يَسوعُ يَصومُ فِي البَرِّيَّةِ وَيَقْهَرُ الشَّيطان
1 حِينَئِذٍ أُخْرِجَ يَسوعُ إِلَى البَرِّيَّةِ مِنَ الرُّوحِ لِيُجَرَّبَ مِنْ إبْلِيسَ. 2 فَصَامَ أرْبَعِينَ يَومًا وَأَرْبَعِين لَيْلَةً، وَأَخِيرًا جَاعَ. 3 فَدَنا إِلَيْهِ الُمجَرِّبُ قَائِلاً: "إِنْ كُنْتَ ابْنَ اللّه فَمُرْ أَنْ تَصِيرَ هَذِهِ الحِجَارَةُ خُبْزًا". 4 فَأَجَابَ قَائِلاً: "مَكْتُوبٌ: لَيْسَ بِالْخُبْزِ وَحْدَهُ يَحْيَا الإِنْسَانُ، بَل بِكُلِّ كَلِمَةٍ تَخْرُجُ مِنْ فَم اللّه". 5 حِينَئِذٍ أَخَذَهُ إبْلِيسُ إِلى المَدينَةِ المُقَدَّسَةِ وَأَقَامَهُ عَلَى جَنَاحِ الهَيْكَلِ 6 وَقَالَ لَهُ: "إِنْ كُنْتَ ابْنَ اللّهِ فَأَلْقِ بِنَفْسِكَ إِلَى أَسْفَلُ، لأنَّهُ مَكْتُوبٌ، "إِنَّهُ يُوْصِي مَلائِكَتَهُ بِكَ، فَتَحْملُكَ عَلَى الأَيْدِي لِئَلاَّ تَصدِمَ بِحَجَرٍ رِجْلَكَ". 7 فَقَالَ لهُ يَسُوع: "مَكْتُوبٌ أَيْضًا: "لا تُجَرِّبِ الرَّبَّ إِلهَكَ". 8 فَأَخَذَهُ أَيْضًا إِبْلِيسُ إِلَى جَبَلٍ عَالٍ جِدًّا وَأَرَاهُ جَمِيعَ مَمَالِكِ العَالَمِ وَمَجْدَها، 9 وَقَالَ لَهُ: "أُعطِيكَ هَذِهِ كُلَّها إِنْ خَرَرْتَ سَاجِدًا لي". 10 حِينَئِذٍ قَالَ لَهُ يَسُوعُ: "اِذْهَبْ خَلفِي يَا شَيْطَانُ! فَإِنَّهُ قَدْ كُتِبَ: "لِلرَّبِّ إلَهِكَ تَسْجُدُ وَإيَّاهُ وَحَدَهُ تَعْبُدُ". 11 حِينَئِذٍ تَرَكَهُ إِبْلِيِسُ، وَإِذَا مَلائِكَةٌ جَاءَتْ فَصَارَتْ تَخْدُمُهُ.
يَسُوعُ يَبْدأُ بعَمَلِهِ الخَلاصيّ فِي الجَليلِ
12 وَلَمَّا سَمِعَ يَسُوعُ أنَّ يُوحَنَّا قَدْ أُسْلِمَ، انْصَرَفَ إِلى الجَلِيل، 13 وَتَرَك النَّاصِرَةَ وَجَاءَ فَسَكَنَ فِي كَفَرْنَاحُومَ الَّتِي عَلَى شَاطِئِ البَحْرِ فِي تُخُومِ زَبُولُونَ وَنَفْتَالِيمَ، 14 لِيَتِمَّ مَا قِيلَ بِإِشَعْياءَ النَّبِيِّ القَائِلِ: 15 "أَرْضُ زَبُولونَ وَأَرْضُ نَفْتاليمَ، طَرِيْقُ البَحْرِ، عَبرُّ الأُرْدُنِّ، جَلِيلُ الأمَم، 16 الشَّعْبُ الجَالِسُ فِي الظُّلْمَةِ أبْصَرَ نُورًا عَظِيمًا، وَالجالِسُونَ فِي بُقْعَةِ المَوْتِ وَظِلالِهِ أَشْرَقَ عَلَيْهِم نُورٌ". 17 وَمُنذُئِذٍ ابتَدأَ يَسوعُ يَكْرِزُ وَيقُول: "تُوبُوا، فَقَدِ اقْتَرَبَ مَلَكُوتُ السَّمَاوَات".
يَسوعُ يَدْعُو التَّلامِيذَ الأوَّلِين
18 وَفِيمَا كَانَ مَاشِيًا عَلَى شَاطِئِ بَحْرِ الجَليلِ، رَأَى أَخَوَيْنِ، وَهُمَا سِمْعانُ المَدعُوُّ بُطرُسَ وَأَنْدَرَاوُسُ أَخُوهُ، يُلْقِيانِ شَبَكَةً فِي البَحْرِ، لأَنَّهُمَا كانَا صَيَّادَيْن، 19 فَقَالَ لَهُما: "هَلُمَّ وَرَائِي فَأَجْعَلَكُما صَيَّادَيِّ النَّاسِ". 20 فَلِلْوَقْتِ تَرَكا الشِّبَاكَ وَتَبِعَاهُ. 21 وَجَازَ مِنْ هُنَاكَ فَرَأَى أَخَوَيْنِ آخَرَيْنِ، وَهْمَا يَعْقُوبُ بْنُ زَبَدَي وَيُوحَنَّا أَخُوهُ، فِي سَفِينَةٍ مَعَ أَبِيِهمَا زَبَدي يُصْلِحَانِ شِبَاكَهُمَا، فَدَعَاهُمَا. 22 وَلِلْوَقْتِ تَرَكَا السَّفِينَةَ وَأَباهُمَا وَتَبِعَاه.
