Ісус посилає сімдесят двох апостолів
1 Після того призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два попереду Себе до кожного міста й місцевості, куди Сам мав іти.
2 І Він промовив до них: Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоби послав робітників на Свої жнива.
3 Ідіть: Я посилаю вас, як ягнят між вовків!
4 Не беріть ні торби, ні палиці, ні взуття, і нікого в дорозі не вітайте.
5 До якого тільки дому ввійдете, спочатку кажіть: Мир цьому дому!
6 І коли буде там син миру, спочине на ньому мир ваш; коли ж ні, – до вас повернеться.
7 В тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї платні. Не переходьте з дому в дім.
8 І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам;
9 оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: Наблизилося до вас Боже Царство!
10 А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його та й скажіть:
11 Навіть пил із вашого міста, що припав нам до ніг, струшуємо. Але знайте: наблизилося [до вас] Боже Царство!
12 Кажу вам, що жителям Содома того дня буде легше, ніж тому місту.
Доля невірних міст
13 Горе тобі, Хоразине, горе тобі, Витсаїдо: бо якби в Тирі й Сидоні сталися чудеса, які сталися у вас, вони вже давно покаялися б, сидячи у волосяниці та в попелі.
14 Однак Тиру й Сидону на суді буде легше, ніж вам.
15 А ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду зійдеш!
16 Хто слухає вас, – той Мене слухає, а хто гордує вами, – Мною гордує; хто ж гордує Мною, – гордує Тим, Хто послав Мене.
Повернення сімдесяти двох апостолів
17 Повернулися сімдесят два з радістю, кажучи: Господи, навіть біси коряться нам через Твоє Ім’я!
18 А Він сказав їм: Бачив Я сатану, який, наче блискавка, з неба впав.
19 Ось дав Я вам владу наступати на зміїв і скорпіонів, на всю ворожу силу, – і ніщо вам не пошкодить.
20 Однак не радійте з того, що вам підкоряються духи, але радійте, що імена ваші записані на небесах!
Ісус прославляє Отця
21 Тієї години [Ісус] звеселився Святим Духом і сказав: Прославляю Тебе, Отче, Господи неба й землі, бо приховав Ти це від премудрих та розумних і відкрив це немовлятам. Так, Отче, бо так було Тобі до вподоби!
22 [Звернувшись до учнів, Він сказав]: Усе передав Мені Мій Отець; і ніхто не знає, Хто Син, – один тільки Отець; і Хто Отець, – один тільки Син, – і кому Син захоче відкрити.
23 Звернувшись до учнів наодинці, Він сказав: Блаженні очі, які бачать те, що ви бачите.
24 Кажу вам, що численні пророки й царі бажали бачити те, що ви бачите, але не побачили, і почути те, що ви чуєте, але не почули!
Що робити, аби осягнути вічне життя
25 І ось, один законник підвівся і сказав, випробовуючи Його: Учителю, що маю зробити, аби осягнути вічне життя?
26 Він же відповів йому: Що в Законі написано? Як читаєш?
27 Той у відповідь сказав: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всією думкою своєю, і ближнього свого, як самого себе.
28 Сказав же йому: Правильно ти відповів. Роби це, – і житимеш!
Притча про милосердного самарійця
29 А той, бажаючи виправдати себе, запитав Ісуса: А хто є моїм ближнім?
30 У відповідь Ісус промовив: Один чоловік ішов з Єрусалима в Єрихон і потрапив до рук розбійників, які його пограбували й завдали йому ран, та відійшли, залишивши його ледь живим.
31 Та випадково тією дорогою проходив один священик і, побачивши його, обминув;
32 так само і левіт, прийшовши на те місце, поглянув – і оминув.
33 А якийсь самарієць, проходячи, підійшов до нього і, побачивши, змилосердився.
34 Він підійшов, перев’язав його рани, поливши на них олії та вина, посадив його на худобину, привіз до гостиниці й подбав про нього.
35 А другого дня, [як відходив], вийняв два динарії , дав власникові гостиниці та сказав: Подбай про нього, а якщо більше витратиш, то віддам тобі, коли повертатимуся.
36 Кого з цих трьох ти вважаєш ближнім тому, який попався розбійникам?
37 Він відповів: Того, хто змилосердився над ним! Тож сказав йому Ісус: Іди і ти чини так само.
