Нас чекає нерукотворний дім на небесах
1 Адже ми знаємо, що коли наш земний дім тіла буде зруйнований, то маємо будівлю від Бога: дім нерукотворний, вічний, на небесах.
2 Тому ми й зітхаємо, прагнучи зодягнутися в нашу небесну будівлю,
3 щоб, хоч і [одягнені], ми не виявилися нагими.
4 Бо ми, які перебуваємо в наметі, зітхаємо під тягарем, оскільки хочемо не роздягтися, а зодягнутися, щоб смертне було поглинуте життям.
5 Той, Хто створив нас для цього, це – Бог, Який дав нам завдаток Духа.
6 Отже, завжди маючи відвагу, знаємо, що коли живемо в тілі, перебуваємо далеко від Господа,
7 адже ми живемо вірою, а не тим, що бачимо.
8 Відвагу ж маємо та уподобання для того, щоб краще покинути тіло та перебувати з Господом.
9 Тому ми і стараємося, – чи перебуваючи в тілі , чи покидаючи його , – бути любими Йому.
10 Адже всі ми маємо з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло.
Служіння примирення
11 Отже, знаючи Господній страх, ми переконуємо людей; перед Богом же ми відкриті; маю надію, що й перед вашим сумлінням ми відкриті.
12 Не доручаємо себе вам знову, але даємо вам нагоду похвалитися нами, щоб ви мали відповідь для тих, які хваляться обличчям, а не серцем.
13 Коли ми виходимо із себе, – то для Бога; коли ж помірковані, – то для вас.
14 Адже любов Христа охоплює нас, коли ми думаємо так: [якщо] один помер за всіх, то й усі померли.
15 А Він помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес.
16 Тому ми відтепер нікого не знаємо за тілом. Хоч ми знали Христа за тілом, але тепер більше не знаємо.
17 Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, – ось постало [все] нове!
18 Все – від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа і дав нам служіння примирення.
19 Адже Бог у Христі примирив світ із Собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення.
20 Отже, ми – посли від імені Христа, і тому наче Сам Бог просить через нас. Від Імені Христа благаємо: примиріться з Богом!
21 Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю.
بُولُسُ مُتَأَكِّدٌ بِأَنَّهُ سَيَشْتَرِكُ فِي القِيَامَةِ وَيَسْعَى أَنْ يَكُونَ مرْضِيًا للمَسِيحِ فَقَطْ
1 فَإنَّا نَعْلَمُ أَنَّهُ إِذَا نُقِضَ بَيْتُ مَسْكِنِنَا الأَرْضِيِّ فَلَنَا بِناءٌ مِنَ اللّهِ بَيْتٌ غَيْرُ مَصْنُوعٍ بالأَيْدِي أبَديٌّ فِي السَّمَاوَات. 2 فَإنَّا فِي هَذَا نَئِنُّ مُتَشَوَّقِينَ أنْ نَلْبَسَ فَوقَهُ بَيْتَنا الَّذِي مِنْ السَّمَاءِ، 3 فَإِنْ وُجِدْنَا لابِسِينَ لاَ نَكُونُ عُرَاةً. 4 فإنَّا فِي هَذَا المَسْكِنِ نَئِنُّ مُثْقَلِينَ لأنَّا لاَ نُرِيدُ أنْ نَخْلَعَهُ بَلْ أنْ نَلْبَسَ فَوْقَهُ حَتَّى يُبْتَلعَ المَائِتُ بِالحَيَاةِ. 5 والَّذي أعَدَّنا لِذَلِكَ بِعينهِ هوَ اللّهُ الَّذي أَعْطَانَا أَيْضًا عُرْبُونَ الرُّوح. 6 فَإِذَنْ بِمَا أَنَّا نَجْتَرِئُ كُلَّ حِينٍ وَنَعْلَمُ أنَّا مَا دُمْنَا مُسْتَوْطِنين فِي الجَسَدِ فَنَحْنُ مُتَغَرِّبُونَ عَنِ الرَّبِّ، 7 لأنَنَا نَسْلُكُ بالإيمَانِ لاَ بِالْعِيَانِ، 8 نَجْتَرِئُ ونَرْتَضِي بِالأَحْرَى أنْ نَتَغَرَّبَ عَنْ الجَسَدِ وَنَسْتَوطِنَ عِنْدَ الرَّبِّ. 9 فَلِذَلِكَ نَحْرِصُ أَنْ نُرْضِيَهُ مُسْتَوطِنين كُنَّا أَوْ مُتَغَرِبينَ. 10 لأنَّا جَمِيعَنا لاَ بُدَّ مِنْ أنْ نَظْهَرَ أمَامَ مَنْبَرِ المَسِيحِ لِيَنَالَ كُلُّ وَاحِدٍ عَلَى حَسَبِ ما صَنَعَ بِالجَسَدِ خَيْرًا كَانَ أَمَ شَرًّا.