يَسوعُ يُعَلِّمُ وَيُبَشِّرُ وَيَشْفي المَرْضى فِي الجَليلِ
23 وَكان يَسُوعُ يَطُوفُ الجَلِيلَ كُلَّهُ يُعَلِّمُ فِي مَجامِعِهِمْ وَيَكرِزُ بِبِشارَةِ المَلَكُوتِ وَيَشْفِي كُلَّ مَرَضٍ وَكُلَّ ضُعْفٍ فِي الشَّعْبِ. 24 فَذَاعَ خَبرُهُ فِي جَمِيعِ سُورِيَّةَ، فَقَدَّموا إلَيِهِ كُلَّ مَنْ كَانَ بِهِ سُوءٌ مِنَ المُعَذَّبِينَ بِأَمْراضٍ وَأَوْجَاعٍ مُختَلِفَةٍ، وَالَّذِينَ بِهِم شَيَاطِينُ وَالَّذِينَ يُصْرَعُون فِي رُؤُوسِ الأَهِلَّةِ والمُخَلَّعِينَ، فَشَفَاهُمْ. 25 فَتَبِعَتْهُ جُمُوعٌ كَثِيرَةٌ مِنَ الجلِيلِ وَمِنَ المُدُن العَشْرِ وَأُورَشليمَ وَاليَهودِيَّةِ وَعِبْرِ الأُرْدُنِّ.
Випробовування в пустелі
1 Тоді Дух повів Ісуса в пустелю, аби диявол Його випробовував.
2 І Він, постивши сорок днів та сорок ночей, зрештою зголоднів.
3 І підійшов до Нього спокусник, і сказав: Якщо Ти – Син Божий, скажи, щоби це каміння стало хлібом.
4 У відповідь Він сказав: Написано: Не самим хлібом житиме людина, але кожним словом, що виходить з Божих уст.
5 Тоді диявол узяв Його до святого міста і поставив на наріжнику храму
6 та й каже: Якщо Ти – Божий Син, то кинься вниз, адже написано, що Своїм ангелам звелить, [щоб оберігали Тебе], і на руках піднесуть Тебе, щоб Ти не вдарив об камінь ногу Свою.
7 Відповів йому Ісус: Ще написано: Не спокушатимеш Господа, Бога свого.
8 Знову бере Його диявол на дуже високу гору, показує Йому всі царства світу та їхню славу
9 й каже: Усе це дам Тобі, якщо, впавши ниць, поклонишся мені.
10 Тоді Ісус відказує йому: Іди геть [від Мене], сатано! Адже написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому єдиному служитимеш!
11 Тоді залишив Його диявол; і ось ангели приступили й служили Йому.
Ісус поселяється в Капернаумі
12 Почувши, що Івана ув’язнено, [Ісус] відійшов у Галилею.
13 І, залишивши Назарет, Він прийшов і оселився в Капернаумі, що біля моря, в околицях Завулонових і Нефталимових,
14 щоби збулося сказане пророком Ісаєю, який сповіщав:
15 Земле Завулонова й земле Нефталимова, приморський шляху, по інший бік Йордану, Галилеє язичницька!
16 Народ, який сидів у темряві, побачив велике світло; і тим, хто сидить у країні смертної тіні, – їм засяяло світло.
Початок проповіді. Перші учні
17 Відтоді Ісус почав проповідувати, говорячи: Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне!
18 Коли Він проходив біля Галилейського моря, то побачив двох братів – Симона, який звався Петром, і Андрія, його брата, – які закидали сіті в море, оскільки були рибалками,
19 і каже їм: Ідіть за Мною, і зроблю вас ловцями людей.
20 Негайно ж, залишивши сіті, вони пішли за Ним.
21 І, відійшовши звідти, побачив інших двох братів: Якова Зеведеєвого та Івана, його брата; вони разом зі своїм батьком Зеведеєм лагодили в човні свої сіті, і Він покликав їх.
22 Залишивши човен і батька, вони відразу пішли за Ним.
Ісус проповідує і зціляє у Галилеї
23 Тож [Ісус] ходив по всій Галилеї, навчаючи в їхніх синагогах, проповідуючи Євангелію Царства та зцілюючи всяку недугу і всяку хворобу в народі.
24 І розійшлася про Нього чутка по всій Сирії, і привели до Нього всіх хворих на різні недуги, знеможених стражданнями, біснуватих, лунатиків і паралізованих, – і Він оздоровив їх.
25 І за Ним ішло багато людей з Галилеї, з Десятимістя , з Єрусалима, з Юдеї і Зайордання.
