قِيَامَةُ يسوع
1 ثُمَّ فِي أَوَّلِ الأُسْبُوعِ بَاكِرًا جِدًّ جِئْنَ إِلَى القَبْرِ وهُنَّ يَحْمِلْنَ الحَنُوطَ الَّذِي أَعْدَدنَهُ وَمَعَهُنَّ أُنَاسٌ. 2 فَوَجَدنَ الحَجَرَ قَدْ دُحْرِجَ عَنِ القَبْرِ 3 فَدَخَلنَ فَلَم يَجِدِنَ جَسَدَ الرَّبِّ يَسوع. 4 وَبَينَمَا هُنَّ مُتَحَيِّرَاتٌ فِي ذَلِكَ إِذا بِرَجُلَيْنِ قَدْ وَقَفَا بِهِنَّ بِلِباسٍ بَرَّاقٍ. 5 وَإِذْ كُنَّ خَائِفَاتٍ وَنَكَّسْنَ وُجُوهَهُنَّ إِلَى الأَرْضِ، قَالا لَهُنَّ: "لِمَاذَا تَطلُبْنَ الحَيَّ بَينَ الأَمْوَاتِ؟ 6 إِنَّهُ لَيْسَ هَهُنا لِكِنَّهُ قَدْ قَامَ، أُذكُرْنَ كَيْفَ كَلَّمَكُنَّ وَهُوَ بَعْدُ فِي الجَلِيلِ 7 إِذْ قَالَ: إِنَّهُ يَنْبَغِي لاِبْنِ البَشَرِ أَنْ يُسْلَمَ إِلَى أَيْدِي أُنَاسٍ خَطَأةٍ، وَيُصْلَبَ وَيَقُومَ فِي اليَوْمِ الثَّالِث". 8 فَذَكَرْنَ كَلاَمَهُ، 9 وَرَجَعْن مِنَ القَبْرِ، وَأَخْبَرْنَ الأَحَدَ عَشَرَ وَجَمِيعَ البَاقِينَ بِهَذَا كُلِّه. 10 وَمَريَمُ المَجْدِليَّةُ وَحَنَّةُ وَمَريَمُ أُمُّ يَعْقُوبَ وَبَاقِي مَنْ مَعَهُنَّ، هُنَّ اللَّوَاتي أَخبرْنَ الرُسُّلَ بِهَذَا. 11 فَكَانَ عِنْدَهُمْ هَذَا الكَلامُ كَالْهَذَيانِ وَلَمْ يُصَدِّقُوهُنَّ. 12 فَقَامَ بُطْرُسُ وَأَسْرَعَ إِلى القَبرِ وَتَطَلَّعَ فَرَأَى الأَكْفَانُ مَوْضُوعَةً وَحْدَهَا، فَانْصَرَفَ إِلَى مَقَرِّهِ مُتَعَجِّبًا مِمَّا كَانَ.
عَلَى طَريقِ عِمواس
13 وَإِنَّ اثْنَيْنِ مِنْهُم كَانَا سَائِرَيْنِ فِي ذَلِكَ اليَومِ إِلَى قَريَةٍ تَبْعُدُ سِتِّينَ غَلْوَةٍ عَنْ أُورَشَليمَ، اسْمُها عِمْوَاس. 14 وَكَانَا يتَكَلمَّانِ أَحَدُهُمَا مَعَ الآخرِ عَنْ تِلْكَ الحَوادِثِ كُلِّها. 15 وَفِيمَا هُمَا يَتَكَلمَّانِ وَيَتَحاوَرانِ دَنَا مِنْهُمَا يَسوعُ وَسارَ مَعَهُمَا، 16 وَلَكِنْ أُمسِكَت أَعْيُنُهما عَنْ مَعْرِفَتهِ. 17 فَقَالَ لَهُمَا: "مَا هَذَا الكَلامُ الَّذِي تَتَحَاوَرانِ بِهِ وَأَنتُما سائِرانِ مُكْتَئِبَينْ؟" 18 فأَجَابَ أَحَدُهُمَا وَاسْمُهُ كَلاَوُبا وَقَالَ لَهُ: "أَأَنْتَ وَحْدَكَ غَريبٌ فِي أُورَشَليمَ وَلَم تَعْلَمْ مَا حَدَثَ فِيهَا فِي هَذِهِ الأَيَّام؟" 