مَا هَدَفُ عَمَل الرُّسُل
11 فَإِذْ نَحْنُ عَالِمُونَ بِخَوْفِ الرَّبِّ نُقنِعُ النَّاسَ وَأَمَّا اللّهَ فَقَدْ صِرْنَا ظَاهِرينَ لَهُ، وَأَرْجُو أنَّنَا قَدْ صِرْنَا ظَاهِرِينَ فِي ضَمَائِرِكُم أَيْضًا. 12 وَلاَ نُوَصِّي بِأَنْفُسِنا أَيْضًا عِنْدَكُم وإِنَّما نُعْطِيكُم سَببًا للاِفْتِخَارِ بِنَا لِيَكُونَ لَكُمْ جَوَابًا عَلَى الَّذِينَ يَفْتَخِرونَ بالوَجْهِ لاَ بالقَلْب. 13 لأنَّا إِنْ تَعَدَّينَا التَعَقُّلَ فَلِلَّهِ وإنْ كُنَّا مُتَعَقِّلِينَ فَلأجْلِكُمْ. 14 فَإنَّ مَحَبَّة المَسِيحِ تَحُثُّنَا عِنْدَمَا نَعْتَبِرُ أنَّهُ إذا كَانَ قَدْ ماتَ وَاحِدٌ عَنِ الجَمِيعِ فَالْجَميعُ إذًا مَاتُوا، 15 وَإنَّما مَاتَ عَنِ الْجَمِيعِ لِكَيْ لاَ يَحيَا الأَحْيَاءُ مِنْ بعدُ لأَنْفُسِهِم بَلْ لِلَّذِي مَاتَ وَقَامَ مِنْ أَجْلِهِم. 16 فنَحْنُ إذَنْ مِنَ الآنَ لاَ نَعْرِفُ أَحَدًا بِحَسَبِ الجَسَد، وإنْ كُنَّا قَدْ عَرَفْنَا المَسِيحَ بِحَسَبِ الجَسَدْ فالآنَ لا نَعْرفُهُ كَذَلِكَ. 17 وَإذا كَانَ أَحَدٌ فِي المَسِيحِ فَهُوَ خَلِيقَةٌ جَديدة، قَدْ مَضَى القَديمُ وَهَا إنَّ كُلَّ شَيءٍ تَجَدَّدَ. 18 وَالْكُلُّ مِنَ اللّهِ الَّذِي صَالَحَنَا مَعْ نَفْسِهِ بيَسُوعَ المَسِيحِ وأعْطَانا خِدْمَةَ المُصَالَحَة، 19 لأَنَّ اللّهَ هُوَ الَّذِي كَانَ فِي المَسِيحِ مُصَالِحًا العَالَمَ مَعْ نَفْسِهِ غيرَ حَاسبٍ عَلَيْهِم زَلاَّتِهم وَوَاضِعًا فينا كَلِمَةَ المُصَالَحة. 20 فَنَحْنُ سُفَراءُ المَسِيحِ كَأنَّ اللّهَ يَعِظُ بِأَلْسِنَتِنَا، فنَطْلُبُ إِلَيْكُمْ باسم المَسِيحِ، أنْ تَتَصَالَحُوا مَعْ اللّه، 21 فَإنَّ الَّذِي لَمْ يعرِفْ خِطِيئَةً جَعَلَهُ اللّهُ خَطِيئَةً مِنْ أجْلِنَا لِكَيْ نَصِيرَ نَحْنُ بِرَّ اللّهِ فِيهِ.
