Сотник Корнилій
1 У Кесарії [жив] один чоловік на ім’я Корнилій – сотник полку, який називався Італійським.
2 Був він побожний і богобоязний разом з усім своїм домом: давав багато милостинь людям і завжди молився Богові.
3 Близько дев’ятої години дня він явно побачив у видінні, що Божий ангел зійшов до нього і сказав йому: Корнилію!
4 Він же, поглянувши на нього, охоплений страхом, запитав: Що, Господи? А Той сказав йому: Твої молитви й твої милостині згадані перед Богом.
5 Тепер пошли людей до Йопії і поклич Симона, того, який зветься Петром.
6 Він гостює в одного Симона, що виправляє шкури і живе біля моря, [він скаже тобі слова, якими спасешся ти і весь твій дім].
7 Коли відійшов ангел, котрий говорив з ним, він покликав двох слуг і одного побожного воїна з тих, які служили в нього.
8 І, розповівши їм усе, він послав їх до Йопії.
Петро бачить видіння
9 А наступного дня, як ішли вони дорогою і наближалися до міста, Петро в шостій годині піднявся на покрівлю помолитися.
10 Він був голодний і хотів їсти. Поки вони готували, найшло на нього видіння.
11 І побачив він відкрите небо і якусь річ, яка спускалася [до нього], немов велика скатертина, [прив’язана] з чотирьох країв; вона спускалася на землю.
12 Там були всі земні чотириногі [звірі], плазуни й небесні птахи.
13 І пролунав голос до нього: Встань, Петре, заріж і їж!
14 Та Петро сказав: В жодному разі, Господи! Адже я ніколи не їв нічого поганого і нечистого!
15 І знову, вдруге до нього голос: Що Бог очистив, того не вважай за погане!
16 Це сталося тричі, але відразу піднялася та річ на небо.
Посланці від Корнилія
17 Коли Петро дивувався сам у собі, що ж це було за видіння, яке він побачив, – саме тоді люди, послані Корнилієм, розпитавши про дім Симона, стали перед ворітьми
18 і, гукнувши, запитали, чи тут гостює Симон, який зветься Петром.
19 Коли Петро роздумував над видінням, то Дух сказав йому: Ось, троє людей розшукують тебе;
20 встань, зійди і, анітрохи не вагаючись, іди з ними, бо це Я їх послав!
21 Зійшовши, Петро сказав людям: Я той, кого шукаєте. Яка причина спонукала вас прийти?
22 Вони ж сказали: Корнилій – сотник, чоловік праведний, який боїться Бога, засвідчений усім юдейським народом, – дістав повеління від святого ангела покликати тебе до свого дому і послухати від тебе слово.
23 Тоді він, запросивши, гостинно прийняв їх. А наступного дня, вставши, пішов з ними; деякі з братів, які були з Йопії, також пішли з ним.
В домі Корнилія
24 А назавтра вони прийшли до Кесарії. Корнилій закликав своїх родичів та близьких друзів і очікував їх.
25 Коли увійшов Петро, Корнилій зустрів його і, впавши до ніг, поклонився.
26 Та Петро підвів його, кажучи: Встань, я ж така сама людина!
27 Розмовляючи з ним, він увійшов і знайшов, що зібралося чимало людей .
28 І він сказав їм: Ви знаєте, що не годиться мужеві‑юдеєві приставати або приходити до чужинця. Та мені Бог показав, щоби жодної людини не називати поганою або нечистою.
29 Тому і прийшов я без вагання, коли покликали мене. Питаю, з якої причини послали ви по мене?
30 А Корнилій сказав: Від четвертого дня і до цієї години [я постив]; о дев’ятій годині я молився у своєму домі. І ось муж у сяючому одязі став переді мною
31 і сказав: Корнилію, твою молитву вислухано і твої милостині згадані перед Богом.
32 Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром; він гостює біля моря в домі Симона, який виправляє шкури. [Він прийде й говоритиме до тебе].
33 Отже, я відразу послав по тебе. Ти добре зробив, що з’явився. Нині всі ми стоїмо перед Богом, аби слухати все, що Господь тобі звелів.