19 فَقَالَ لَهُمَا: "وَمَا هُوَ؟" قَالا لَهُ: "مَا يَخْتَصُّ بِيَسوعَ النَّاصِرِيِّ الَّذِي كَانَ رَجُلاً نَبِيًّا مُقْتَدِرًا فِي العَمَلِ وَالقَولِ أَمَامَ اللّهِ وَجَمِيعِ الشَّعْبِ، 20 وَكَيْفَ أَسْلَمَهُ رُؤَسَاءُ الكَهَنَةِ وَحُكَّامُنا لِقَضَاءِ المَوْتِ وَصَلَبوهُ 21 وَنَحْنُ كُنَّا نَرْجُو أَنَّهُ هُوَ المُزْمِعُ أَنْ يَفْدِيَ إِسْرَائيلَ، وَلَكِنْ مَعَ هَذَا جَمِيعِهِ فَاليَوْمَ هُوَ ثَالِثُ يَوْمٍ لِحُدوثِ ذَلِكَ. 22 إِلاَّ أَنَّ نِسَاءً مِنَّا أَدْهَشْنَنا، لأنَّهُنَّ بَكَّرْنَ إِلَى القَبرِ 23 فَلَمْ يَجِدْنَ جَسَدَهُ فأَتَيْنَ وَقُلْنَ: إِنَهُنَّ رَأَيْنَ مَظهَرَ مَلائِكَةٍ قَالُوا إِنَّهُ حَيٌّ. 24 وَمَضَى قَوْمٌ مِنَ الَّذِينَ مَعَنا إِلَى القَبْرِ فَوَجَدوا كَمَا قَالَتْ أَيْضًا النِّساءُ وأَمَّا هُوَ فَلَم يُرَوْهُ". 25 فَقَالَ لَهُمَا: "يا قَلِيلَيِّ الفَهْمِ وَبَطِيئَيِّ القَلْبِ فِي الإِيمَانِ بِكُلِّ مَا نَطَقَتْ بِهِ الأَنْبِيَاءُ! 26 أَمَا كَانَ يَنْبَغِي لِلْمَسيحِ أَنْ يَتَأَلَمَ هَذِهِ الآلامَ فَيَدْخُلَ إِلى مَجْدِهِ؟" 27 وَابْتَدَأَ مِنْ مُوسى وَمِنْ جَمِيعِ الأَنْبِياءِ يُفَسِّرُ لَهُمَا مَا يَخْتَصُّ بِهِ فِي كُلِّ الأَسْفَارِ. 28 ثُمَّ اقتَرَبُوا مِنَ القَريَةِ الَّتِي كَانَا مُنطَلِقَيْنِ إِلَيْها، فَتَظاهَرَ هُوَ بِأَنُ مُنطَلِقٌ إِلَى مَكَانٍ أَبَعَدَ، 29 فأَلْزَماهُ قائِلَيْنِ: "أُمْكُثْ مَعَنا، فَإِنَّ المَسَاءَ مُقبِلٌ وَقَد مَالَ النَّهَار". فَدَخَلَ لِيَمْكُثَ مَعَهُما. 30 وَلَمَّا اتَّكَأَ مَعَهُمَا أَخَذَ الخُبْرَ وَبَارَكَ وَكَسَرَ وَنَاوَلَهُمَا. 31 فَانْفَتَحَت أَعيُنُهُمَا وَعَرَفَاهُ، فَاخْتَفى هُوَ عَنْهُمَا. 32 فَقَالَ أَحَدُهُمَا لِلآخَرِ: "أَمَا كَانَتْ قُلُوبُنا مُضْطَرِمةً فِينَا حِينَ كَانَ يُخَاطِبُنا فِي الطَّرِيقِ وَيَشْرَحُ لَنَا الكُتُب؟" 33 فَقَامَا فِي تِلْكَ السَّاعةِ وَرَجَعَا إِلَى أُورَشَليمَ، فَوَجَدَا الأَحَدَ عَشَرَ وَالَّذِينَ مَعَهُم مُجْتَمِعِينَ 34 وَهُمْ يَقُولُونَ: "لَقَدَ قَامَ الرَّبُّ فِي الحَقِيقَةِ وَتَراءَى لِسِمْعَان". 35 فأَخَذَا هُمَا يُخْبِرانِ بِمَا حَدَثَ فِي الطَّرِيقِ وَكَيفَ عَرَفَاهُ عِنْدَ كَسْرِ الخُبْزِ.
