Маємо такого Первосвященика
1 У тому, про що я веду мову, головним є ось що: ми маємо такого Первосвященика, Який сів на небі праворуч престолу Величності.
2 Він – Служитель святині та істинного намету, який поставив Господь, а не людина.
3 Адже кожний первосвященик настановляється на те, аби приносити дари й жертви, тому й потрібно, щоб і Він мав що принести.
4 Тому, коли б Він був на землі, то не був би священиком, адже є ті, які приносять дари за Законом,
5 які служать образові й тіні небесного, як було вказано Мойсеєві, коли мав спорудити намет: Пильнуй, кажу, зроби все за зразком, який був показаний тобі на горі!
Новий Завіт
6 А тепер Він прийняв значно краще служіння, оскільки Він є Посередником кращого Завіту, узаконеного на кращих обітницях.
7 Бо якщо б перший Завіт був бездоганним, то для другого не шукалося б місця.
8 Докоряючи їм, Він говорить: Ось надходять дні, – мовить Господь, – коли з домом Ізраїля і з домом Юди Я укладу Новий Завіт, –
9 не за Завітом, який Я уклав з їхніми батьками того дня, коли взяв Я їх за руку, щоб вивести їх з Єгипетської землі. Оскільки вони порушили Мій Завіт, то і Я їх покинув, – каже Господь.
10 Ось Завіт, який Я укладу з домом Ізраїля по тих днях, – говорить Господь, – Мої Закони Я вкладу в їхній розум, напишу їх на їхніх серцях і буду для них Богом, а вони будуть для Мене народом.
11 І ніхто не буде навчати свого ближнього та свого брата, кажучи: Пізнай Господа! – бо всі вони пізнають Мене, від малого до великого.
12 Тому що Я буду милосердний до їхньої неправедності й більше не згадаю їхніх гріхів [та їхнього беззаконня].
13 Коли йде мова про «новий», то тим самим перший Він визнав «старим», а те, що стає давнім і старіє, близьке до зотління.
رَئِيسُ الكَهَنَةِ العَظِيمُ وَالمَذْبَحُ الجَدِيد
1 وَرَأَسُ الكَلاَمِ هُوَ أَنَّ لَنَا رَئِيسَ كَهَنَةٍ مِثْلَ هَذَا قَدْ جَلَسَ عَنْ يَمِينَ عَرْشِ الجَلاَلِ فِي السَّمَاوَاتِ، 2 وَهُوَ خَادِمُ الأًقْدَاسِ وَالخيْمَةِ الحَقيقيَّةِ الَّتِي نَصَبَهَا الرَّبُّ لاَ الإِنْسَانُ. 3 لأنَّ كُلَّ رَئِيسِ كَهَنَةٍ إِنَّمَا يُقَامُ لِيُقَرِّبَ تَقَدِمَاتٍ وَذَبَائِحَ، فَمِنْ ثَمَّ لاَ بُدَّ لِهَذَا أَنْ يَكُونَ لَهُ أَيْضًا شَيْءٌ يُقَرِّبُهُ. 4 فَلَوْ كَانَ يَسُوعُ عَلَى الأَرْضِ لَمَا جُعِلَ كَاهِنًا إِذْ يُوجَدُ كَهَنَةٌ يُقَرِّبُونَ التَّقْدِمَات عَلَى حَسَبِ النَّامُوس، 5 أُولَئِكَ الَّذِينَ يَتَعَبَّدُونَ فِيمَا هُوَ إِيَماءٌ إِلَى السَّمَاوِيَّاتِ وَظِلٌّ لَهَا، كَمَا أُوحِي إِلَى مُوسَى لَمَّا هَمَّ أَنْ يُنْشِئَ الخَيْمَةَ، فَإِنَّهُ قِيلَ لَهُ: "أُنْظُرْ أَنْ تَصْنَعَ كُلَّ شَيْءٍ عَلَى المِثَالِ الَّذِي أُظْهِرُ لَكَ فِي الجَبَلِ".
رَئِيسُ الكَهَنَةِ العَظِيمُ وَسيطُ العَهْدِ الجَدِيدِ
6 أَمَّا الآنَ فَقَدْ حَصَلَ عَلَى خِدْمَةٍ أَفْضَلَ بِمِقْدَارِ مَا هُوَ وَسِيطٌ لِعَهْدٍ أَفْضَلَ مُشْتَرعٍ عَلَى وُعُودٍ أَفْضَل. 7 فَإنَّهُ لَوْ كَانَ العَهْدُ الأَوَّلُ لاَ لَوْمَ فِيهِ لَمْ يُطَلِبْ مَوْضِعٌ لِثَانٍ. 8 لأَنَّهُ يَقُولُ لَهُمْ لاَئِمًا: "هَا إِنَّهَا تَأتِي أَيَّامٌ يَقُولُ الرَّبُّ، أقْطَعُ فِيهَا مَعَ بَيْتِ إِسْرَائِيلَ وَمَعَ بَيْتِ يَهُوذَا عَهْدًا جَدِيدًا". 9 لاَ كَالعَهْدِ الَّذِي قَطَعْتُهُ مَعَ آبَائِهِمْ يَوْمَ أَخَذْتُ بِأَيْدِيَهِمْ لأُخْرِجَهُمْ مِنْ أَرْضِ مِصْرَ، لأَنَّهُمْ لَمْ يَسْتَمِرُّوا عَلَى عَهْدِي فَأَهْمَلْتُهُمْ أَنَا يَقُولُ الرَّبُّ، 10 لَكِنَّ هَذَا العَهْدَ الَّذِي أُعَاهِدُ بِهِ بَيْتَ إِسْرَائِيلَ بَعْدَ تِلْكَ الأَيَّامِ يَقُولُ الرَّبُّ، هُوَ أَنِّي أَجْعَلُ شَرَائِعِي فِي ضَمَائِرِهِمْ وَأَكْتُبُهَا فِي قُلُوبِهِمْ وَأَكُونُ لَهُمْ إِلهًا وَهُمْ يَكُونُونَ لِي شَعْبًا. 11 وَلاَ يُعلِّمُ بَعْدُ كَلُّ وَاحِدٍ ابْنَ وَطَنِهِ وَكُلَّ وَاحِدٍ أَخَاهُ قَائِلاً تَعَرَّفْ بِالرَّبِّ، لأَنَّهُمْ سيَعْرِفُونَنِي كُلُّهُم مِنْ صَغِيرِهِمْ إِلَى كَبِيرِهِمْ، 12 لأَنِّي سَأَكُونُ غَفُورًا لِذُنُوبِهِمْ وَلَنْ أَذْكُرَ خَطَايَاهُمْ وَآثامَهُمْ مِنْ بَعْدُ". 13 فَبِقَوْلِهِ جَديدًا جَعَلَ الأَوَّلَ عَتِيقًا، وَمَا عَتُقَ وَشَاخَ فَهُوَ قَرِيبٌ مِنَ الفَنَاءِ.
