Добра Звістка
1 Звіщаю вам, брати, Євангелію, яку я вам сповістив, яку ви прийняли, в якій стоїте і
2 якою спасаєтеся, коли дотримуєте слово таким, яким я вам його сповістив; якщо ж ні, – ви повірили надаремно.
3 Найперше я вам передав те, що й прийняв, що Христос, згідно з Писанням, помер за наші гріхи,
4 і Він був похований, і третього дня воскрес, згідно з Писанням;
5 і з’явився Кифі, тоді дванадцятьом;
6 після того Він з’явився одночасно понад п’ятистам братам, з яких багато хто живе ще й донині, а деякі спочили.
7 Пізніше з’явився Якову, а тоді – всім апостолам;
8 нарешті з’явився і мені, – наче якомусь недоноскові.
9 Адже я найменший з апостолів, недостойний називатися апостолом, оскільки я переслідував Божу Церкву.
10 Та благодаттю Божою я є тим, ким є. Його благодать, що в мені, не була марною, бо я трудився більше за них усіх; втім, не я, а Божа благодать, що була зі мною.
11 Тож чи я, чи вони, але ми так проповідуємо, і так ви повірили.
12 Коли ж про Христа проповідується, що Він воскрес із мертвих, то як деякі з вас кажуть, що немає воскресіння мертвих?
13 Якщо немає воскресіння мертвих, то й Христос не воскрес.
14 А якщо Христос не воскрес, тоді марна й проповідь наша, марна й віра ваша.
15 Ми ж виявляємося неправдивими Божими свідками, бо засвідчили про Бога, що Він воскресив Христа, Якого не воскресив, якщо насправді мертві не воскресають.
16 Адже коли мертві не воскресають, то й Христос не воскрес.
17 Якщо ж Христос не воскрес, тоді віра ваша марна: ви все ще у гріхах ваших.
18 Тоді й ті, які впокоїлися в Христі, загинули!
Про воскресіння мертвих
19 Коли ми надіємося на Христа тільки в цьому житті, то ми найнещасніші з усіх людей!
20 Та тепер Христос встав з мертвих, – первісток з покійних.
21 Оскільки смерть через людину, – то через людину й воскресіння мертвих.
22 Як в Адамі всі помирають, так у Христі всі оживуть.
23 Кожний у своєму порядку: первісток Христос, потім ті, які Христові, – під час Його приходу,
24 а потім – кінець, коли Він передасть царство Богові й Отцеві, коли знищить усяку владу, всяке панування та силу.
25 Бо Йому належить царювати, доки не покладе всіх Своїх ворогів Собі під ноги.
26 Останній ворог, який буде знищений, – це смерть,
27 бо все підкорив Йому під ноги. Коли ж каже, що все вже підкорене, то ясно, що це за винятком Того, Хто підкорив Йому все.
28 Коли ж підкорить Йому все, тоді й Сам Син підкориться Тому, Хто підкорив Йому все, щоб Він був Богом усім і в усьому.
29 Бо що роблять ті, які хрестяться заради мертвих? Якщо мертві взагалі не встають, то навіщо хреститися задля мертвих?
30 Для чого ми постійно наражаємося на небезпеки?
31 Я щодня помираю; така ваша похвала, брати, яку маю в Христі Ісусі, нашому Господі.
32 Коли я боровся зі звірами в Ефесі як людина, то яка мені від того користь? Якщо мертві не встають, то «будемо їсти і пити, бо завтра помремо».
33 Не давайте себе обманути: погане товариство псує добрі звичаї.
34 Станьте насправді тверезими й не грішіть, бо деякі, кажу вам на сором, Бога не знають.
35 Але дехто скаже: Як же мертві встануть? У якому тілі прийдуть?
36 Нерозумний! Те, що ти сієш, не оживе, якщо не помре.
37 І те, що ти сієш, то не майбутнє тіло сієш, а тільки зерно, яке прийдеться, – пшениці чи чогось іншого.
38 А Бог дає йому тіло, яке забажає: кожному насінню – власне тіло.
39 Не кожне тіло є таким самим тілом; інше тіло в людей, інше – у тварин, інше – в риб, інше – у птахів.
40 Є тіла небесні й тіла земні. Але одна слава в небесних, а інша – у земних.
41 Інша слава в сонця, інша слава в місяця, інша слава в зірок, бо зірка від зірки відрізняється славою.