Петро проповідує про Ісуса
34 Відкривши уста, Петро промовив: Справді розумію, що не на обличчя дивиться Бог,
35 але в кожному народі є той, хто прийнятний для Нього, хто боїться Його і чинить праведне.
36 Він послав синам Ізраїля слово, звіщаючи мир через Ісуса Христа. Він – Господь для всіх.
37 Ви знаєте про справу, що сталася у всій Юдеї, починаючи від Галилеї, після хрещення, яке проповідував Іван,
38 про Ісуса з Назарета: як помазав Його Бог Духом Святим і силою, і Він ходив, роблячи добро й оздоровлюючи всіх поневолених дияволом, тому що Бог був з Ним!
39 І ми є свідками всього, що Він робив у юдейському краї та в Єрусалимі. Його вбили, повісивши на дереві;
40 та Бог воскресив Його на третій день і дав Йому з’явитися, –
41 не всім людям, але свідкам, які були наперед призначені Богом, – нам, які з Ним їли й пили по Його воскресінні з мертвих.
42 І Він наказав нам проповідувати народові та засвідчити, що Він призначений Богом Суддя живих і мертвих.
43 Про Нього свідчать усі пророки, що кожний, хто вірить у Нього, Його Ім’ям отримує прощення гріхів!
Хрещення язичників
44 Коли Петро ще промовляв ці слова, то Дух Святий зійшов на всіх, які слухали слово.
45 І віруючі з обрізаних, які прийшли з Петром, здивувалися, що й на язичників зійшов дар Святого Духа,
46 бо чули, як вони говорили мовами і величали Бога. Тоді Петро сказав:
47 Хіба може хто стримати воду, щоб не хрестилися ті, хто, як і ми, одержав Святого Духа?
48 І звелів хрестити їх в Ім’я Ісуса Христа. Тоді вони попросили його залишитися в них на декілька днів.
بُطْرُسُ وَكُرْنيلْيُوسُ
1 وَكَانَ فِي قَيْصَرِيَّةَ رَجُلٌ اسْمُهُ كُرْنِيلْيُوسُ، قَائِدُ مِئَةٍ مِنَ الفِرْقَةِ المَدْعُوَّةِ الإِيطَالِيَّةِ، 2 وَكَانَ تَقِيًّا يَخْشىَ اللّهَ هُوَ وَجَمِيعُ أَهْلِ بَيْتِهِ يَتَصَدَّقُ عَلَى الشَّعْبِ كَثِيرًا وَيَتَوَسَّلُ إِلَى اللّهِ فِي كُلِّ حِينٍ، 3 فَرَأَى وَاضِحًا فِي الرُّوْيَا نَحْو السَّاعَةِ التَّاسِعَةِ مِنْ النَّهَارِ مَلاَكَ اللّهِ دَاخِلاً عَلَيْهِ وَقَائِلاً لَهُ: "يَا كُرْنِيلْيُوسُ" 4 فَتَفَرَّسَ فِيهِ، وَقَدْ دَاخَلَهُ خَوْفٌ وَقَالَ: "مَا الأَمْرُ يَا سَيِّد؟ فَقَالَ لَهُ: "إِنَّ صَلَوَاتِك وَصَدَقَاتِكَ قَدْ صَعِدَتْ أَمَامَ اللّهِ تَذْكَارًا. 5 فَأَرْسِلِ الآنَ إِلَى يَافَا رِجَالاً وَاسْتَحْضِرْ سِمْعَانَ المُلَقَّبَ بُطْرُس، 6 وَهُوَ نَازِلٌ عِنْدَ سِمْعَانَ الدَّبَّاغِ، الَّذِي بَيْتُهُ عَلَى البَحْرِ فَهَذَا يَقُولُ لَكَ مَاذَا يَنْبَغِي أَنْ تَعْمَلَ". 7 فَلَمَّا انْصَرَفَ المَلاَكُ الَّذِي كَلَّمَ كُرْنِيلْيُوسَ نَادَى اثْنَينِ مِنْ خَدَمِهِ وَجُنْدِيًّا تَقِيًّا مِمَّنْ كَانُوا يُلاَزِمُونَهُ، 8 وَأَخْبرَهُمْ بِكُلِّ مَا جَرَى وَأَرْسَلَهُمْ إِلَى يَافَا. 9 وَفِي الغَدِ بَيْنَمَا هُمْ سَائِرُونَ عَلَى الطَّرِيقِ وَقَدِ اقَتَرَبُوا مِنَ المَدِينَةِ صَعِدَ بُطْرُسُ إِلَى السَّطْحِ لِيُصَلِّيَ نَحْوَ السَّاعَةِ السَّادِسَةِ، 10 فَجَاعَ كَثِيرًا فَأَرَادَ أَنْ يَأْكُلَ، وَفِيمَا كَانُوا يُهَيِّئُونَ لَهُ الطَّعَامَ سَقَطَ عَلَيْهِ انْجِذَابٌ، 11 فَرَأَى السَّمَاءَ مَفْتُوحَةً وَوِعَاءً هَابِطًا عَلَيْهِ كَأَنَّهُ سِمَاطٌ عَظِيمٌ مَرْبُوطٌ مِنْ أَطْرَافِهِ الأَرْبَعَةِ وَمُدَلَّى عَلَى الأَرْضِ، 12 وَكَانَ فِيهِ مِنْ كُلِّ ذَوَاتِ الأَرْبَعِ الَّتِي عَلَى الأَرْضِ وَالوُحُوشِ وَالزَّحَّافَاتِ وَطُيُورِ السَّمَاءِ. 13 وَجَاءَهُ صَوْتٌ يَقُولُ: "قُمْ يَا بُطْرُسُ اذْبَحْ وَكُلْ". 14 فَقَالَ بُطْرُسُ: "حَاشَا يَا رَبُّ، فَإِنِّي لَمْ آكُلْ قَطُّ نَجِسًا وَلاَ دَنِسًا". 15 فَجَاءَهُ الصَّوْتُ ثَانِيَةً: "مَا طَهَّرَهُ اللّهُ، لاَ تُنَجِّسْهُ أَنْتَ". 16 وَحَدَثَ هَذَا ثَلاَثَ مَرَّاتٍ ثُمَّ رُفِعَ الوِعَاءُ إِلَى السَّمَاءِ.
17 وَبَيَنَمَا كَانَ بُطْرُسُ مُتَحَيِّرًا فِي نَفسِهِ مَاذَا عَسَى أَنْ تَكُونَ الرَّوْيَا الَّتِي رَآهَا، إِذَا بِالرِّجَالِ المُرْسَلِينَ مِنْ قِبَلِ كُرْنِيليُوسَ، قَدْ سَألُوا عَنْ بَيْتِ سِمْعَانَ، وَوَقَفُوا عَلَى البَابِ، 18 وَنَادَوْا وَاسْتَخْبَرُوا هَلْ سِمْعَانُ الْمُلَقَّبُ بُطْرُسَ نَازِلٌ هَنَاكَ. 19 وَفِيمَا كَانَ بُطْرُسُ مُفَكِّرًا فِي الرُّؤيَّا قَالَ لَهُ الرُّوحُ: "هُوَذَا ثَلاثَةُ رِجَالٍ يَطْلِبُونَكَ، 20 فَقُمِ وَانْزِلْ وَانْطَلِقْ مَعَهُمْ مِنْ غَيْرِ أَنْ تَرْتَابَ لأَنِّي أَنَا أرْسَلتُهُمْ".
