يَسوعُ وَيُوحَنَّا الَمعمَدان
1 وَلَمَّا أَتَمَّ يسوعُ أَمْرَهُ لِتلامِيذِهِ الاثْنَيْ عَشَر، انْتَقَلَ مِنْ هُناكَ لِيُعَلِّمَ وَيَكْرِزَ فِي مُدُنِهِم. 2 وَلَمَّا سَمِعَ يوحَنَّا وَهُوَ فِي السِّجْنِ بِأَعْمَالِ المَسِيحِ، أَرْسَلَ اثْنَينِ مِنْ تَلامِيذِهِ 3 يَقُولانِ لَهُ: "أَأَنْتَ الآتِي، أَمْ نَنْتَظِرُ آخَرَ؟" 4 فَأَجَابَ يَسوعُ وَقَالَ لَهُمَا: "اِذْهَبَا وَأَعْلِمَا يوحَنَّا بِمَا سَمِعْتُمَا وَرَأَيتُمَا، 5 العُمْيَانُ يُبْصِرُونَ، وَالعُرْجُ يَمْشُونَ، وَالبُرْصُ يُطَهَّرُونَ، وَالصُّمُّ يَسْمَعُونَ، وَالمَوتَى يَقُومُون، وَالمَسَاكِينُ يُبَشَّرُونَ، 6 وَطوبَى لَمِنْ لا يَشُكُّ فِيَّ".
7 فَلَمَّا ذَهَبَ هَذَان، أَخَذَ يَسوعُ يَقُولُ لِلْجُمُوعِ عَنْ يُوحَنَّا: "مَاذَا خَرَجْتُم إِلَى البَرِّيَّةِ تَنْظُرُونَ؟ أَقَصَبَةً تُحَرِّكُها الرِّيح؟ 8 أَمْ مَاذَا خَرَجْتُم تَنْظُرون؟ أَإِنْسانًا لابِسًا لِبَاسًا ناعِمًا؟ هُوَذَا الَّذِينَ عَلَيهِمِ اللِّباسُ النَّاعِمُ هُمْ فِي بُيُوتِ المُلُوكِ. 9 أَمْ مَاذا خَرَجْتُم تَنْظُرون؟ أَنَبِيًّا؟ "نَعَمْ"، أَقُولُ لَكُمْ: "وَأَفْضَلَ مِنْ نَبِيٍّ". 10 لأَنَّ هَذَا هُوَ الَّذِي كُتِبَ عنهُ، "هَأنَذَا مُرْسِلٌ مَلاكِي أَمَامَ وَجْهِكَ، يُهيِّئُ طَرِيقَكَ قُدَّامَكَ". 11 أَلَحقَّ أَقُولُ لَكُمْ: "إنَّهُ لَمْ يَقُمْ فِي مَوَالِيدِ النِّسَاءِ أَعْظَمُ مِنْ يُوحَنَّا المَعْمَدَان، وَلَكِنَّ الأَصْغَرَ فِي مَلَكُوتِ السَّمَاوَاتِ أَعْظَمُ مِنْهُ".
12 وَمِنْ أَيَّامِ يوحَنّا المَعْمَدَانِ إِلَى الآنَ مَلَكُوتُ السَّمَاوَاتِ يُغْصَبُ، وَالغَاصِبُونَ يَخْتَطِفُونَهُ. 13 لأَنَّ جَمِيعَ الأَنْبِيَاءِ وَالنَّامُوسَ تَنَبَّأُوا إِلَى يُوحَنَّا. 14 وَإنْ أَرَدْتُم أَنْ تَقبَلُوا، فَهُوَ إيلِيَّا الُمزْمِعُ أَنْ يَأْتِي. 15 مَنْ لَهُ أُذُنَانِ لِلْسَمَعِ فَلْيَسْمَعْ!".
المُدُنٌ الكافِرَة
16 "بِماذا أُشَبِّهُ هَذَا الجِيلَ؟ يُشْبِهُ صِبْيَانًا جُلُوسًا فِي الأَسْواقِ يَصِيحُون بِأَصْحَابِهِمْ، قَائِلِينَ: 17 زَمَّرْنَا لَكُمْ فَلَمْ تَرْقُصوا، نُحْنَا لَكُم فَلَمْ تَلْطِمُوا". 18 فَقَد جَاءَ يُوحَنَّا لا يَأْكُلُ وَلا يَشْرَبُ فَقالُوا: إِنَّ بِهِ شَيْطانًا. 19 وَجَاءَ ابْنُ البَشَرِ يَأْكُلُ وَيَشْرَبُ فَقالُوا: هُوَذا إِنْسانٌ أَكُولٌ شِرِّيبٌ لِلْخَمْرِ مُحِبٌّ لِلْعَشَّارينَ وَالَخطَأَةِ. وَتَبرَّأَتِ الحِكْمَةُ مِنْ بَنِيهَا". 20 حِينَئِذٍ طَفِقَ يُقَرِّعُ المُدُنَ الَّتِي صُنِعَتْ فيها أَكْثَرُ مُعْجِزَاتِه لأنَّهَا لَمْ تَتُبْ: 21 "أَلوَيْلُ لَكِ يَاخُورَزين، الوَيلُ لَكِ يا بَيْتَ صَيْدَا، لأَنَّهُ لَوْ صُنِعُ فِي صُورَ وَصَيْدَا مَا صُنِعَ فِيكُمَا مِنَ المُعْجِزَاتِ، لَتَابَتَا مِنْ قَديمٍ بِالمُسُوحِ وَالرَّمَاد. 22 لَكِنَّني أَقولُ لَكُمَا: إِنَّ صُورَ وَصَيْدا سَتَكونانِ أَخَفَّ حالَةً فِي يَوْمِ الدِّينِ مِنْكُما. 23 وَأَنْتِ يَا كَفَرْنَاحُوم، أَلَمُرْتَفِعَةُ إِلَى السَّمَاءِ، سَيُهْبَطُ بِكِ إِلى الجَحِيمِ. لأنَّهُ لَوْ صُنِعَ فِي سَدُومَ مَا صُنِعَ فِيكِ مِنَ المُعجِزاتِ، لَثَبَتَتْ إِلَى اليَوْمِ. 24 لَكِنَّنِي أَقولُ لَكُم: إِنَّ أَرْضَ سَدُومَ سَتَكُونُ أَخَفَّ حَالَةً فِي يَوْمِ الدِّينِ مِنْكِ".