42 Так само й воскресіння мертвих: сіється в тлінні, встає в нетлінні;
43 сіється в неславі, встає в славі; сіється в немочі, встає в силі;
44 сіється тіло душевне, встає тіло духовне. Якщо є тіло душевне, то є й духовне.
45 Так і написано: Перша людина – Адам – став живою душею, а останній Адам – Дух, Який оживляє.
46 Але не духовний спочатку, а душевний; потім – духовний.
47 Перша людина – із землі, земна. Друга Людина, [Господь], – з неба.
48 Який земний – такі й земні, і Який небесний – такі й небесні.
49 І як ми носили образ земного, так носитимемо образ небесного.
50 Ось що кажу, брати: тіло й кров Божого Царства успадкувати не можуть, і тління нетлінного не успадковує.
51 Ось кажу вам таємницю: не всі ми впокоїмося, але всі перемінимося, –
52 раптово, миттєво, при останній сурмі; вона засурмить – і мертві воскреснуть нетлінними, а ми перемінимося.
53 Адже це тлінне має зодягнутися в нетління, і це смертне має зодягнутися в безсмертя.
54 Коли ж це тлінне зодягнеться в нетління, а смертне зодягнеться в безсмертя, тоді збудуться написані слова: Смерть поглинута перемогою!
55 Смерте, де твоя перемога? Де твоє, смерте, жало?
56 Жало смерті – це гріх, а сила гріха – Закон.
57 Та подяка Богові, що Він дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа.
58 Тому, мої любі брати, будьте стійкі, непохитні, завжди відзначайтеся в Господньому ділі, знаючи, що ваша праця в Господі не даремна.
قِيَامَةُ المَسِيحِ حَدَثٌ أَكِيدٌ
1 أُذَكِّرُكُمْ أَيُّهَا الإِخْوَةُ، بِالإِنْجِيلِ الَّذِي بَشَّرْتُكُمْ بِهِ وَقَبِلتُمُوهُ وَأَنْتُم قَائِمُونَ فِيه، 2 وَبِهِ أَيْضًا تَخلُصُونَ بِأَيّ كَلامٍ بَشَّرتُكُمْ بِهِ إِنْ كُنْتُمْ تَذْكُرُونَ إِلاَّ أَنْ تَكُونُوا قَدْ آمَنْتُمْ بَاطِلاً. 3 فَإِنِّي قَدْ سَلَّمْتُ إلَيْكُمْ أَوَّلاً مَا تَسَلَّمْتُهُ، وَهُوَ أَنَّ المَسِيحَ مَاتَ مِنْ أجْلِ خَطَايَانَا عَلَى مَا فِي الكُتُبِ، 4 وَأَنَّهُ دُفِنَ وَأنَّهُ قَامَ فِي اليَوْمِ الثَّالِثِ عَلَى مَا فِي الكُتُبِ. 5 وَأَنَّهُ تَرَاءَى لِصَفَا ثُمَّ لِلإثْنَي عَشَرَ، 6 ثُمَّ تَرَاءَى لأَكْثَرَ مِنْ خَمْسِ مِئَةِ أَخٍ دُفْعَةً وَاحِدةً أَكْثَرُهُمْ بَاقٍ إِلَى الآنَ وَبَعْضُهُمْ قَدْ رَقَدُوا، 7 ثُمَّ تَرَاءَى لِيَعْقُوبَ ثُمَّ لِجَميعِ الرُّسُلِ، 8 وآخرَ الأَمْرِ تَرَاءَى لِي أَيْضًا أَنَا الجَنِينُ الَّذِي وُلِدَ فِي غَيْرِ أَوَانِهِ. 9 لأنِّي أَنَا أَصْغَرَ الرُّسُلِ شَأْنًا وَلَسْتُ أَهْلاً لأَنْ أُدْعَى رَسُولاً لأَنِّي اضْطَهَدْتُ كَنِيسَة اللّهِ، 10 لَكِنِّي بِنِعْمَةِ اللّهِ أَنَا مَا أَنَا عَلَيْه، وَنِعْمَتُهُ المُعْطَاةُ لِي لَمْ تَكُنْ بَاطِلَةً بَلْ تَعِبْتُ أَكْثَرَ مِنْهُمْ جَمِيعًا، وَلَكِنْ لاَ أَنَا بَلْ نِعْمَةُ اللّهِ الَّتِي مَعِي. 11 فَسَواءَ كُنْتُ أَنَا أَمْ أوُلَئِكَ هَكَذَا نَكْرِزُ وَهَكَذَا آمَنْتُمْ.
