Господь приймає як юдеїв, так і язичників
1 Апостоли й брати, які були в Юдеї, почули, що і язичники прийняли Боже Слово.
2 Коли Петро прийшов у Єрусалим, з ним почали сперечатися ті, хто з обрізаних,
3 кажучи: Чому ти ходив до людей, які не обрізані, чому їв з ними?
4 І, розпочавши, Петро виклав їм за порядком, кажучи:
5 Я був у місті Йопії, молився і, будучи в захопленні, побачив видіння: з неба спускалася якась річ, неначе велика скатертина, яка висіла, прив’язана за чотири кінці, й наблизилася аж до мене.
6 Поглянувши на неї, роздивившись, я побачив земних чотириногих – звірів, плазунів, небесних птахів –
7 і почув голос, який говорив мені: Встань, Петре, заріж і з’їж!
8 Та я сказав: В жодному разі, Господи, бо погане або нечисте ніколи не входило до моїх уст!
9 А голос із неба зазвучав удруге: Що Бог очистив, того не вважай за погане!
10 Це сталося тричі, – й все піднялося назад на небо.
11 Тут же троє людей з’явилися перед домом, у якому я був, – вони були послані до мене з Кесарії.
12 І Дух мені сказав іти з ними без жодних вагань. Пішли зі мною шестеро цих братів, і ми ввійшли в дім чоловіка.
13 Той розповів нам, як побачив у своєму домі ангела, який став і сказав [йому]: Пошли до Йопії і поклич Симона, який зветься Петром,
14 котрий промовлятиме до тебе слова, якими спасешся ти і весь твій дім!
15 Коли ж я почав говорити, то злинув на них Святий Дух, – як і на нас спочатку.
16 І мені пригадалося Господнє слово, як Він говорив: Іван хрестив водою, ви ж будете хреститися Духом Святим!
17 Якщо Бог дав їм однаковий дар, як і нам, які повірили в Господа Ісуса Христа, то хто я такий, щоби чинити перешкоду Богові?
18 Почувши це, вони замовкли і прославили Бога, кажучи: Отже, і язичникам Бог дав покаяння для життя.
Церква в Антіохії
19 Ті, хто був розсіяний через утиски, які виникли в зв’язку зі Степаном, пішли до Фінікії, Кіпру й Антіохії, не проголошуючи слова нікому, крім юдеїв.
20 Між ними були деякі люди з Кіпру та Киринеї, які, прийшовши до Антіохії, говорили і до греків, проповідуючи Євангелію Господа Ісуса.
21 І Господня рука була з ними; тож велика кількість тих, які повірили, навернулися до Господа.
22 Вістка про них донеслася до Єрусалимської Церкви. І вони послали Варнаву, щоби пішов до Антіохії.
23 Він, прийшовши і побачивши Божу благодать, зрадів і заохочував усіх рішучістю серця триматися Господа,
24 оскільки він був доброю людиною, сповненою Духа Святого та віри. І багато людей приєдналося до Господа.
25 Він пішов у Тарс, щоб відшукати Савла.
26 А знайшовши, привів до Антіохії. Сталося, що вони цілий рік збиралися в Церкві, навчаючи велику громаду. Вперше в Антіохії учнів почали називати християнами.
27 Тими днями прибули з Єрусалима до Антіохії пророки.
28 Один з них на ім’я Агав, вставши, Духом провістив великий голод, який мав бути в усьому світі, який і настав за Клавдія.
29 Тоді постановили учні, кожний з них, по спроможності надіслати допомогу братам, які жили в Юдеї.
30 Це й зробили, відправивши до старших через руки Варнави і Савла.
