اضْطِهَادُ الكَنِيسَةِ فِي أُورَشَلِيمَ
1 وَحَدَثَ فِي ذَلِكَ الْيَوْمِ اضْطِهَادٌ شَدِيدٌ عَلَى الكَنِيسَةِ الَّتِي بِأُورُشَلِيمَ، فَتَبَدَّدَ الجَمِيعُ فِي بِلاَدِ الْيَهُودِيَّةِ وَالسَّامِرَةِ مَا عَدَا الرُّسُلَ. 2 وَدَفَنَ رِجَالٌ أَتْقِيَاءُ إِسْتِفَانُسُ وَأَقَامُوا لَهُ مَنَاحَةً عَظِيمَةً. 3 وَأَمَّا شَاوُلُ فَكَانَ يُفْسِدُ فِي الكَنِيسَةِ وَيَذْهَبُ مِنْ بَيْتٍ إِلَى بَيْتٍ وَيَجُرُّ الرِّجَالَ والنِّسَاءِ وَيُسَلِّمُهُمْ إِلَى السِّجْنِ.
نَشْرُ الإنجِيل فِي السَّامِرَةِ
4 وَأَمَّا الَّذِينَ تَبَدَّدُوا فَكَانُوا يَجُولُونَ مُبَشِّرِينَ بِالكَلِمَةِ. 5 فَانْحَدَرَ فِيلِبُّسُ إِلَى مَدِينَةِ السَّامِرَةِ وَجَعَلَ يَكْرِزُ لأَهْلِهَا بِالمسِيحِ، 6 وَكَانَتَ الجُمُوعُ تُصْغِي بِقَلْبٍ وَاحِدٍ لِمَا يَقُولُهُ فِيلِبُّسُ لأَنَّهَا سَمِعَتْ بِعَجَائِبِهِ أَوْ شَاهَدَتْهَا. 7 فَكَانَتِ الأَرْوَاحُ النَّجِسَةُ تَخْرُجُ مِنْ أُنَاسٍ كَثِيرِينَ وَهِيَ تَصْرُخُ صُرَاخًا شَدِيدًا. وَنَالَ الشِّفَاءُ كَثِيرٌ مِنَ العُرْجِ وَالمُخَلَّعِينَ. 8 فَحَدَثَ فِي تِلْكَ المَدِينَةِ فَرَحٌ عَظِيمٌ 9 وَكَانَ فِي المَدِينَةِ رَجُلٌ اسْمُهُ سِيمُنُ يَسْحَرُ وَيُدْهِشُ شَعْبَ السَّامِرَةِ مُدَّعِيًا أَنَّهُ شَخْصٌ عَظِيمٌ. 10 فَكَانُوا جَمِيعًا يَصْغُونَ إِلَيهِ مِنْ صَغِيرِهِمْ إِلَى كَبِيرِهِمْ قَائِلِينَ: "هَذَا هُوَ قُوَّةُ اللّهِ العَظِيمَةِ"، 11 وَإِنَّمَا كَانُوا يُصْغُونَ إِلَيهِ لأَنَّهُ كَانَ مُنْذُ زَمَانٍ كَثِيرٍ يَخْلُبُهُمْ بِسِحْرِهِ. 12 فَلَمَّا آمَنُوا بِبِشَارَةِ فِيلِبُّس عَنْ مَلَكُوتٍ اللّهِ وَاسْمِ يَسُوعَ المَسِيحِ أَخَذُوا يَعْتَمِدُونَ رِجالاً وَنِسَاءً. 13 وَسِيمُنُ أيْضًا نَفْسُهُ آمَنْ فَاعْتَمَدَ وَلَزِمَ فِيلِبُّس، وَإِذْ عَايَنَ أَنَّ مُعْجِزَاتٍ وَآيَاتٍ تَجْرِي، دَهِشَ 14 وَلَمَّا سَمِعَ الرُّسُلُ الَّذِينَ فِي أُورَشَلِيم أَنَّ السَّامِرَةِ قَدْ قَبِلَتْ كَلِمَةَ اللّهِ أَرْسَلُوا إِلَى أَهْلِهَا بُطْرُسَ وَيُوحَنَّا، 15 اللَّذِينِ لَمَّا نَزَلاَ صَلَّيَا مِنْ أَجْلِهِمْ لِكَي يَنَالُوا الرُّوحَ القُدُسَ، 16 لأَنَّهُ لَمْ يَكُنْ قَدْ حَلَّ عَلَى أَحَدٍ مِنْهُمْ سِوَى أَنَّهُمْ كَانُوا قَدِ اعْتَمَدُوا بِاِسْمِ الرَّبِّ يَسُوعَ، 17 فَوَضَعَا حِينَئِذٍ أَيدِيَهُمَا عَلَيْهِمْ فَنَالُوا الرُّوحَ القُدُسَ.