قِيَامَةُ المَسِيحِ بُرْهَانٌ لِقيَامَةِ المَوْتَى
12 فَإِنْ كَانَ المَسِيحُ يُكْرَزُ بِهِ أَنَّهُ قَدْ قَامَ مِنْ بَيْنِ الأَمْوَاتِ فَكَيْفَ يَقُولُ قَوْمٌ بَيْنَكُمْ بِعَدَمِ قِيَامَةِ الأَمْوَات؟ 13 فَإِنْ لَمْ يَكُنْ لِلأَمْوَاتِ مِنْ قِيَامَةٍ فَالمَسِيحُ إذَنُ لَمْ يَقُمْ، 14 وَإنْ كَانَ المَسِيحُ لَمْ يَقُمْ فَكِرَازَتُنا بَاطِلَةٌ وَإِيَمانُكُمْ أَيْضًا بَاطِلٌ. 15 بَلْ أَصْبَحْنَا شُهُودَ زُورٍ لِلَّه لأنَّا شَهِدْنَا عَلَى اللّهِ أَنَّهُ قَدْ أَقَامَ المَسِيحَ وَهُوَ لَمْ يُقِمْهُ إِنْ كَانَ الأَمْوَاتُ لاَ يَقُومُون، 16 لأنَّهُ إِنْ كَانَ الأَمْوَاتُ لاَ يَقُومُون فَالمَسِيحُ إِذَنْ لَمْ يَقُمْ. 17 وَإِنْ كَانَ المَسِيحُ لَمِ يَقُمْ فَإِيَمانُكُمْ بَاطِلٌ، وَأَنْتُمْ بَعْدُ فِي خَطَايَاكُمْ. 18 إِذَنْ فالَّذِينَ رَقَدُوا فِي المَسِيحِ أَيْضًا قَدْ هَلَكُوا. 19 إِنْ كَانَ رَجَاؤُنَا فِي المَسِيحِ فِي هَذِهِ الحَيَاةِ فَقَطْ فَنَحْنُ أَشْقَى النَّاسِ أَجْمَعِين. 20 لَكِنِ الحَالُ أَنَّ المَسِيحَ قَدْ قَامَ مِنْ بَيْنِ الأَمْوَاتِ فَكَانَ بَاكُورَةَ الرَّاقِدِين. 21 لأَنَّهُ بِمَا أنَّ المَوْتَ كَانَ بِإِنْسَانٍ فَبِإِنْسَانٍ أَيْضًا تَكُونُ قِيَامَةُ الأَمْوَاتِ. 22 فَكَمَا فِي آدَمَ يَمُوتُ الجَمِيعُ كَذَلِكَ فِي المَسِيحِ سَيَحْيَا الجَمِيعُ. 23 كُلُّ وَاحِدٍ فِي رُتْبَتِهِ، المَسِيحُ بَاكُورَةٌ ثُمَّ الَّذِينَ لِلْمَسِيحِ عِنْدَ مَجِيئِهِ، 24 وَبَعْدَ ذَلِكَ المُنتَهَى مَتَى سَلَّمَ المُلْكَ لِلَّهِ الآبِ، مَتَى أَبْطَلَ كُلَّ رِئَاسَةٍ وَكُلَّ سُلْطَانٍ وَقُوَّةٍ. 25 لأنَّهُ لاَ بُدَّ أَنْ يَمْلِكَ "حَتَّى يَضَعَ جَمِيعَ الأَعْدَاءِ تَحْتَ قَدَميْهِ". 26 وَآخِرُ عَدُوٍّ يُبْطَلُ هُوَ المَوْت، 27 لأنَّهُ "أَخْضَعَ كُلَّ شَيْءٍ تَحْتَ قَدَمَيْهِ". وَمَتَى قَالَ إنَّ كُلَّ شَيْءٍ قَدْ أُخضِعَ فَمِنَ الوَاضِحِ أَنَّهُ يَسْتَثْنِي الَّذِي أَخْضَعَ لَهُ كُلَّ شَيْءٍ. 28 وَمَتَى أُخْضِعَ لَهُ كُلُّ شَيْءٍ فَحِينَئِذٍ يَخْضَعُ الاِبْنُ نَفْسُهُ لِلَّذِي أَخْضَعَ لَهُ كُلَّ شَيْءٍ لِيَكُونَ اللّهُ كُلاًّ فِي الكُلِّ.
