Воскреслий Ісус з’являється Марії Магдалині
1 Першого ж дня тижня Марія Магдалина прийшла вдосвіта, як ще було темно, до гробниці й побачила, що камінь від гробниці відвалений.
2 Тож вона побігла й прибула до Симона‑Петра та до другого учня, якого Ісус любив, і каже їм: Забрали Господа з гробниці й невідомо, де Його поклали!
3 Тоді вийшов Петро з іншим учнем, і вони пішли до гробниці.
4 Бігли обидва разом, та інший учень побіг швидше за Петра й прибув першим до гробниці.
5 Нахилившись, побачив, що лежить полотно, однак він не ввійшов.
6 Тут прибув слідом за ним і Симон‑Петро; він увійшов до гробниці й побачив, що лежить полотно
7 та хустка, яка була на Його голові; вона лежала не з полотном, але згорнена окремо, в іншому місці.
8 Тоді ж увійшов й інший учень, який прибіг першим до гробниці, – і побачив, і повірив.
9 Оскільки вони ще не знали Писання, що Він мав воскреснути з мертвих.
10 Отже, учні повернулися знову до себе.
11 А Марія стояла надворі біля гробниці й плакала. Плачучи, нахилилася до гробниці
12 й побачила двох ангелів, які сиділи в білому: один у головах, а один у ногах, де лежало тіло Ісуса.
13 Вони сказали їй: Жінко, чому ти плачеш? Відповідає їм: Тому що взяли мого Господа і не знаю, де поклали Його!
14 Сказавши це, вона обернулася назад і побачила Ісуса, Який стояв, та не впізнала, що то Ісус.
15 Каже їй Ісус: Жінко, чого ти плачеш? Кого шукаєш? Вона, думаючи, що це садівник, каже Йому: Пане, якщо Ти Його взяв, то скажи мені, де Ти Його поклав; я заберу Його!
16 Каже їй Ісус: Маріє! Обернувшись, вона каже Йому єврейською мовою: Раввуні! – тобто: Вчителю!
17 Каже їй Ісус: Не доторкайся до Мене, бо Я ще не зійшов до [Мого] Отця. Іди до Моїх братів і скажи їм, що Я іду до Мого Отця і вашого Отця, до Мого Бога і вашого Бога!
18 Приходить Марія Магдалина і звіщає учням, що бачила Господа і що Він сказав їй це.
Ісус з’являється Своїм учням
19 Того ж першого дня тижня, пізньої пори, коли двері, де зібралися [Його] учні, були замкнені через страх перед юдеями, прийшов Ісус, став посередині й каже їм: Мир вам!
20 Промовивши це, показав їм руки та бік. Побачивши Господа, учні зраділи.
21 Тоді Ісус знову сказав їм: Мир вам! Як послав Мене Отець, – і Я посилаю вас!
22 Промовивши це, Він дихнув і каже їм: Прийміть Святого Духа!
23 Кому простите гріхи, – будуть прощені їм; кому затримаєте, – будуть затримані.
24 Хома, один із дванадцятьох, званий Близнюком, не був з ними, коли прийшов Ісус.
25 Тож інші учні розповідали йому: Ми бачили Господа! Та він сказав їм: Поки не побачу на Його руках ран від цвяхів і не вкладу мого пальця в рани від цвяхів, не вкладу своєї руки в Його бік, – не повірю!
26 Через вісім днів знову були всередині будинку Його учні, й Хома з ними. Прийшов Ісус крізь замкнені двері та став посередині й сказав: Мир вам!
27 Потім каже Хомі: Поклади сюди свій палець, поглянь на Мої руки, простягни свою руку і доторкнися до Мого боку, – і не будь невіруючий, але віруючий!
28 У відповідь Хома сказав Йому: Господь мій і Бог мій!
29 Каже йому Ісус: Тому що ти побачив Мене, ти повірив? Блаженні ті, які не бачили, а повірили!
Мета написання цієї книги
30 Багато інших чудес зробив Ісус перед Своїми учнями, які не записані в цій книзі.
31 А це було написане, щоб ви повірили, що Ісус є Христос, Син Божий, і щоб вірячи, життя мали ви в Його Ім’я.