بُطْرُسُ يَتَحدَّثُ عَنِ اهْتِدَاءِ كُرْنِيلْيُوسَ
1 فَسَمِعَ الرُّسُلُ وَالإخوَةُ الَّذِينَ فِي اليَهُودِيَّةِ أَنَّ الأُمَمَ أيْضًا قَدْ قَبِلُوا كَلِمةَ اللّهِ. 2 فَلَمَّا صَعِدَ بُطْرُسُ إِلَى أُورَشَلِيم خَاصَمَه الَّذِينَ مِنْ أَهْلِ الخِتَانِ. 3 قَائِلِينَ: "إنَّكَ دَخَلْتَ عندَ رِجَالَ قُلْفٍ وَأَكَلْتَ مَعَهُمْ". 4 فَطِفِقَ بُطْرُسُ يَعْرِضُ لَهُمُ الحَوادِثَ عَرْضًا مُفَصَّلاً قَائِلاً: 5 "كُنْتُ فِي مَدِينَةِ يَافَا أُصَلِّي فَرَأَيْتُ فِي الاِِنْجِذَابِ رُؤيَا فَإِذَا وَعَاءٌ هَابِطٌ كَأَنَّهُ سِماطٌ عَظِيمٌ مُدَلَّى مِنَ السَّماءِ بأَطِرافِهِ الأربَعَةِ حتَّى انْتَهَى إلَيَّ، 6 فَتَفَرَّسْتُ فِيهِ وَتَأَمَّلتُهُ فَرَأَيْتُ ذَوَاتِ الأَرْبَعِ الَّتِي فِي الأَرْضِ وَالوُحُوشَ وَالزَّحَّافاتِ وَطُيُورَ السَّماءِ. 7 وَسَمِعْتُ صَوْتًا يَقُولُ لي: قُمْ يَا بطرُسُ اذبَحْ وَكُلْ. 8 فَقُلتُ: حَاشَا لِي يَا رَبُّ، فَإِنَّه لَمْ يَدْخُلْ فَمِي قَطُّ شَيْءٌ نَجِسٌ أَوْ دَنِسٌ. 9 فَأَجَابَنِي الصَّوتُ ثَانِيَةً مِنَ السَّمَاءِ، مَا طَهَّرَهُ اللّهُ لاَ تُنَجِّسْهُ أَنْتَ. 10 وَحَدَثَ هَذَا ثَلاَثَ مرَّاتٍ ثُمَّ جُذِبَ الشَّيءُ كُلُّه إِلَى السَّمَاءِ.
11 وَفِي تِلْكَ السَّاعَةِ وَقَفَ ثلاثةُ رِجَالٍ بِبَابَ البَيْتِ الَّذِي كُنْتُ فِيهِ، وَهُم مُرْسَلُونَ إِلَيَّ مِنْ قَيْصَرِيَّةَ. 12 فَأَمَرَني الرُّوحُ بالانْطِلاقِ مَعَهُمْ مِنْ غَيْرِ أَنْ أرْتَابَ وَرَافَقَني أيْضًا هَؤُلاءِ الإخْوَةُ السِّتَّةُ وَدَخَلْنَا بَيْتَ الرَّجُلِ. 13 فَأَخْبَرَنَا كَيْفَ رأَى المَلاَكَ فِي بَيْتِهِ وَاقِفًا يَقُولْ لَهْ: أَرْسِلْ رِجَالاً إِلَى يَافَا وَاسْتَحْضِرْ سِمْعانَ المُلَقَّبَ بُطْرُسَ 14 وَهُوَ يُكَلِّمُكَ بِكَلامٍ تُخَلَّصُ بِهِ أنْتَ وَجَميعُ أَهْلِ بَيْتِكَ. 15 وَلَمَّا ابْتَدَأْتُ أُكَلِّمُهُمْ حَلَّ الرُّوحُ القُدُسُ عَلَيْهم كَمَا حَلَّ عَلَيْنا فِي البَدْء. 16 فَتَذَكَّرْتُ كَلامَ الرَّبِ حَيْثُ قالَ: إنَّ يُوحَنَّا عَمَّد بِالمَاءِ، وَأَمَّا أَنْتُم فَسَتُعمَّدُونَ بِالرُّوحِ القُدُس. 17 فَإِنْ كانَ اللّهُ قَدْ أَعْطَاهُمْ نَظيرَ المَوْهِبَةِ الَّتِي أَعْطَانَا نَحْنُ الَّذِينَ آمَنَّا بِالرَّبّ يَسوعَ المسِيحِ فَمَنْ أَنَا حَتَّى أَسْتَطِيعَ أَنْ أَمْنَعَ اللَّه؟ 18 فَلَمَّا سَمِعُوا ذَلِكَ سَكَتُوا ومَجَّدُوا اللّهِ قَائِلِينَ: "إذَنْ قَدْ أَعْطَى اللّهُ الأُمَمَ أيْضًا التَّوْبَةَ لِلْحَيَاة".