Ісус у домі Марти й Марії
38 А коли вони подорожували і Він Сам увійшов до якогось села, то одна жінка на ім’я Марта прийняла Його [до свого дому].
39 Мала вона сестру, котра звалася Марією, яка, сівши біля ніг Господа, слухала Його слова.
40 А Марта клопоталася різним приготуванням; тож спинившись, сказала: Господи, чи Тобі байдуже, що моя сестра залишила мене саму служити? Скажи їй, щоб мені допомогла!
41 У відповідь Господь сказав їй: Марто, Марто, ти журишся і клопочешся багато чим,
42 а потрібне – одне. Марія ж вибрала кращу частку, яка не відбереться від неї!
يسوعُ يُرسِلُ السَّبعينَ
1 وَبَعْدَ ذَلِكَ عَيَّنَ الرَّبُّ سَبْعينَ تِلْميذًا آخَرِينَ، وَأَرْسَلَهُم اثْنَيْنِ اثْنَيْنِ لِيَسْبِقوهُ إِلَى كُلِّ مَدينَةٍ ومَكانٍ أَزْمَعَ أَنْ تَأْتَي إِلَيه. 2 وَقَالَ لَهُم: "إِنَّ الحَصَادَ كَثيرٌ وَأَمَّا العَمَلَةُ فَقَلِيلُون، فَاطْلُبُوا إِلَى رَبِّ الحَصَادِ أَنْ يُرْسِلَ عَمَلَةً إِلَى حَصَادِهِ. 3 إِذْهَبُوا، هَا أَنا مُرْسِلُكُم مِثلَ خِرافٍ بَيْنَ ذِئابٍ. 4 لا تَحْمِلُوا كيسًا وَلا مِزْوَدًا ولا حِذاءً ولا تُسَلِّمُوا فِي الطَّريقِ عَلَى أَحَدٍ. 5 وأَيُّ بَيْتٍ دَخَلْتُمُوهُ، فَقُولُوا أَوِّلاً: أَلسَّلامُ لِهذا البَيت. 6 فَإِنْ كَانَ هُناكَ ابْنُ سَلامٍ يَسْتَقِرُّ سَلامُكُم عَلَيْهِ، وإِلاَّ فَيَعودُ إِلَيْكُم. 7 وَامْكُثُوا فِي ذَلِكَ البَيْتِ تَأْكُلونَ وَتَشْرَبُونَ مِمَّا عِندَهُم، لأَنَّ العامِلَ مُسْتَحقٌّ أُجْرَتَهُ، لا تَنتَقِلُوا مِنْ بَيْتٍ إِلَى بَيْت. 8 وَأَيَّةُ مَدينَةٍ دَخَلْتُمُوهَا وقَبِلُوكُم، فَكُلُوا مِمَّا يُقَدَّمُ لَكُم، 9 وَاشْفُوا المَرْضَى الَّذِينَ فيها وَقُولُوا لَهُم: قَدِ اقتَرَبَ مِنْكُم مَلَكُوتُ اللّه. 10 وَأَيَّةُ مَدينَةٍ دَخَلْتُمُوها وَلَمْ يَقْبَلوكُمْ فَاخْرُجُوا إِلَى سَاحَاتِها وقُولُوا: 11 إِنَّنا نَنْفُضُ عَلَيْكُم حَتَّى الغُبارَ المُلْتَصِقَ بِأَقْدامِنا مِنْ مَدينَتِكُم، ولَكِنِ اعْلَمُوا هَذا إِنَّهُ قَدِ اقْتَرَبَ مِنكُم مَلَكُوتُ اللّه. 12 أَقُولُ لَكُم: إِنَّ سَدومَ فِي ذَلِكَ اليَوْمِ تَكونُ أَخَفَّ حَالَةً مِنْ تِلْكَ المَدينَةِ. 13 أَلْوَيْلُ لَكِ يا كُورَزين! أَلْوَيْلُ لَكِ يا بَيْتَ صَيْدَا! لأَنَّهُ لَوْ صَنِعَ فِي صُورَ وَصَيْدا ما صُنِعَ فِيكُمَا مِنَ القُوَّاتِ لَتابَتَا مِنْ قَدِيمٍ جَالِسَتَيْنِ فِي المُسوحِ والرَّماد. 14 لَكِنَّ صورَ وصَيْدا سَتَكُونانِ أَخَفَّ حَالَةً مِنْكُما فِي الدِّينِ. 15 وَأَنتِ يا كَفَرْنَاحومَ المُرْتَفِعَةَ إِلَى السَّماءِ سَيُهْبَطُ بِكِ إِلَى الجَحِيم. 16 مَنْ سَمِعَ مِنْكُم فَقَدْ سَمِعَ مِنِّي، وَمَنْ رَذَلَكُمْ فَقَدْ رَذَلَنِي، ومَنْ رَذَلَنِي فَقَدْ رَذَلَ الَّذِي أَرْسَلَني".