قَيَامَةً يَسُوع
1 وَفِي أَوَّلِ الأُسْبوعِ جاءَتْ مَرْيَمُ المَجْدَلِيَّةُ إِلَى القَبْرِ فِي الغَداةِ، وَالظَّلامُ باقٍ، فَرَأَتِ الحَجَرَ مُدَحْرَجًا عَنِ القَبْر. 2 فَأَسْرَعَتْ وَجَاءَتْ إِلَى سِمعانَ بُطْرُسَ وإِلى التِّلمِيذِ الآخَرِ الَّذِي كَانَ يَسُوعُ يُحبُّهُ، وَقَالَتْ لَهُمَا: "قَدْ أَخَذوا الرَّبَّ مِنَ القَبْرِ وَلا نَعْلَمُ أَيْنَ وَضَعُوهُ". 3 فَخَرَجَ بُطْرُسُ والتِّلْميذُ الآخَرُ وَأَقبَلا إِلَى القَبْرِ. 4 وَكَانَا مُسْرِعَيْنِ مَعًا، فَسِبَقَ التِّلْميذُ الآخَرُ بُطْرُسَ، وَجَاءَ إِلَى القَبْرِ أَوَّلاً، 5 وَانْحَنَى فَرَأَى الأَكْفانَ مَوْضُوعَةً، وَلَكِنَّهُ لَمْ يَدْخُلْ. 6 ثُمَّ جَاءَ سِمعانُ بُطْرُسُ يَتْبَعُهُ، وَدَخَلَ القَبْرَ فَرَأَى الأَكْفانَ مَوْضُوعَةً 7 وَالمِنْدِيلَ الَّذِي كَانَ عَلَى رَأْسِهِ غَيْرَ مَوْضُوعٍ مَعَ الأَكفانِ، بَلْ مَلْفوفًا فِي مَوْضِعٍ عَلَى حِدَتِهِ. 8 فَحينَئِذٍ دَخَلَ التِّلْميذُ الآخَرُ الَّذِي جَاءَ أَوَّلاً إِلَى القَبْرِ فَرَأَى وَآمَنَ، 9 لأَنَّهُما لَمْ يَكُونا بَعْدُ يَعْرِفانِ الكِتَابَ أَنَّهُ "يَنْبَغِي أَنْ يَقوُمَ مِنْ بَيْنِ الأَمْوَاتِ". 10 وَانْصَرَفَ التِّلْمِيذَانِ عائِدَيْنِ إِلى مَقَرِّهما.
يَسُوعُ يَظْهَرُ لِمَريَمَ المَجْدَلِيَّة
11 وَكَانَتْ مَرْيَمُ وَاقِفَةً عِنْدَ القَبْرِ خارِجًا تَبْكي. وفِيما هِي تَبْكي، انْحَنَتْ إِلَى القَبْر، 12 فَرَأَتْ مَلاكَيْنِ بِثِيَابٍ بيضٍ جَالِسَيْنِ حَيْثُ وُضِعَ جَسَدُ يَسُوعَ أَحَدُهُما عِنْدَ الرَّأْسِ وَالآخَرُ عِنْدَ الرِّجْلَيْن. 13 فَقَالا لَهَا: "يَا امْرَأَةُ، لِمَ تَبْكينَ؟" فَقَالَتْ لهُمَا: "إِنَّهُم أَخَذوا سَيِّدي ولا أَعْلَمُ أَيْنَ وضَعُوهُ". 14 فَلَمَّا قَالَتْ هَذَا الْتَفَتَتْ إِلَى خَلْفِها، فَرَأَتْ يَسُوعَ وَاقِفًا، وَلَمْ تَعْلَمْ أَنَّهُ يَسُوع. 15 فَقَالَ لَهَا يَسُوعُ: "يَا امْرَأَة، لِمَ تَبْكِين؟ مَنْ تَطْلُبِين؟" فَظَنَّتْ أَنَّهُ البُسْتانِيُّ فَقَالَتْ لَهُ: "يَا سَيِّد، إِنْ كُنْتَ أَنْتَ حَمَلتَهُ، فَقُلْ لِي أَيْنَ وَضَعْتَهُ، وَأَنَا آخُذُهُ". 16 فَقَالَ لَهَا يَسُوعُ: "مَرْيَمُ". فالْتَفَتَتْ وَقَالَتْ لَهُ: "رابُّوني"، الَّذِي تَفْسيرُهُ يَا مُعْلِّم. 17 قَالَ لَهَا يَسُوعُ: لا تَلْمَسِيني، لأَنِّي لَمْ أَصْعَدْ بَعْدُ إِلَى أَبِي، بَلْ اِمْضِي إِلى إِخْوَتي وَقُولِي لَهُمْ: إِنِّي صاعِدٌ إِلَى أَبِي وَأَبيكُمْ وَإِلَهِي وإِلَهِكُم". 18 فَجاءَت مَرْيَمُ المَجْدَلِيَّةُ وَأَخْبَرَتِ التَّلامِيذَ أَنَّها "رَأَتِ الرَّبَّ وأَنَّهُ قَالَ لَهَا هَذَا.