21 فنَزَلَ بُطرُسُ إِلَى الرِّجالِ وَقالَ: "أنا هو الَّذِي تَطْلبُونَهُ. مَا سَبَبَ حُضُورِكُمْ؟ 22 فَقَالوا: "إنَّ كُرنيلِيُوسَ وَهُوَ قَائِدٌ مِئَةٍ رَجَلٌ صِدّيقٌ يَتَّقِي اللّهَ، وَمَشْهودٌ لَهُ مِن كُلِّ أُمَّةِ اليَهُودِ أَوْحَى إِلَيْهِ مَلاَكٌ قِدِّيسٌ أَنْ يَسْتَدْعِيكَ إِلَى بَيْتِهِ لِيَسْمَعَ مِنْكَ كلامًا". 23 فدَعَاهُمْ إِلَى دَاخِلِ وأضافَهُمْ. وَفِي الغَدِ خَرَجَ مَعَهُم وَرَافَقَةُ عَدَدٌ مِنْ الإِخْوَةِ الَّذِينَ مِنْ يَافَا. 24 وَفِي اليَوْمِ الثَّاني دَخَلُوا قَيْصَرِّيةَ. وَكَانَ كُرِنيليُوسُ ينتظرُهِم وَقَدْ دَعَا أَنسِباءَهُ وَأَخَصَّ أَصْدِقائهِ. 25 فَلَمَّا دَخَلَ بُطْرُسُ اسْتَقْبَلهُ كُرنيليُوسُ وَخَرَّ سَاجِدًا عِندَ قَدَمَيْهِ. 26 فَأَنْهَضَهُ بُطرُسُ قائلاً: "قُمْ، فَإنِّي أَنَا أيْضًا إنسانٌ". 27 ثُمّ دَخَلَ وَهُوَ يَتَكلَّمُ مَعَهُ، فَوَجَدَ قَوْمًا كَثِيرِينَ قَدِ اجْتَمَعُوا هُنَاك، 28 فَقَالَ لَهُم: أَنْتُم تَعْلَمُونَ أنَّهُ حَرَامٌ عَلَى رَجُلٍ يَهُودِيٍّ أَنْ يُخالِطَ أَجْنَبِيًا أَوْ يَدْنُو إِلَيْهِ. أَمَّا أَنَا فَقَدْ أَرَانِي اللّهُ أَنْ لاَ أقولَ عَنْ إنْسَانٍ إنَّهُ نَجِسٌ أَوْ دَنِسٌ. 29 فلذلكَ أَقْبَلتُ إلَيْكُمِ بلاَ اعْتِرَاضٍ لَمَّا دُعِيتُ: فَأَسْأَلَكُمْ: لِمَاذَا دَعَوْتُمُونِي؟" 30 فَقَالَ كُرنيليُوسُ: "مُنذُ أربَعَةِ أيَّامٍ إِلَى مِثْلِ هَذِهِ السَّاعَةِ كُنْتُ صَائِمًا، وَفِي السَّاعَةِ التَّاسِعَةِ كُنْتُ أُصَلِّي فِي بَيْتِي، وَإِذا رَجُلٌ قَدْ وَقَفَ أَمَامِي بِحُلَّةٍ بَهيَّةٍ 31 وَقَالَ: يَا كُرْنِيلْيُوسُ قد سُمِعَت صَلاَتُكَ، وَذُكِرَتْ صَدَقَاتُك أَمَامَ اللّهِ، 32 فأَرْسِلْ إِلَى يَافَا وَاسْتَدْعِ سِمْعَانَ الملقَّبَ بُطرُسَ، وَهُوَ نَازِلٌ فِي بَيْتِ سِمعانَ الدبَّاغِ عَلَى البَحْرِ، وهُوَ مَتَى جَاءَ يُكَلِّمُك. 33 فَمِنْ سَاعَتِي أرْسَلْتُ إلَيْكَ وَقَدْ فَعَلْتَ حَسَنًا بِقُدُومِكَ فَالآنَ هَا نَحْنُ كلُّنا حَاضِرُونَ أَمَامَ اللّهِ لِنَسْمَعَ جَمِيعَ مَا أُمِرْتَ بِهِ مِن قِبَلِ اللّهِ". 