مزايا تلاميذ المسيح
17 فَرَجَعَ السَّبْعونَ بِفَرَحٍ قائِلينَ: "يا رَبُّ، إِنَّ الشَّياطِينَ أَيْضًا تَخْضَعُ لَنَا بِاسْمِكَ". 18 فَقَالَ لَهُم: "إِنِّي رَأَيْتُ الشَّيْطانَ سَاقِطًا مِنَ السَّماءِ كَالبَرْقِ. 19 وَها أَنا أُعطِيكُمُ سُلطانًا أَنْ تَدُوسُوا الحَيَّاتِ والعَقارِبَ وَقُوَّةَ العَدُوِّ كُلِّها، وَلا يَضُرُّكُمُ شَيءٌ. 20 وَلَكِنْ لا تَفْرَحُوا بِهَذا أَنَّ الأَرْوَاحَ تَخْضَعُ لَكُم، بَلْ بِالأَحْرَى افْرَحُوا بِأَنَّ أَسْمَاءَكُمْ كُتِبَت فِي السَّماوَات". 21 وفِي تِلكَ السَّاعَةِ تَهَلَّلَ يَسوعُ بِالرُّوحِ وَقَالَ: "أَعْتَرِفُ لَكَ يا أَبَتِ، رَبَّ السَّماءِ والأَرْضِ، لأَنَّكَ أَخْفَيْتَ هَذهِ عَنِ الحُكَماءِ والعُقَلاءِ وكَشَفْتَها لِلأَطْفال، نَعَم، يا أَبَتِ، لأَنَّكَ هَكَذا ارْتَضَيْت".
22 وَالتَفَتَ إِلَى التَّلامِيذِ وَقَالَ: "كُلُّ شيْءٍ قَدْ دُفِعَ إِلَيَّ مِنْ أَبِي وَلَيْسَ أَحَدٌ يَعْلَمُ مَنِ الاِبْنُ إِلاَّ الآبُ ولا مَنِ الآبُ إِلاَّ الاِبْنُ وَمَنْ يُريدُ الاِبْنُ أَنْ يَكْشِفَ لَهُ". 23 ثُمَّ التَفَتَ إِلى التَّلاميذِ عَلَى انْفرادٍ وقَال: "طُوبَى لِلعُيونِ الَّتِي تَنْظُرُ ما أَنْتُم نَاظِرُون. 24 فَإِنِّي أَقولُ لَكُم: إِنَّ كَثيرينَ مِنَ الأَنْبياءِ وَالمُلُوكِ تَمَنَّوْا أَنْ يَرَوْا ما أَنْتُمْ تُبْصِرُونَ فَلَمْ يَرَوْا، وَأَنْ يَسْمَعوا ما أَنْتُم تَسْمَعونَ فلَمْ يَسْمَعُوا".