يَسُوعُ يَظْهَرُ لِتَلامِيذه
19 لَمَّا كَانَتْ عَشِيَّةُ ذَلِكَ اليَوْمِ، وَهُوَ أَوَّلُ الأُسْبُوعِ وَالأَبْوابُ مُغْلَقَةٌ حَيْثُ كَانَ التَّلامِيذُ مُجْتَمِعينَ خَوْفًا مِنَ اليَهُودِ، جَاءَ يَسُوعُ وَوَقَفَ فِي الوَسْطِ وَقَالَ لَهُمْ: أَلسَّلامُ لَكُمْ". 20 فَلَمَّا قَالَ هَذَا أَراهُمْ يَدَيْهِ وَجَنْبَهُ. فَفَرِحَ التَّلامِيذُ حِينَ أَبْصَروا الرَّبَّ. 21 وَقَالَ لَهُمْ ثانِيَةً: "أَلسَّلامُ لَكُمْ. كَمَا أَرْسَلَنِي الآبُ كَذَلكَ أَنَا أُرْسِلُكُمْ". 22 ولَمَّا قَالَ هَذَا، نَفَخَ فِيهِمْ وَقَالَ لَهُمْ: "خُذُوا الرُّوحَ القُدُسَ، 23 مَنْ غَفَرْتُمْ خَطايَاهُمْ تُغْفَرْ لَهُمْ ومَنْ أَمْسَكَتُمْ خَطايَاهُمْ أُمْسِكَتْ". 24 أَمَّا تُوما أَحَد الإِثْنَيْ عَشَرَ الَّذِي يُقَالُ لَهُ التَّوْأَمُ، فَلَمْ يَكُنْ مَعَهُمْ حِينَ جاءَ يَسُوع. 25 فَقَالَ لَهُ التَّلامِيذُ الآخَرونَ: "إِنَّنا قَدْ رَأَيْنا الرَّبَّ". فَقَالَ لَهُمْ: "إِنْ لَمْ أُعايِنْ أَثَرَ المَسَامِيرِ فِي يَدَيْهِ، وَأَضَعْ إِصْبَعي فِي أثَرِ المَسامِيرِ وَأَضَعْ يَدِي فِي جَنْبِهِ لا أُؤْمِن".
26 وَبَعْدَ ثَمانِيَة أَيَّامٍ كَانَ تَلامِيذُهُ أَيْضًا داخِلاً، وَتُوما مَعَهُم. فَأَتي يَسُوعُ وَالأَبْوابُ مُغْلَقَةٌ وَوَقَفَ فِي الوَسْطِ وَقَالَ: "أَلسَّلامُ لَكُمْ". 27 ثُمَّ قَالَ لِتوما: "هاتِ إِصْبَعَكَ إِلى هَهُنَا وَعَايِنْ يَدَيَّ، وَهَاتِ يَدَكَ وَضَعْهَا فِي جَنْبِي وَلا تَكُنْ غَيْرَ مُؤْمِنٍ بَلْ مُؤْمِنًا". 28 أَجَابَ تُوما وَقَالَ لَهُ: "رَبِّي وَإِلهي". 29 قالَ لَهُ يَسُوعُ: "لأَنَّكَ رَأَيْتَني آمَنْت، طُوبَى لِلْذينَ لَمْ يَرَوْا وَآمَنُوا".
غايَةُ هَذَا الكِتاب
30 وآيَاتٍ أُخَرَ كَثيرةً صَنَعَ يَسُوعُ أَمامَ تَلاميذِهِ لَمْ تُكْتَبْ فِي هَذَا الكِتاب، 31 وَأَمَّا هَذِهِ فَقَدْ كُتِبَتْ لِتُؤْمِنوا بِأَنَّ يَسُوعَ هُوَ المَسِيحُ ابْنُ اللّهِ، ولِكَيْ تَكونَ لَكُمْ إِذا آمَنْتُمْ حَيَاةٌ باسْمِهِ.