18 فَلَمَّا رَأَى سِيمُنُ أَنَّهُ بِوَضْعِ أَيْدِي الرُّسُلِ يُعْطَى الرُّوحُ القُدُسُ عَرَضَ عَلَيْهِمَا نُقُودًا 19 قَائِلاً: "أَعْطِيَانِي أَنَا أيْضًا هَذَا السُّلْطَانَ حَتَّى مَنْ وَضَعْتُ يَدَيَّ عَلَيْهِ يَنَالُ الرُّوحَ القُدُسَ. 20 "فَقَالَ لَهُ بُطْرُسُ: "لِتَكُنْ فِضَّتُكَ مَعَكَ لِلهَلاَكِ، لأَنَّكَ ظَنَنْتَ أَنْ تَقْتَنِي مَوْهِبَةً اللّهِ بِالنُّقُودِ. 21 فَلاَ حَظَّ لَكَ وَلاَ نَصِيبَ فِي هَذَا الأَمْرِ، لأَنَّ قَلْبَكَ غَيْرُ مُسْتَقِيمٍ أَمَامَ اللّهِ. 22 فَتُبْ مِنْ شَرِّكَ هَذَا، وَتَوسَّلْ إِلَى اللّهِ عَسَى أَنْ يُغْفَرَ لَكَ فِكْرُ قَلْبِكَ، 23 فَإِنِّي أَرَاكَ فِي مَرَارَةِ العَلْقَمِ وَشِرْكِ الخَطِيئَةِ. 24 فَأَجَابَ سِيمُنُ وَقَالَ: "تَوَسَّلا أَنْتُمَا إِلَى اللّهِ مِنْ أَجْلِي لِئَلاَّ يُصِيبَنِي شَيْءٌ مِمَّا ذَكَرْتُمَا". 25 وَلَمَّا شَهِدَا وَتَكَلَّمَا بِكَلِمَةِ الرَّبِّ رَجَعَا إِلَى أُورَشَلِيم بَعْدَ أَنْ بَشَّرَا قُرىً كَثِيرَةً لِلسَّامِرِيِّين.
اعْتِمَادُ الحَبَشِيِّ
26 وَكَلَّمَ مَلاَكُ الرَّبِّ فِيلِبُّسَ قَائِلاً: "قُمْ فَانْطَلِقْ نَحْوَ الجَنُوبِ إِلَى الطَّرِيقِ المُنْحَدِرَةِ مِنْ أُورَشَلِيم إِلَى غَزَّة، وَهِيَ مُقْفِرةٌ". 27 فَقَامَ وَانْطَلَقَ. وَإِذَا بِرَجُلٍ حَبَشِيٍّ ذِي مَنْزِلَةٍ عَظِيمَةٍ عِنْدَ كَندَاكَةَ مَلِكَةَ الحَبَشَةِ، وَهُوَ قَيِّم عَلَى جَمِيعِ خَزَائِنِهَا، وَقَدْ جَاءَ ليَسْجُدَ فِي أُورَشَلِيم. 28 وَكَانَ رَاجِعًا وَهُوَ جَالِسٌ فِي مَرْكَبَتِهِ يَقْرَأُ فِي إِشَعْيَاءَ النَّبِيِّ. 29 فَقَالَ الرُّوحُ لِفِيلِبُّس: "أُدْنُ مِنَ المَرْكَبَةِ وَالزَمْهَا". 30 فَبَادَرَ إِلَيهِ فِيلِبُّسُ فَسَمِعَهُ يَقْرَأُ فِي إِشِعْيَاءَ النِّبِيِّ، فَقَالَ: "هَلْ تَفْهَمُ مَا تَقْرَأ؟" 31 فَقَالَ: "وَكَيْفَ يُمْكِنُنِي إِنْ لَمْ يُرْشِدْنِي أَحَدٌ؟" وَطَلَبَ إِلَى فِيلِبُّسَ أَنْ يَصْعَدَ وَيَجْلِسَ مَعَهُ. 32 وَكَانَ المَوضِعُ الَّذِي يَقْرَأُهُ مِنَ الكِتَابِ الآتِي، مِثلَ خَرُوفٍ سِيقَ إِلَى الذَّبْحِ، وَمِثْلَ حَمَلٍ صَامِتٍ أَمَامَ الَّذِي يَجِزُّهُ هَكَذَا لَمْ يَفْتَحُ فَاهُ. 