يَسوعُ يَظْهَرُ للتَّلاميذ
36 وَبَيْنَمَا هُمَا يَتَحَدَّثانِ بِذَلِكَ وَقَفَ يَسوعُ نَفْسُهُ فِي وَسَطِهِمْ وَقَالَ لَهُمْ: "ألسَّلامُ لَكُمْ!" 37 فَارُتاعُوا وَخَافُوا وَظَنُّوا أَنَّهُم يَرَوْنَ رُوحًا. 38 فَقَالَ لَهُمْ: "مَا بَالُكُمْ مُضطَرِبِينَ، وَلَمِاذَا تَخْطُرُ أَفكارٌ فِي قُلوبِكُمْ؟ 39 أُنْظُروا يَدَيَّ وَرِجْلَيَّ إِنِّي أَنَا هُوَ، جِسُّونِي وَانْظُروا لأَنَّ الرُّوحَ لا لَحْمَ لَهُ وَلا عَظْمَ كَمَا تَرَوْنَ لي". 40 وَحِينَ قَالَ هَذَا أَرَاهُمْ يَدَيْهِ ورِجْلَيهِ. 41 وَإِذْ كَانُوا هُمْ غَيْرَ مُصَدِّقِينَ بَعدُ مِنَ الفَرَحِ وَمُتَعَجِّبِينَ قَالَ لَهُمْ: "أَعِندَكُم هَهُنا طَعَامٌ؟" 42 فَنَاوَلُوهُ قِطْعَةً مِنْ سَمَكٍ مَشْوِيٍّ وَشَيْئًا مِن شَهْدِ عَسَلٍ، 43 فَأَخَذَ وَأَكَلَ أَمَامَهُمْ 44 وَقَالَ لَهُمْ: "هَذَا هُوَ الكَلامُ الَّذِي كَلَّمتُكم بِهِ وَأَنا بَعْدُ مَعَكُم، إِنَّهُ يَنْبَغِي أَنْ يَتِمَّ جِمِيعُ مَا هُوَ مَكْتُوبٌ عَنِّي فِي نَامُوسِ مُوسَى والأَنبياءِ وَالمَزَامِير". 45 حِينَئِذٍ فَتَحَ أَذْهَانَهُم لِيَفْهَمُوا الكُتُبَ. 46 وَقَالَ لَهُمْ: "هَكَذَا هُوَ مَكْتُوبٌ وَهَكَذَا كَانَ يَنْبَغِي لِلْمَسِيحِ أَنْ يَتَأَلَمَ وَيَقُومَ مِنْ بَيْنِ الأَمْوَاتِ فِي اليَوْمِ الثَّالِثِ 47 وأَنْ يُكْرَزَ بِاسمِهِ بِالتَّوبَةِ وَمَغْفِرَةِ الخَطَايَا فِي جَمِيعِ الأُمَم اِبْتدَاءً مِن أُورَشَليم. 48 وَأَنتُم شُهُودٌ لِذَلِكَ. 49 وَأَنا أُرسِلُ إِلَيْكُم مَوْعِدَ أَبي، فَامْكُثُوا أَنْتُم فِي مَدِينَةِ أُورَشَليمَ إِلَى أنْ تَلبَسوا قُوَّةً مِنَ العَلاءِ".
صُعُودُ يَسوعَ إِلَى السَّماءِ
50 ثُمَّ خَرَجَ بِهِمْ خَارِجًا حَتَّى بَيْتَ عَنْيا وَفَتَحَ يَدَيهِ وَبَارَكَهُمْ. 51 وَفَيمَا هُوَ يُبَارِكُهُمْ انْفَرَدَ عَنْهُمَ وَصَعِدَ إِلَى السَّمَاءِ. 52 وَأَمَّا هُمْ فَسَجدُوا لَهُ وَرَجَعُوا إِلَى أُورَشَليمَ بِفَرَحٍ عَظِيمٍ، 53 وَكَانُوا كُلَّ حِينٍ فِي الهَيْكَلِ يُسَبِّحُونَ اللّهَ وَيُبارِكونَهُ. آمين.
Ангели сповіщають жінкам про воскресіння Ісуса
1 Першого ж дня тижня дуже рано вони [і ще дехто з ними] прийшли до гробу, несучи пахощі, які приготували.
2 Та вони виявили, що камінь відвалений від гробниці,
3 а ввійшовши, не знайшли тіла Господа Ісуса.
4 І сталося, як були вони через це розгублені, то два мужі стали біля них у блискучому одязі.
5 Вони налякалися і посхиляли обличчя до землі, а ті сказали їм: Чому ви шукаєте Живого між мертвими?
6 Немає Його тут, бо воскрес! Згадайте, як казав вам, коли ще був у Галилеї.
7 Він говорив: Потрібно, щоб Син Людський був виданий у руки грішних людей, був розп’ятий і воскрес на третій день.
8 Тоді вони пригадали Його слова.
9 Повернувшись від гробу, вони сповістили про все це одинадцятьом і всім іншим.
10 То були Марія Магдалина, Іванна, Марія, мати Якова, та інші з ними. Вони розповіли про це апостолам.
11 Та їхні слова здалися тим вигадкою, – не вірили їм.