سُلُوكُ الرُّسُلِ وَالمُؤمِنِين بُرْهَانٌ لِقيَامَةِ المَوْتَى
29 وَإِلاَّ فَمَاذَا يَصْنَعُ الَّذِينَ يَعْتَمِدُون مِنْ أَجْلِ الأَمْوَاتِ؟ وَإِذَا كَانَ الأَمْوَاتُ لاَ يَقُومُونَ البَتَّةَ فَلِمَاذَا يَعْتَمِدُونَ مِنْ أَجْلِهِم؟ 30 وَلِمَاذَا نُخَاطِرُ نَحْنُ كُلَّ سَاعَةٍ؟ 31 أُقْسِمُ بِالفَخْرِ الَّذِي لِي بِكُمْ فِي المَسِيحِ يَسُوعَ رَبِّنا أَني أَمُوتُ كُلَّ يومٍ. 32 إِنْ كُنْتُ قَدْ حَارَبْتُ الوُحُوشَ فِي أَفَسُسَ بِحَسَبِ البَشَرِيَّةِ فَمَا المَنْفَعَةُ لِي؟ إنْ كَانَ الأَمْوَاتُ لاَ يَقُومُون، "فَلْنَأْكُلْ وَنَشْرَبْ فَإِنَّا غَدًا نَمُوت". 33 لاَ تَضِلُّوا، إِنَّ العِشْرَةَ الرَّدِيئَةَ تُفسِدُ الأَخْلاَقَ السَّلِيمَةَ. 34 إسْتَفِيقُوا لِلْبرِّ وَلاَ تَخطَأُوا، فَإِنَّ قَوْمًا بَيْنَكُمْ لاَ مَعْرِفَةَ لَهُمْ بِاللَّهِ، أَقُولُ ذَلِكَ لإِخْجَالِكُم.
كَيْفَ تَكُونُ قِيَامَةُ الأَجْسَادِ
35 وَلَكِنْ يَقُولُ قَائِلٌ: كَيْفَ يَقُومُ الأَمْوَاتُ؟ وَبِأَيِّ جَسَدٍ يَأْتُونَ؟ 36 يَا جَاهِلُ، إنَّ مَا تَزْرَعُهُ أَنْتَ لاَ يَحْيَا إِنْ لَمْ يَمُتْ، 37 وَمَا تَزْرَعُهُ لَيْسَ هُوَ ذَلِكَ الجِسْمَ الَّذِي سَوْفَ يَكُونُ بَلْ مُجَرَّدَ حَبَّةٍ مِنْ حِنْطَةٍ كَانَ أَوْ غَيْرِهَا مِنَ البُزُورِ، 38 إلاَّ أَنَّ اللّهَ يَجْعَلُ لَهَا جِسْمًا كَمَا يَشَاءُ، وَلِكُلٍّ مِنَ الزُّرُوعِ جِسْمُهُ المُختَصُّ بِهِ.
