Якщо не покаєтеся, то загинете
1 Тим часом прийшли деякі й розповіли Йому про галилейців, кров яких Пилат змішав з їхніми жертвами.
2 У відповідь [Ісус] сказав їм: Чи ви думаєте, що ці галилейці, які так постраждали, були більш грішні від інших галилейців?
3 Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі так само загинете.
4 Або ті вісімнадцять, на яких упала силоамська вежа і побила їх, чи думаєте, що вони були більше винні від усіх людей, які проживають в Єрусалимі?
5 Ні, кажу вам; але якщо не покаєтеся, то всі отак загинете!
Притча про неплідне фігове дерево
6 І Він розповів таку притчу: Один чоловік мав у своєму винограднику смоківницю і прийшов шукати на ній плоду, але не знайшов.
7 Тож сказав він виноградареві: Ось уже третій рік, як приходжу шукати плоду на цій смоківниці й не знаходжу; тому зрубай її, – нащо землю даремно займає?
8 А той у відповідь каже йому: Пане, залиш її ще на цей рік, доки обкопаю довкола неї та підсиплю гною,
9 то, може, наступного року зродить плід, а коли ні, зрубаєш її!
Оздоровлення скорченої жінки
10 І навчав Ісус в одній із синагог у суботу.
11 Була там одна жінка, яка вісімнадцять років мала духа хвороби: була скорчена й зовсім не могла випростатися.
12 Побачивши її, Ісус покликав і сказав їй: Жінко, ти звільнена від своєї недуги!
13 Він поклав на неї руки – і враз випросталася, і стала прославляти Бога.
14 У відповідь старший синагоги, обурений тим, що Ісус оздоровив у суботу, промовив до натовпу: Є шість днів, у які належить працювати; тож приходьте тоді оздоровлятися, а не суботнього дня.
15 Та Господь відповів йому і сказав: Лицеміри, хіба кожний з вас не відв’язує у суботу вола або осла від ясел і не веде напувати?
16 А цю дочку Авраама, яку зв’язав сатана ось уже вісімнадцять років, чи не годиться звільнити від цього пута в суботній день?
17 І коли Ісус це говорив, стало соромно всім, які противилися Йому, і весь натовп радів усьому тому славному, що Він чинив.
Притча про гірчичне зерно та про закваску
18 А Він промовив: До кого подібне Боже Царство, і до чого його прирівняю?
19 Подібне воно до зерна гірчиці, яке людина взяла і кинула у свій город. І воно виросло і стало [великим] деревом, і птахи небесні оселилися в його гілках.
20 І знову сказав: До чого прирівняю Боже Царство?
21 Подібне воно до закваски, яку бере жінка, кладе в три мірки борошна, доки не вкисне все!
Силкуйтесь увійти через вузькі двері
22 І проходив Ісус містами й селами, і навчав, ідучи в Єрусалим.
23 Сказав Йому хтось: Господи, чи мало є тих, які спасаються? Він відповів їм:
24 Силкуйтесь увійти через вузькі двері, бо багато хто, кажу вам, буде намагатися ввійти, та не зможе.
25 Коли ж встане Господар і замкне двері, ви станете знадвору й будете стукати у двері, кажучи: Господи, [Господи], відчини нам! А Він у відповідь скаже вам: Я не знаю вас, звідки ви є!
26 Тоді почнете казати: Ми їли й пили перед Тобою, і Ти навчав на наших площах.
27 А Він відповість вам і скаже: Я не знаю вас, звідки ви! Відступіть від Мене всі, які чините беззаконня!
28 Там буде плач і скрегіт зубів, коли побачите Авраама, Ісаака, Якова й усіх пророків у Царстві Божому, а себе – вигнаними геть.
29 І прийдуть зі сходу, із заходу, з півночі, з півдня і сядуть у Царстві Божому.
30 І ось, є останні, які будуть першими, і є перші, які будуть останніми!
Намір Ірода вбити Ісуса
31 В той час підійшли деякі з фарисеїв і сказали Йому: Виходь і йди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити.
32 А Він відповів їм: Ідіть і скажіть цьому лисові : Ось Я виганяю бісів і оздоровляю сьогодні й завтра, а третього дня закінчу.
33 Все ж таки сьогодні та завтра, а наступного дня Мені треба йти, бо неможливо, щоби пророк загинув поза Єрусалимом.
34 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням побиваєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати твоїх дітей, як квочка збирає своїх курчат під крила, – та ви не захотіли!
35 Тому залишається вам дім ваш [порожнім]. Кажу вам, що не побачите Мене, аж поки не станеться, що ви скажете: Благословенний, Хто йде в Ім’я Господнє!