33 فِي ذُلِّه أُلْغِيَ الحُكْمُ عَلَيْهِ، حَيَاتَهُ زَالَتْ عَنِ الأَرْضِ فَمَنْ يُخْبِرُ عَنْ ذُرِّيَّتِهِ. 34 فَأَجَابَ الخَصِيُّ وَقَالَ لِفِيلِبُّسَ: "أَتَوسَّلُ إِلَيْكَ أَنْ تُخْبِرَنِي عَمَّنْ يَقُولُ النَّبِيُّ هَذَا؟ عَنْ نَفْسِهِ أَمْ عَنْ شَخْصٍ آخَرَ؟ 35 فَفَتَحَ فِيلِبُّسُ فَاهُ وَابْتَدَأَ مِنْ ذَلِكَ الكِتَابِ فَبَشَّرَهُ بِيَسُوعَ. 36 وَفِيمَا هُمَا مُنْطَلِقَانِ فِي الطَّرِيقِ أَقْبَلاَ عَلَى مَاءٍ فَقَالَ الخَصِيُّ: "هُوَذَا مَاءٌ فَمَاذَا يَمْنَعُ مِنْ أَنْ اعْتَمِدْ؟ 37 فَقَالَ فِيلِبُّسُ: "إِنْ كُنْتَ تُؤْمِنُ مِنْ كُلِّ قَلْبِكَ يَجُوزُ. فَأَجَابَ قَائِلاً: إِنِّي أُؤمِنُ أَنَّ يَسُوعَ المَسِيحَ هُوَ ابْنُ اللّهِ". 38 وَأَمَرَ بِأَنْ تَقِفَ المَرْكَبَةُ، وَنَزَلاَ كِلاَهُمَا إِلَى المَاءِ فِيلِبُّسُ وَالخَصِيُّ فَعَمَّدَهُ. 39 وَلَمَّا صَعِدَا مِنَ المَاءِ، خَطَفَ رُوحُ الرَّبِّ فِيلِبُّسَ فَلَمْ يَعُدِ الخَصِيُّ يُعَايِنُهُ، فَسَارَ فِي طَرِيقِهِ فَرِحًا. 40 أَمَّا فِيلِبُّسُ فَوُجِدَ فِي أَشْدُودَ، وَمِنْ هُنَاكَ كَانَ يَجُولُ مُبَشِّرًّا جَمِيعَ المُدُنِ إِلَى أَنِ انْتَهَى إِلَى قَيْصَرِيَّةَ.
Переслідування християн
1 А Савло схвалював його вбивство. В ті дні настало велике переслідування Єрусалимської Церкви. Всі, за винятком апостолів, розсіялися по околицях Юдеї та Самарії.
2 Побожні мужі поховали Степана й гідно оплакали його.
3 Савло ж нищив Церкву, входячи до домів і виволікаючи чоловіків та жінок, укидав їх до в’язниці.
Пилип проповідує в Самарії
4 А ті, які були розпорошені, ходили й благовістили Слово.
5 Пилип, прибувши до міста Самарії, проповідував їм про Христа.
6 А натовпи людей прислухалися до того, що говорив Пилип, і однодушно приймали почуте, бо бачили чудеса, які він чинив.
7 З багатьох, сповнених нечистими духами, вони виходили й гучно кричали, а багато паралізованих і кривих оздоровлялися.
