثَةً: "يَا سِمْعانُ بْنُ يُونا، أَتُحِبُّني؟" فَحَزِنَ بُطْرُسُ لأَنَّهُ قَالَ لَهُ ثَالِثَةً: أَتُحِبُّني، فَقَالَ لَهُ: يَا رَبُّ أَنْتَ تَعْلَمُ كُلَّ شَيْءٍ، أَنْتَ تَعلَمُ أَنِّي أُحِبُّكَ". فَقَالَ لَهُ: "إِرْعَ خِرافِي. 18 أَلْحَقَّ الحَقَّ أَقُولُ لَكَ إِذْ كُنْتَ شَابًّا، كُنْتَ تُمَنْطِقُ نَفْسَكَ، وَتَذْهَبُ حَيْثُ تَشاء، فَإِذا شِخْتَ فَسَتَمُدُّ يَدَيْكَ وَآخَرُ يُمَنْطِقُكَ، وَيَذْهَبُ بِكَ حَيْثُ لا تَشاء" 19 وَإِنَّما قَالَ هَذَا دالاًّ عَلَى أَيَّةِ مِيتَةٍ كَانَ مُزْمِعًا أَنْ يُمَجِّدَ اللّهَ بِها. فَلَمَّا قَالَ هَذَا قَالَ لَهُ: "إِتْبَعْني". 20 فَالْتَفَتَ بُطْرُسُ، فَرَأَى التَّلْميذ الَّذِي كَانَ يَسُوعُ يُحِبُّهُ يَتْبَعُهُما، وهُوَ الَّذِي كَانَ اتَّكَأَ فِي العَشاءِ عَلَى صَدْرِهِ وَقَالَ يَا رَبُّ مَنِ الَّذِي يُسْلِمُك؟ 21 فَلَمَّا رَآهُ بُطْرُسُ قَالَ لِيسُوعُ: "يَا رَبُّ، مَا لِهَذَا؟" 22 قَالَ لَهُ يَسُوعُ: "إِنْ شِئْتُ أَنْ يَثْبُتَ إِلَى أَنْ أَجِيءَ فمَاذَا لَكَ؟ أَنْتَ اتْبَعْني". 23 فَذَاعَتْ هَذِهِ الكَلِمَةُ فِيمَا بَيْنَ الإِخْوَةِ أَنَّ ذَلِكَ التِّلميذَ لا يَموت، وَلَمْ يَقُلْ يَسُوعُ إِنَّهُ لا يَموتُ، بَلْ إِنْ شِئْتُ أَنْ يَثْبُتَ إِلَى أَنْ أَجِيءَ، فَمَاذَا لَكَ؟ 24 هَذَا هُوَ التِّلْميذُ الشَّاهِدُ بِهَذِهِ الأُمورِ وَالكاتِبُ لَهَا وَقَدْ عَلِمْنا أَنَّ شَهَادَتَهُ حَقٌّ. 25 وَأَشْيَاءُ أُخَرُ كَثِيرةٌ صَنَعَها يَسُوعُ، لَوْ أَنَّها كُتِبَتْ وَاحِدَةً فَوَاحِدَة، لَمَا ظَنَنْتُ العَالَمَ يَسَعُ الصُّحُفَ المَكْتُوبَة. آمين.
Ісус з’являється учням біля Тиверіадського моря
1 Після цього знову з’явився Ісус [Своїм] учням [по воскресінні з мертвих] біля Тиверіадського моря. А з’явився так:
2 були разом Симон‑Петро й Хома, прозваний Близнюком, і Натанаїл, який був з Кани Галилейської, і сини Зеведеєві, й інші два Його учні.
3 Каже їм Симон‑Петро: Іду рибу ловити! Говорять йому: Ідемо й ми з тобою. Вони вийшли, [тут же] сіли в човен, та тієї ночі не зловили нічого.
4 Як настав ранок, став Ісус на березі, але учні не впізнали, що це Ісус.
5 Каже їм Ісус: Діти, чи є у вас щось поїсти? Відповіли йому: Немає.
6 Він же сказав їм: Закиньте невода праворуч човна – і зловите. Вони закинули, і вже не могли витягти його від великої кількості риби.
7 Тоді учень, якого любив Ісус, каже Петрові: Це ж Господь! Симон‑Петро, почувши, що це Господь, накинув на себе одяг, бо був нагий, і кинувся в море.
8 А інші учні попливли човном, оскільки були недалеко від землі, якихось двісті ліктів , тягнучи невода з рибою.
9 Коли вийшли на землю, бачать, що розкладений жар і лежить на ньому риба й хліб.
10 Ісус каже їм: Принесіть тієї риби, яку ви нині зловили.
11 Симон‑Петро пішов і витяг на землю невода, повного великих риб, – сто п’ятдесят три; і хоч стільки було, невід не порвався.
12 Каже їм Ісус: Підходьте, їжте. Жодний учень не наважився запитати Його: Хто Ти? – бо знали, що це Господь.
13 Ісус підходить, бере хліб, дає їм, а також рибу.
14 Це вже втретє з’явився Ісус учням після воскресіння з мертвих.
Прощення і нове покликання Петра
15 Коли поснідали, Ісус каже Симонові‑Петрові: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене більше, ніж вони? Той відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе! Каже йому: Паси ягнята Мої!
16 Каже йому знову вдруге: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене? Той відповідає Йому: Так, Господи, Ти знаєш, що люблю Тебе. Каже йому: Паси вівці Мої!
17 Каже йому втретє: Симоне [Йонин], чи ти любиш Мене? Засмутився Петро, що запитав його втретє, «чи любиш Мене?», і відповів Йому: Господи, Ти все знаєш! Ти знаєш, що люблю Тебе! А Ісус йому говорить: Паси вівці Мої!
18 Істинно, істинно кажу тобі: коли ти був молодий, то підперізувався сам і ходив, куди хотів; коли ж постарієш, простягнеш свої руки й інший тебе підпереже та поведе, куди ти не захочеш.
19 Він сказав це, вказуючи, якою смертю той прославить Бога. Сказавши це, звелів йому: Іди за Мною!
Свідчення учня, якого любив Ісус
20 Обернувшись, Петро побачив учня, якого любив Ісус, котрий йшов за ним, – того, який на вечері припав до Його грудей і запитував: Господи, хто зрадить Тебе?
21 І як побачив його Петро, то питає Ісуса: Господи, а цей що?
22 Відповідає йому Ісус: Якщо хочу, щоб він залишився, доки прийду, – що тобі до того ? Ти йди за Мною!
23 І рознеслося це слово між братами, що той учень не помре. Але Ісус не сказав йому, що не помре, але: Якщо хочу, щоб він залишився, доки прийду, – що тобі до того ?
Закінчення
24 Це той учень, котрий свідчить про це, який і написав оце. І знаємо, що його свідчення правдиве.
25 Є багато іншого, що вчинив Ісус. Якби докладно описати все, то, думаю, що світ не вмістив би написаних книг. [Амінь].
