Смуток апостола
1 Я про себе вирішив не приходити до вас знову зі смутком.
2 Бо коли я спричиняю вам прикрість, то хто потішить мене, як не той, хто зазнав від мене прикрості?
3 Те саме я писав [вам], щоб коли прийду, не мав смутку [за смутком] від тих, від кого належить мені мати радість, бо я переконаний щодо вас, що моя радість – вона є для всіх вас.
4 З великим сумом і болем серця писав я вам, обливаючись слізьми, не для того, щоби засмутити вас, але щоб ви знали про ту надмірну любов, яку маю до вас.
5 Якщо ж хтось засмутив, то не мене засмутив, але до деякої міри, щоб не перебільшити, – усіх вас.
6 Такому досить того покарання, що від багатьох.
7 Тому краще вам йому вибачити й потішити, щоби часом не охопив його великий смуток.
8 Так що прошу вас виявити до нього любов.
9 Втім, для того я і писав, щоби пізнати вашу досвідченість, чи слухняні ви в усьому.
10 Бо кому ви прощаєте щось, тому і я, адже коли я щось простив кому, то простив задля вас перед обличчям Христа,
11 щоб нас не перехитрив сатана, бо його задуми нам добре відомі.
12 Коли ж я прийшов до Троади звіщати Добру Звістку Христа, хоч мені й були відчинені двері в Господі,
13 не мав я спокою для мого духа, бо не знайшов там мого брата Тита; попрощавшись з ними, я вирушив у Македонію.
Любі пахощі, які несуть життя
14 Подяка Богові, Який завжди робить нас переможцями в Христі й на кожному місці виявляє через нас любі пахощі Свого знання.
15 Тому що для Бога ми є любими пахощами Христа між тими, хто спасається, і між тими, хто гине.
16 Отже, для одних запах смерті – на смерть, для інших запах життя – на життя. І хто на це здатний?
17 Адже ми не є такими, як багато хто, які торгують Божим Словом, але ми проповідуємо щиро – так, як від Бога, перед Богом, у Христі.
التَّوْصِيَةَ بِمَحَبَّةِ التَّائِب
1 وَقَدْ جَزَمْتُ بِهَذَا فِي نَفْسِي أنْ لاَ آتيَكُمْ أَيْضًا فِي غَمٍّ. 2 لأنِّي إنْ كُنْتُ أَغْمُّكُمْ فَمَنِ الَّذِي يَسُرُّني غَيْرُ مَنْ أُسَبِّبُ لَهُ الغَمَّ؟ 3 وَإِنَّمَا كَتَبْتُ إِلَيْكُمْ هَذَا بِعَينِه لِئَلاَّ يَنَالَني عِنْدَ قُدُومِي غَمُّ مِمَّن كَان يَنْبَغِي أَنْ أفْرَحَ بِهِمْ، وَإِني لَوَاثِقٌ بِجَمِيعِكُمْ أَنَّ فَرَحِي هُوَ فَرَحُكُمْ جَمِيعًا. 4 فَإِنِّي مِنْ شِدَّة الكَآبَةِ وَكَرَبِ القَلْبِ كَتَبْتُ إِلَيْكُمْ بِدُمُوعٍ كَثيرَةٍ، لاَ لِتَغْتَمُّوا بَلْ لِتَعْرِفُوا مَبلغَ حُبِّي العَظِيمِ لَكُمْ. 5 وَإنْ كَانَ أَحَدٌ قَدْ سبَّبَ غَمًّا فإنَّهُ لَمْ يُسبِّبهُ لِي بَلْ لَكُمْ جَميعًا إِلَى حدٍّ مَا بِلا مُبَالَغَة. 6 يَكْفي هَذَا الإنْسَانَ ذَلِكَ التَّوْبيخُ الَّذي أَنْزَلَهُ بِهِ كَثِيرُون. 7 لِذَلِكَ أَوْلَى بِكُمْ أنْ تُسَامِحُونُ وتُعَزُّوهُ لِئَلاَّ يَغْرَقَ فِي بَحْرٍ مِنَ الغَمِّ. 8 فَأَطْلُبُ إِلَيْكُمْ أنْ تُؤَكِّدُوا لَهُ مَحَبَّتَكُمْ. 9 فإنِّي لِذَلِكَ كتَبْتُ إِلَيْكُمْ لأَعْرِفَ تَزْكِيَتَكَم هَلْ أَنْتُمْ مُطِيعُونَ فِي كُلِّ شَيْءٍ. 10 فَمَنْ سَامَحتُمُوهُ بِشَيءٍ فَأَنَا أَيْضًا مُسَامِحُهُ بِهِ، لأنِّي إنْ كُنْتُ مُسَامِحًا بِشَيءٍ فَإنَّما أَنَا مُسَامِحٌ بِهِ مِنْ أجْلِكُمْ فِي شَخْصِ المَسِيح، 11 لِئَلاَّ يَطمَعَ فِينَا الشَّيْطَانُ، وَنَحْنُ لاَ نَجْهَلُ أفْكَارَهُ.
الرسل عاملون مخلصون للإنجيل
12 قَدِمْتُ إِلَى تْرُواسَ لأَجْلِ إنْجِيلِ المَسِيحِ فاْنفَتَحَ لي بَابٌ فِي الرَّبِّ، 13 وَلَكِنْ لَمْ تَكُنْ لِي رَاحَةٌ فِي رُوحِي لأَنِّي لَمْ أَجِد تِيْطُسَ أَخِي فَوَدَّعْتُهُمْ وَخَرْجتُ إِلَى مَكْدُونيَة. 14 فَشُكْرًا للَّهِ الَّذي يُظَفِّرُنا كُلَّ حينٍ فِي المَسِيحِ ويُبْدِي بِنَا نَفْحَةَ مَعْرفَتِهِ فِي كُلِّ مكانٍ، 15 فَإنَّا نَحْنُ نَفْحَةُ المَسِيح الطَيَّبَةِ للَّهِ فِي الَّذِينَ يَخْلُصُون وفِي الَّذِينَ يَهْلِكُون.
16 لِهَؤُلاء نَفْحَةُ مَوْتٍ لِلْمَوْتِ ولأولَئِكَ نَفْحَةُ حَيَاةٍ للْحَيَاة. فَمَنْ تُراهُ أهلاً لِهَذِهِ الأُمُور؟ 17 فإنَّا لَسْنَا مِثْلَ الكَثِيرينَ الَّذِينَ يَغُشُّونَ كَلِمَةَ اللّهِ لَكِنَّا كَمَا بِإِخْلاَصٍ وَكَمَا مِنْ لَدُنِ اللّهِ نَنْطِقُ أمَامَ اللّهِ فِي المَسِيحِ.