34 فَفتَحَ بُطرُسُ فاهُ وَقالَ: "بِالحِقيقَةِ قَدْ عَلِمْتُ أَنَّ اللّهَ لاَ يُحَابي الوُجُوهَ، 35 فَمَنِ اتَّقَاهُ مِنْ أَيَةِ أُمَةٍ وَعَمِلَ البِرَّ فَإنَّهُ مَقْبُولٌ عِندَهُ. 36 وَقَدْ أَرْسَلَ الكَلِمَةَ إِلَى بَنِي إِسْرَائيلَ مُبَشِّرًا بِالسَّلامِ بِيَسوعَ المَسِيحِ. هَذَا هُوَ ربُّ الكُلِّ. 37 وَأَنْتُمْ تَعْلَمُونَ الأَمْرَ الَّذِي وَقَعَ فِي جَمِيعِ اليَهودِيَّةِ إِبْتِداءً مِنَ الجَليلِ بَعْدَ المَعْمُودِيَةِ الَّتِي كَرَزَ بِهَا يُوحَنَّا، 38 كَيْفَ مَسَحَ اللّهُ يَسُوعَ النَّاصريَّ بِالرُّوحِ القُدُسِ وَالقُدْرَةِ فَمَضَى مِنْ مَكَانٍ إِلَى آَخَر يُحْسِنُ ويَشْفِي كُلَّ مَن قَهَرَهُ إبْلِيس، لأَنَّ اللّهَ كانَ مَعَهُ، 39 وَنَحْنُ شُهودٌ بِكُلِّ مَا صَنَعَ فِي بِلاَدِ اليَهُودِ وَفِي أُورَشَلِيم. فَقَتَلَهُ اليَهُودُ مُعَلِّقينَ إيَّاهُ عَلَى خَشَبَةٍ. 40 وَلَكِن اللّه أَقَامَهُ مِنَ المَوْتِ فِي اليَّوْمِ الثّالِثِ وَأَعْطَاهُ أَنْ يَظهَرَ عَلاَنِيَةً 41 لا لِلشَّعبِ كُلَّه وَلَكِنْ لِشُهودٍ اصْطَفَاهُمُ اللّهُ مِنْ قَبْلُ، أَيْ لَنَا نَحْنُ الَّذِينَ أَكَلْنَا وَشَرِبنَا مَعَهُ قِيامَتِهِ مِن بَيْنِ الأَمْوَاتِ 42 وَقَدْ أَوْصَانَا أَنْ نَكْرِزَ للشَّعْبِ وَنَشْهَدَ بِأنَّهُ هُوَ الَّذِي عَيَّنَهُ اللّهُ دَيَّانًا للأَحياءِ وَالأَمْوَاتِ. 43 وَلَهُ يَشْهَدُ جَمِيعُ الأنْبِياءِ بِأَنْ كُلَّ مَن يُؤْمِنُ بِهِ يَنَالُ مَغْفِرةَ الخَطَايَا بِاسمِهِ".
حُلُولُ الرُّوحِ القُدُسِ عَلَى غَيْرِ اليَهُودِ
44 وَفِيمَا كانَ بطرُسُ يتكَلَّمُ بِهَذِهِ الأَقْوَالِ حَلَّ الرُّوحُ القُدُسُ عَلَى جَمِيعِ الَّذِينَ سَمِعُوا الكَلِمَةَ. 45 فَدَهِشَ المُؤْمِنُونَ المَخْتُونُونَ، الَّذِينَ رَافَقُوا بطرُسَ، ذَلِكَ أنَّ مَوْهِبَةَ الرُّوحِ القُدُسِ قَدْ فَاضَتْ عَلَى الأُمَم أيْضًا، 46 لأَنَّهمُ كَانُوا يَسْمَعُونَهُمْ يتَكلَّمونَ بلُغَاتٍ غيرِ لُغَتِهِمْ وَيُعَظِّمُونَ اللّهَ. 47 حِينَئِذٍ أَجَابَ بُطْرُسُ: "ألَعلَّ أحدًا يَسْتَطِيعُ أَنْ يَمْنَعَ الماءَ فَلاَ يَعْتَمِدَ هَؤُلاءِ الَّذِينَ نَالُوا الرُّوحَ القُدُسَ مِثلَنَا؟" 48 ثُمَّ أَمَرَ أنْ يَعتَمدُوا باسْمِ الرَّبِّ. حِينَئِذٍ سأَلُوهُ أنْ يَمْكُثَ عِندَهُمْ أَيَّامًا.