12 Підвівшись, Петро побіг до гробу і, схилившись, побачив полотно, [яке лежало] окремо, – і пішов до себе, дивуючись з того, що сталося.
Ісус з’являється Своїм учням по воскресінні
13 Двоє з них ішли того дня до села, віддаленого на шістдесят стадій від Єрусалима, яке називалося Емаус;
14 вони говорили між собою про все, що відбулося.
15 І сталося, коли вони розмовляли й обмірковували, Сам Ісус, наблизившись, пішов разом з ними,
16 та очі їхні були стримані, щоби Його не впізнали.
17 Тож Він запитав їх: Що це за справа, над якою міркуєте між собою, ідучи? І чого ви сумні?
18 У відповідь один, на ім’я Клеопа, сказав Йому: Ти хіба єдиний чужинець у Єрусалимі, Який не знає того, що сталося в ньому цими днями?
19 І запитав їх: Що саме? А вони розповіли Йому про Ісуса Назарянина, Мужа Пророка, сильного ділом і словом перед Богом і перед усім народом;
20 як видали Його первосвященики й наші старші на смертний присуд і розіп’яли Його.
21 А ми сподівалися, що Він Той, Хто має визволити Ізраїля. І до того ж, оце третій день, відколи те сталося.
22 Та деякі наші жінки здивували нас: побувавши рано в гробниці
23 й не знайшовши Його тіла, вони прийшли й розповіли, що бачили появу ангелів, які сповістили, що Він живий.
24 Тоді пішли деякі з нас до гробу – і знайшли все , як говорили жінки; Самого ж Ісуса не побачили!
25 Тоді Ісус сказав їм: О нерозумні й повільні серцем, аби вірити в усе, що говорили пророки!
26 Хіба не треба було Христові постраждати й увійти у Свою славу?
27 І, почавши від Мойсея та від усіх пророків, Він пояснив їм з усього Писання те, що стосувалося Його.
28 І вони наблизилися до села, до якого йшли. А Він удавав, що йде далі.
29 Та вони просили Його, кажучи: Залишайся з нами, бо вечоріє, вже день закінчується! І Він увійшов, щоби залишитися з ними.
30 І сталося, як сів Він за столом з ними, то, взявши хліб, поблагословив і, переломивши, давав їм;
31 тут і відкрилися їхні очі, й вони впізнали Його. Та Він став невидимий для них.
32 І сказали вони один одному: Хіба не палало наше серце, коли Він говорив нам у дорозі та пояснював нам Писання?
33 Вставши, тієї ж години вони повернулися до Єрусалима та знайшли зібраних одинадцятьох і тих, які були з ними;
34 вони говорили, що справді Господь воскрес і з’явився Симонові.
35 А ці розповіли про те, що сталося в дорозі, та як Він відкрився їм під час ламання хліба.
36 Коли вони говорили про це, Сам [Ісус] став посеред них і сказав їм: Мир вам!
37 Та злякавшись, охоплені жахом, вони думали, що бачать духа.
38 А Він сказав їм: Чому ви стурбовані, чому такі думки входять до ваших сердець?
39 Гляньте на Мої руки, на Мої ноги! Це ж Я Сам! Доторкніться до Мене – подивіться, що дух тіла й костей не має, а Я, як бачите, їх маю!
40 Сказавши це, Він показав їм руки та ноги.
41 А як вони ще дивувалися і не вірили з радості, Він сказав їм: Чи маєте тут щось із їжі?
42 Вони дали Йому частину печеної риби [і бджолиного меду].
43 Тож, взявши, Він їв перед ними.
44 І промовив до них: Ось слова, які Я сказав вам, коли ще був з вами: Має збутися все написане про Мене і в Законі Мойсея, і в Пророків, і в Псалмах!
45 Тоді розкрив їхній розум, щоби зрозуміли Писання.
46 І Він сказав їм: Так написано, і [необхідно було] постраждати Христові та воскреснути з мертвих на третій день,
47 щоб, почавши з Єрусалима, проповідувалося в Ім’я Його покаяння для прощення гріхів між усіма народами.
48 Ви [ж є] свідками цього.
49 І ось Я посилаю на вас обітницю Мого Отця, а ви залишайтеся в місті [Єрусалимі], доки не зодягнетеся силою з висоти!
Вознесіння Ісуса на небо
50 Вивівши їх за місто до Витанії, Він підняв Свої руки і поблагословив їх.
51 І сталося, що коли благословляв їх, Він віддалився від них і почав підійматися на небо.
52 А вони, поклонившись Йому, з великою радістю повернулися до Єрусалима
53 і були постійно в храмі, [хвалячи і] прославляючи Бога. [Амінь].