39 لَيْسَ كُلُّ جَسَدٍ جَسَدًا وَاحِدًا بَلْ لِلْنَّاسِ جَسَدٌ وَلِلْبَهَائِمِ جَسَدٌ آَخَرُ وَلِلأسْمَاكِ آَخَرُ وَلِلطُّيُورِ آَخَرُ 40 وَأَجْسَادٌ سَمَاوِيَّةٌ وَأَجْسَادٌ أَرْضِيَّةٌ، وَلَكِنَّ مَجْدَ السَّمَاوِيَّاتِ نَوْعٌ وَمَجْدَ الأَرْضِيَّاتِ نَوْعٌ آخَرْ 41 وَمَجْدَ الشَّمْسِ نَوْعٌ وَمَجْدَ القَمَرِ نَوْعٌ آخَرْ وَمَجْدَ النُّجُومِ آخَرْ لأَنَّ نَجْمًا يَمْتَازُ عَنْ نَجْمٍ فِي المجدِ. 42 هَكَذَا قِيَامَةُ الأَمْوَات، يُزْرَعُ الجِسْمُ بِفسادٍ ويُقامُ بِغيرِ فسادٍ، 43 يُزْرَعُ بِهَوَانٍ وَيُقَامُ بِمَجْدٍ، يُزْرَع بِضُعفٍ ويُقَام بِقُوَّةٍ، 44 يُزْرَعُ جَسَدٌ حَيَوَانيٌّ وَيُقَامُ جَسَدٌ رُوحَانِيٌّ. فَإِنَّهُ يُوجَدُ جَسَدٌ حَيَوَانِيٌّ وَيُوجَدُ أَيْضًا جَسَدٌ رُوحَانِيٌّ. 45 وَهَكَذَا قَدْ كُتِبَ: "صَارَ الإنْسَانُ الأَوَّلُ آدَمُ نَفْسًا حَيَّةً". وَآدمُ الأَخِيرُ رُوحًا مُحيِيًا، 46 وَلَكِنْ لَمْ يَكُنِ الرُّوحَانِيٌّ أَوَّلاً بَلِ الحَيَوَانِيُّ وَبَعْدَ ذَلِكَ الرُّوحَانِيُّ. 47 إِنَّ الإنْسَانَ الأَوَّل مِنَ الأَرْضِ تُرابيٌّ والإنْسَانَ الثَّانِي الرَّبَّ مِنَ السَّمَاء. 48 عَلَى مِثَالِ الأَرضِيِّ يَكُونُ الأَرْضِيُّونَ وَعَلَى مِثَالِ السَّمَاوِيِّ يَكُونُ السَمَاوِيُّون. 49 وَكَمَا لَبِسْنَا صُورَةَ الأَرْضِيِّ كَذَلِكَ سَنَلْبَسُ صُورَةَ السَّمَاوِيّ.
كَيْفَ تَكُونُ قِيَامَةُ المَوْتَى
50 فَأَقُولُ هَذَا أَيُّهَا الإِخْوَةُ، إِنَّ اللَّحْمَ وَالدَّمَ لاَ يَسْتَطِيعَانِ أَنْ يَرِثَا مَلَكُوتَ اللّهِ وَإِنَّ الفَسَادَ لاَ يَرِثُ عَدَمِ الفَسَاد. 51 وَهُوَذَا سِرٌّ أَقُولُهُ لَكُمْ، إِنَّا لا نَرْقُدُ كُلُّنَا وَلكِنَّنَا كُلُّنَا نَتَغَيَّرُ 52 فِي لَحْظَةٍ فِي طَرْفَةِ عَيْنٍ عِنْدَ البُوقِ الأَخِيرِ، فَإِنَّهُ سَيُبَوَّقُ فَيَقُومُ الأَمْوَاتُ عَادِمِي الفَسَادِ وَنَحْنُ نَتَغيَّر. 53 لأنَّهُ لاَ بُدَّ لِهَذَا الفَاسِدِ أَنْ يَلْبَسَ عَدَمَ الفَسَادِ وَلِهَذَا المَائِتِ أَنْ يَلْبَسَ عَدَمَ المَوْت. 54 وَمَتَى لَبِسَ هَذَا الفَاسِدُ عَدَمَ الفَسَادِ وَلَبِسَ هَذَا المَائِتُ عَدَمَ المَوْتِ فَحِينَئِذٍ يَتِمُّ القَوْلُ الَّذِي كُتِبَ أَنْ "قَدِ ابْتُلِعَ المَوْتُ فِي الغَلَبَةِ". 55 "فَأَيْنَ شَوْكَتُكَ أَيُّهَا المَوْتُ؟ وَأَيْنَ غَلَبْتُكَ أَيُّهَا الجَحِيمُ؟" 56 إِنَّ شَوْكَةَ المَوْتِ هِيَ الخَطِيئَةُ وَقُوَّةَ الخَطِيئَةِ هِيَ النَّامُوسُ. 57 فَشُكرًا لِلَّهِ الَّذِي مَنَحَنَا الغَلَبَةَ بِرَبِّنَا يَسُوعَ المَسِيح. 58 إِذَنْ يَا إِخْوَتِي الأَحِبَّاءَ، كُونُوا رَاسِخِينَ غَيْرَ مُتَزَعْزِعينَ مُسْتَزِيدِينَ فِي عَمَلِ الرَّبِّ كُلَّ حِينٍ إِذْ تَعْلَمُونَ أَنَّ تَعَبَكُمْ لَيْسَ بِبَاطِلٍ فِي الرَّبِّ.