بَرْنَابَا وَبُولُسُ فِي أَنْطَاكِيَةَ
19 وَأَمَّا الَّذِين شَتَّتَهُمِ الضِّيقُ الَّذِي وَقعَ بِسَبَبِ إِسْتِفانُسَ فَإنَّهُمِ اجْتَازُوا إِلَى فِينِيقِيَةَ وقُبرُسَ وَإِنْطَاكيَةَ وَهُمْ لاَ يُكَلِّمُون أَحَدًا بِكَلِمَةِ اللّهِ إلاَّ اليَهُودَ فَقَطْ. 20 وَلَكِنَّ قَوْمًا مِنْهُمْ كَانُوا قُبْرُسِيِّينَ وَقِيرَاونيِّين، فَهَؤُلاَء لمَّا دَخَلُوا إِنْطَاكيَةَ أَخَذُوا يُكَلِّمُونَ اليُونَانِيِّينَ مُبشِّرينَ بِالرِّبِّ يَسُوعَ. 21 وَكَانَتْ يَدُ الرَّبِّ مَعَهُمْ، فَآمَنَ عَدَدٌ كَثيرٌ وَرَجَعُوا إِلَى الرَّبِّ. 22 فَبَلَغَ خَبرَ ذَلِكَ إِلَى آذانِ الكَنِيسَةِ الَّتِي فِي أُورُشليمَ فَأَرسَلُوا بَرْنَابا لِكَيْ يَجْتَازَ إِلى إنْطَاكِية، 23 فلمَّا أقبَلَ وَرَأى نَعْمَةَ اللّهِ فَرِحَ وَحَثَّهُمْ كُلَّهُمْ بِأَنْ يَثْبُتُوا فِي الرَّبِّ بِعَزِيمَةِ القَلْبِ، 24 لأنَّهُ كَانَ رَجُلاً صَالِحًا، مُمتلِئًا مِنَ الرُّوحِ القُدُسِ وَالإيَمانِ، وَانْضَمَّ إِلَى الرَّبِّ جَمْعٌ كَثِيرٌ. 25 ثُمَّ خَرَجَ بَرْنَابَا إِلَى طَرْسُوسَ فِي طَلَبِ شَاوُلَ، وَلَمَّا وَجَدَه أَتَى بِهِ إِلَى إِنْطَاكِيَة. 26 وأقَامَا مَعًا سَنَةً كَامِلَةً فِي هَذِهِ الكَنِيسَةِ وَعلَّمَا جَمْعًا كَثِيرًا، وَدُعِىَ التَّلاَميذُ مَسِيحيِّينَ فِي إنْطَاكيَةَ أَوَّلاً. 27 وَفِي تِلْكَ الأيَّامِ انْحَدَرَ مِنَ أُورَشَلِيم أَنْبِيَاءُ إِلَى إنْطَاكِيَةَ، 28 فَقَامَ وَاحِدٌ مِنْهُمْ اسْمُهُ أَغَابُوسُ فَأَنْبأَ بِالرُّوحِ أَنْ سَتَكُونٌ مَجَاعَةٌ عَظِيمَةٌ عَلَى جَمِيع المَسْكُونَةِ، وَقَدْ وَقَعَ ذَلِكَ فِي أَيَّامِ كُلُودِيوسَ قَيْصَر. 29 فَعَزَمَ التَّلاَمِيذُ بِحَسَبِ مَا يَتيسَّرُ لِكُلِّ وَاحِدٍ مِنْهُمْ أنْ يُرسِلُوا إِعَانةً إِلَى الإخْوَةِ السَّاكِنِينَ فِي أُورَشَلِيم. 30 فَفَعَلُوا ذَلِكَ وَبَعَثُوا إِلَى الشُّيُوخِ عَلَى أَيْدِي بِرْنَابَا وَشَاوُل.