8 І настала велика радість у тому місті.
Чаклун Симон приєднався до віруючих
9 Був у місті один чоловік на ім’я Симон. Перед тим він займався чаклунством і дивував народ Самарії, видаючи себе за когось великого.
10 Його слухали від малого до великого, кажучи: Це велика сила Божа!
11 Слухали його, бо довго дивував їх чаклунством.
12 Але коли повірили Пилипові, який благовістив про Боже Царство й Ім’я Ісуса Христа, то охрестилися і чоловіки, і жінки.
13 Повірив і сам Симон; охрестившись, він постійно перебував з Пилипом і дивувався, коли бачив прояви великої сили й чудеса.
Самарія приймає Слово Боже
14 Апостоли, які перебували в Єрусалимі, почули, що Самарія прийняла Боже Слово, і послали до них Петра та Івана.
15 Прийшовши, ті помолилися за них, щоб вони одержали Святого Духа.
16 Адже на жодного з них Він ще не зійшов, бо ті були тільки хрещені в Ім’я Господа Ісуса.
17 Тоді поклали на них руки – і вони одержали Святого Духа.
Божий дар не дається за гроші
18 Коли Симон побачив, що покладанням рук апостолів дається [Святий] Дух, то приніс їм гроші
19 й промовив: Дайте і мені таку владу, щоб на кого я покладу руки, той одержував би Святого Духа!
20 Та Петро сказав йому: Твої гроші хай з тобою загинуть, бо ти думаєш за гроші набути дар Божий.
21 Немає тобі частки й наділу в цій справі, бо твоє серце не чесне перед Богом.
22 Отже, покайся за це своє зло й молися Богові, може, проститься тобі задум твого серця.
23 Бо ти, я бачу, переповнений жовчною гіркотою і перебуваєш в оковах неправди!
24 У відповідь Симон сказав: Помоліться за мене до Господа, щоб мене не спіткало ніщо з того, що ви сказали.
25 А вони засвідчили й після проповіді Слова Господнього повернулися в Єрусалим. Благовістили вони й у багатьох самарійських селах.
Пилип та ефіопський вельможа
26 Ангел Господній промовив до Пилипа, кажучи: Встань і йди на південь, – на шлях, що йде з Єрусалима до Ґази, він пустинний.
27 Він встав і пішов. І ось муж, – скопець з Ефіопії, – вельможа ефіопської цариці Кандаки, який був над усіма її скарбами. Він їздив на поклоніння в Єрусалим;
28 повертаючись, він сидів у своїй колісниці й читав пророка Ісаю.
29 Дух же сказав Пилипові: Підійди і пристань до цієї колісниці!
30 Пилип підбіг і почув, що він читав пророка Ісаю, і запитав: Чи ти розумієш те, що читаєш?
31 Той відказав: Як же можу я розуміти , коли ніхто не наставить мене? І попросив Пилипа, щоб увійшов і сів біля нього.
32 А місце із Писання, яке він читав, було: Неначе вівцю на заріз, повели Його; неначе ягня безголосе перед тим, хто стриже його, – Він не відкриває уст Своїх.
33 У Його приниженні відмовлено Йому в суді. [Але] хто розповість про рід Його? Бо життя Його забирається із землі!
34 Обізвався скопець і сказав Пилипові: Благаю тебе, про кого це пророк каже? Про себе самого чи про когось іншого?
35 Відкривши уста й почавши з цього Писання, Пилип благовістив йому про Ісуса.
36 Тим часом вони, мандруючи дорогою, під’їхали до якоїсь води. І скопець каже: Ось вода. Що ж забороняє мені охреститися?
37 [А Пилип йому сказав: Якщо віриш усім своїм серцем, – то можна. Він у відповідь промовив: Вірю, що Ісус Христос є Сином Божим!]
38 І наказав зупинити колісницю. Вони обидва ввійшли у воду – Пилип і скопець; і він охрестив його.
39 Коли вони вийшли з води, Господній Дух забрав Пилипа, і скопець більше не бачив його. І їхав він своєю дорогою та радів.
40 Пилип же опинився в Азоті. Проходячи, він благовістив усім містам, аж поки не прийшов до Кесарії.