وُجوبُ التَّوبة
1 وفِي ذَلِكَ الوَقْتِ حَضَرَ قَوْمٌ فَأَخْبرَوهُ عَنِ الجَلِيليِّينَ الَّذِينَ خَلَطَ بِيلاطُسُ دِماءَهُم بِذَباِئحِهِم. 2 فأَجابَ يَسوعُ وَقالَ لَهُم: "أَتَظُنُّونَ أَنَّ هَؤُلاءِ الجَلِيليِّينَ كانُوا خَطَأَةً أَكْثَر مِنْ سائِرِ الجَلِيليِّينَ حَيْثُ نَكِبوا بِمِثْل ذَلِكَ؟ 3 أَقولُ لَكُم: لا، بَلْ إِنْ لَمْ تَتُوبوا، فَجَمِيعُكُمِ كَذَلِكَ تَهِلكُون. 4 أَمْ تَظُنُّونَ أَنَّ أُولَئِكَ الثَّمانِيَةَ عَشَرَ الَّذِينَ سَقَطَ عَلَيْهِمِ البُرْجُ فِي سِلْوَامَ وَقَتَلَهُم، كَانُوا مُذْنِبِينَ أَكْثَرَ مِنْ سائِرِ النَّاس السَّاكِنينَ فِي أُورُشَليم؟ 5 أَقولُ لَكُم، لا: بَلْ إِنْ لَمْ تَتُوبُوا فَجَمِيعُكُم كَذَلِكَ تَهْلِكُون".
مَثَلُ التِّينةِ الَّتِي لا تُثمِر
6 وَضَرَبَ أَيْضًا هَذَا المَثَل: "كَانَ لِرَجُلٍ تِينَةٌ مَغْروسَةٌ فِي كَرمِهِ، فَجاءَ يَطْلُبُ فيها ثَمَرًا فَلَمْ يَجِدْ. 7 فَقَالَ لِلكرَّامِ: "ها إِنَّ لِي ثَلاثَ سِنينَ آتِي وَأَطُلُ ثَمَرًا فِي هَذِهِ التِّينَةِ فَلا أَجِد، فَاقْطَعْها، فَلِمَاذَا تُعْطِّلُ الأَرْضِ؟ 8 فَأَجابَ وَقالَ لَهُ: "يا سَيِّدُ، دَعْها هَذِهِ السَّنَةَ أَيضًا حَتَّى أَنْقُبَ حَوْلَها وَأُلِقيَ سَمَادًا. 9 فَلَعَلَّها تُنْتِجُ ثَمَرًا، وَإِلاَّ فبَعْدَ ذَلِكَ تَقْطَعُها".
شِفاءُ الامرأة المُنحَنية
10 وَكانَ يُعلِّمُ فِي أَحَدِ المَجامِعِ ذاتَ سَبْتٍ، 11 وَإِذا بِامْرَأَةٍ بِهَا رُوحُ مَرَضٍ مُنْذُ ثَمَانِيَ عَشْرةَ سَنَةً، وَكَانَتْ مُنْحَنِيَةً لا تَسْتَطيعُ أَنْ تَنْتَصِبَ البَتَّة. 12 فَلَمَّا رَآها يَسُوعُ دَعَاهَا وَقَالَ لها: "يا امْرَأَة، إِنَّكِ مُطْلَقَةٌ مِنْ مَرَضِك"، 13 وَوَضَع يَدَيْهِ عَلَيْهَا، وفِي الحَالِ اسْتَقامَتْ وَمَجَّدَتِ اللّه. 14 فأَجابَ رَئيسُ المَجْمَعِ، وَهُوَ مُغْتاظُ لإِبْراءِ يَسوعَ فِي السَّبتِ، وَقَال لِلجَمْعِ: "هِيَ سِتَّةُ أَيَّامٍ يَنْبَغي العَمَلُ فِيها، فَفيهَا تَأْتُونَ وَتَسْتَشفُونَ، لا فِي يَوْمِ السَّبْت!" 15 فأَجابَهُ الرَّبُّ وقَال: "يا مُرائِي، أَلَيْسَ كُلُّ وَاحِدٍ مِنكُم يَحِلُّ ثَوْرَهُ أَوْ حِمارَهُ فِي السَّبْتِ مِنْ المِذْوَدِ وَيَنْطَلِقُ بِهِ فيَسْقِيه؟ 16 وَهذِهِ ابنَةُ إِبْرَاهِيمَ الَّتِي رَبَطَها الشَّيْطانُ مُنْذُ ثَمانِيَ عَشْرَةَ سَنَة، أَما كانَ يَنْبَغِي أَنْ تُطْلَقَ مِنْ هَذَا الرِّباطِ يَومَ السَّبْتِ؟" 17 وَلَمَّا قَالَ هَذَا، خَزِيَ كُلُّ مَنْ كَانَ يُقاومُهُ وفَرِحَ الجَمْعُ بِجَمِيعِ الأُمُورِ المَجِيدَةِ الَّتِي كانَتْ تَصْدُرُ مِنْهُ.
مَثَلُ حبَّةِ الخَردَل والخميرة
18 وَكانَ يَقول: "ماذا يُشْبِهُ مَلَكوتُ اللّهِ وبِماذا أُشَبِّهُه؟ 19 إِنَّهُ يُشبِهُ حَبَّةَ خَرْدَلٍ أَخَذَها إِنْسانٌ وَأَلقَاهَا فِي بُسْتانِهِ فَنَمَتْ وَصارَتْ شَجَرَةً عَظِيمَةً وَاستَظَلَّتْ طُيورُ السَّماءِ فِي أَغْصَانِها". 20 وَقالَ أَيضًا: "بِماذا أُشَبِّهُ مَلَكوتَ اللّهِ؟ 21 إِنَّهُ يُشْبِهُ خَمِيرَةً أَخَذَتْها امْرَأَةُ وَخَبَّأَتْها فِي ثَلاثَةِ أَكيَالِ مِنَ الدَّقِيقِ حَتَّى اخْتَمَرَ كُلُّهُ".