مَثَلُ السَّامِريّ الصَّالحِ
25 وَإِذَا نامُوسيٌّ دَنَا إِلَى يَسوعَ وقال مُجَرِّبًا لَهُ: "يا مُعَلِّم، مَاذَا أَعْمَلُ لأَرِثَ الحَيَاةَ الأَبَديَّةَ؟" 26 فَقَال لَهُ: "مَاذَا كُتِبَ فِي النَّاموسِ؟ كَيفَ تَقْرَأْ؟" 27 فَأَجاب وقَال: "أَحْبِبِ الرَّبَّ إِلَهَكَ مِنْ كُلِّ قَلْبِكَ وَمِنْ كُلِّ نَفْسِكَ وَمِنْ كُلِّ قُدْرَتِكَ وَمِنْ كُلِّ ذِهْنِكَ وَقَريبَكَ كَنَفْسِكَ". 28 فقَالَ لَهُ: "بِالصَّوَابِ أَجَبْتَ، إِعْمَلْ هَذَا فَتَحْيَا". 29 فَأَرَادَ أَنْ يُزَكِّيَ نَفْسَهُ فَقَال لِيَسوع: "وَمَنْ قَريبي؟" 30 فَعَادَ يَسوعُ وَقَال: "كَانِ إِنْسانٌ مُنْحَدِرًا مِنْ أُورَشَليمَ إِلَى أَرِيحَا فَوَقَعَ بَيْنَ لُصُوصٍ، فَعَرَّوْهُ وَجَرَّحُوهُ ثُمَّ مَضَوْا وَقَدْ تَرَكُوهُ بَيْنَ حَيٍّ وَمَيْت. 31 فَاتَّفَقَ أَنَّ كَاهنًا كَانَ مُنْحَدِرًا فِي ذَلِكَ الطَّرِيق، فَأَبْصَرَهُ وَجَازَ مِنْ أَمَامِهِ، 32 وَكَذلِكَ لاوِيُّ أَتَى إِلَى المكَانِ، فَأَبْصَرَهُ وجَازَ مِنْ أَمَامِهِ. 33 ثُمَّ إِنَّ سَامِرِيًّا مُسَافِرًا جَاءَ إِلَيْهِ فَلَمَّا رَآهُ تَحَنَّنَ، 34 فَدَنَا مِنْهُ وَضَمَّدَ جِراحَاتِه، وَصَبَّ عَلَيْها زَيْتًا وَخَمْرًا، وَحَمَلَهُ عَلَى دَابَّتِه وَأَتَى بِهِ إِلَى فُنْدُقٍ وَاعْتَنَى بِأَمْرِهِ. 35 وفِي الغَدِ فِيمَا هُوَ مُغادِرٌ أَخْرَجَ دِينَارَيْنِ وَأَعْطَاهُمَا لِصَاحِبِ الفُنْدُقِ وَقالَ لَهُ: "إِعْتَنِ بِأَمْرِهِ، وَمَهْمَا تُنْفِقُ فَوْقَ هَذَا فَأَنَا أَدْفَعُهُ لَكَ عِنْدَ عَوْدَتِي". 36 فَأَيُّ هَؤُلاءِ الثَّلاثَةِ، تَحْسَبُ صارَ قَرِيبًا لِلَّذِي وَقَعَ بَيْنَ اللُّصُوصِ؟ 37 قَال: "الَّذِي صَنَعَ إِلَيْهِ الرَّحمَة". فقالَ لَهُ يَسُوع: "إِمْضِ فَاصْنَعْ أَنْتَ أَيْضًا كَذَلِكَ".
يسوعُ عند مريم ومرتا
38 وَفِيمَا هُمْ سائِرُونَ دَخَلَ قَرْيَةً، فاسْتَقْبَلَتْهُ امْرَأَةٌ اسْمُها مَرْتا فِي بَيْتِها. 39 وَكانَتْ لِهَذِهِ أُخْتٌ تُسَمَّى مَرْيمَ، فَجَلَسَتْ هَذِهِ عِنْدَ قَدَمَيْ يَسوعَ تَسْمَعُ كَلاَمَهُ. 40 وَكَانَتْ مَرْتا مُرْتَبِكَةً فِي خِدْمَةٍ كَثِيرَة، فَوَقَفَتْ وَقَالَت: "يا رَبُّ، أَمَا يَعْنِيكَ أَنَّ أُخْتِي قَدْ تَرَكَتْنِي أَخْدُمُ وَحْدِي؟ فَقُلْ لَهَا أَنْ تُساعِدَني". 41 فأَجابَ يَسوعُ وَقَالَ لَهَا: "مَرْتَا مَرْتَا، إِنَّكِ مُهْتَمَّةٌ وَمُضْطَرِبَةٌ فِي أُمورٍ كَثِيرَةٍ، 42 وإِنَّمَا الحَاجَةُ إِلى وَاحِدٍ، فَاخْتَارَت مَرْيمُ النَّصِيبَ الصَّالِحَ الَّذِي لاَ يُنْزَعُ مِنْها".