الدُّخولُ مِنَ البابِ الضَّيِّق
22 وَكانَ يَجتَازُ فِي المُدُنِ وَالقُرى، يُعَلِّمُ فيها وَهُوَ سَائِرٌ إِلَى أُورَشَليمَ. 23 فَقَالَ لَهُ أَحَدُهُم: "يا رَبُّ، هَلِ الَّذِينَ يَخْلُصُونَ قَلِيلُون؟" فَقَالَ لَهُم: 24 "اِجْتَهِدوا أَنْ تَدْخُلوا مِنَ البَابِ الضَّيِّق، فَإِنِّي أَقولُ لَكُم: إِنَّ كَثِيرينَ سَيَطْلُبُونَ أَنْ يَدْخُلُوا فَلا يَقْدِرُون. 25 فبَعْدَ أَنْ يَكونَ رَبُّ البَيْتِ قَدْ قَامَ وَأَغلَقَ البَابَ، وَابْتَدَأْتُمْ وَأَنْتُمْ وَاقِفونَ خَارِجًا تَقْرَعُونَ البَابَ قَائِلِينَ: يا رَبُّ يا رَبُّ افتَحْ لَنَا، فَيُجِيبُ ويَقولُ لَكُم: لا أَعْرِفُكُمْ مِنْ أَيْنَ أَنتُم. 26 حِينَئِذٍ تَبتَدِئُونَ تَقُولُونَ: إِنَّا أَكَلْنَا وَشَرِبْنا أَمَامَكَ، وَقَدْ عَلَّمْتَ فِي شَوَارِعِنا، 27 فَيقولُ: أَقُولُ لَكُم: إِنِّي لا أَعِرفُكُم مِنْ أَيْنَ أَنتُمْ، أُبْعُدُوا عَنِّي يا جَمِيعَ فاعِلِي الإِثْم. 28 هُنَاكَ يَكُونُ البُكَاءُ وَصَرِيفُ الأَسْنانِ، إِذ تَرَوُنَ إِبْرَاهِيمَ وَإِسْحَقَ وَيَعقُوبَ وَجَمِيعَ الأَنْبِيَاءِ فِي مَلَكُوتِ اللّهِ، وَأَنْتُم مَطْرُودُونَ إِلَى خَارِجٍ، 29 وَسَيْأْتُونَ مِنَ المَشارِقِ وَالمَغَارِبِ وَمِنَ الشَّمَالِ وَالجَنُوبِ وَيَتَّكِئُونَ فِي مَلَكِوتِ اللّه. 30 فَهُوَذا آخِرُونَ يَصِيرُونَ أَوَّلينَ وَأَوَّلُونَ يَصِيرُونَ آخِرين".
هيرودُسُ يُهَدِّدُ يسوع
31 فِي ذَلِكَ اليَوْمِ دَنا إِلَيْهِ قَوْمٌ مِنَ الفِرِّيسيِّينَ وَقَالوا لَهُ: "أُخرُجْ وَاذْهَبْ مِنْ هُنا، فَإِنَّ هِيرُودُسَ يُرِيدُ أَنْ يَقْتُلَكَ". 32 فَقَالَ لَهُم: "اِذْهَبُوا فَقُولُوا لِهَذَا الثَّعْلَب، هَا أَنا أُخْرِجُ الشَّياطِينَ وَأُجرِي الشِّفاءَ اليَوْمَ وغَدًا، وفِي اليَوْمِ الثَّالِثِ يَتِمُّ كُلُّ شَيْءٍ. 33 وَلَكِنْ يَنْبَغِي لِي أَنْ أَسِيرَ اليَوْمَ وغَدًا وَمَا بَعْدَهُما، لأَنَّهُ لا يُمْكِنُ أَنْ يَهْلِكَ نَبِيٌّ خَارِجَ أُورَشَلِيمْ. 34 يا أُورَشَليمُ يا أُورَشَليمُ، يا قاتِلَةَ الأَنبِيَاءِ وَرَاجِمَةَ المُرْسَلِين إِلَيْهَا! كَمْ مِنْ مَرَّةٍ أَرَدْتُ أَنْ أَجْمَعَ بَنِيكِ كَمَا تَجْمَعُ الدَّجَاجَةُ فِراخَها تَحْتَ جَناحَيْهَا فَلَمْ يُريدُوا. 35 هُوذَا بَيْتُكُمْ يُتْرَكُ لَكُمْ خَرَابًا. وَأَقُولُ لَكُمْ: إِنَّكُمْ لا تَرَوْنَنِي حَتَّى يَأْتِيَ وَقْتٌ تَقولونَ فيهِ: "مُبَارَكٌ الآتِي بِاسمِ الرَّبّ".