أَسْرارُ اللّهِ تُكْشَفُ لِلْبُسَطاء
25 وفِي ذَلِكَ الوَقْتِ أَجَابَ يَسُوعُ وَقَالَ: "أَعْتَرِفُ لَكَ يا أَبَتِ، رَبَّ السَّمَاءِ وَالأَرْضِ، لأنَّكَ أَخْفَيْتَ هَذِهِ عَنِ الحُكَمَاءِ وَالعُقَلاءِ، وَكَشَفْتَها لِلأَطْفَالِ. 26 نَعَم يَا أَبَتِ، لأنَّكَ هَكَذَا ارْتَضَيْتَ.
27 كلُّ شيءٍ قَدْ دُفِعَ إِلَيَّ مِنْ أَبِي، وَلَيْسَ أَحَدٌ يَعْرِفُ الاِبْنَ إلاَّ الآبُ، وَلا أَحَدَ يَعْرِفُ الآبَ إلاَّ الاِبْنُ وَمَنْ يُريدُ الاِبْنُ أَنْ يَكْشِفَهُ لَهُ.
يَسوعُ يَدْعُو إِلَى التَّوْبَةِ
28 تَعَالُوا إلَيَّ يَا جَمِيعَ المُتْعَبِين وَالمُثْقَلِينَ، وَأَنَا أُرِيحُكُم. 29 إِحْمِلُوا نِيرِي عَلَيكُم وَتَعَلَّمُوا مِنِّي، فَإني وَدِيعٌ وَمُتَواضِعُ القَلْبِ، فَتَجِدوا رَاحَةً لِنُفُوسِكُم، 30 لأنَّ نِيرِي لَيِّنٌ وَحِمْلِي خَفِيفٌ.
Посланці від Івана Хрестителя
1 Коли Ісус закінчив наставляти своїх дванадцятьох учнів, то пішов звідти, щоб навчати й проповідувати в їхніх містах.
2 Іван же, почувши у в’язниці про діла Христа, послав своїх учнів
3 запитати Його: Чи Ти є Той, Хто йде, чи нам чекати іншого?
4 А Ісус у відповідь сказав їм: Ідіть і сповістіть Іванові, що чуєте й бачите:
5 сліпі прозрівають, криві ходять, прокажені очищаються і глухі чують, мертві встають, убогим звіщається Євангелія;
6 щасливий той, хто не спокуситься через Мене.
Свідчення Ісуса про Івана Хрестителя
7 Коли ті відходили, Ісус почав говорити людям про Івана: На що ви ходили подивитися в пустелю? На тростину, яку хитає вітер?
8 Або що ходили побачити? Людину, вдягнену в м’які шати? Та ж ті, хто носить м’який одяг, живуть у царських палацах.
9 Кого ж ви вийшли побачити? Пророка? Так, кажу вам: більше, ніж пророка!
10 Це той, про кого написано: Ось Я посилаю Мого ангела перед Твоє обличчя, який приготує Тобі дорогу перед Тобою.
11 Запевняю вас: не було між народженими від жінок більшого за Івана Хрестителя, але найменший у Царстві Небесному більший від нього.
12 Від днів Івана Хрестителя і дотепер Царство Небесне здобувається силою, і ті, хто застосовує силу, здобувають його.
13 Адже всі Пророки й Закон пророкували до Івана;
14 і коли хочете знати, він – Ілля, який має прийти.
15 Хто має вуха, нехай слухає.
До кого подібний цей рід
16 З ким Мені порівняти цей рід? Він подібний до дітей, які сидять на майданах і гукають до інших,
17 кажучи: Ми грали вам на сопілці, та ви не танцювали; ми голосили, та ви не ридали.
18 Бо прийшов Іван, який не їсть, не п’є, а вони кажуть: Біса має.
19 Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а вони кажуть: Ось ця людина ненажера і п’яниця, друг митників та грішників. Тож виправдалася премудрість власними ділами.
Ісус докоряє невірним містам
20 Тоді почав [Ісус] докоряти містам, у яких сталося найбільше Його чудес, за те, що вони не покаялися:
21 Горе тобі, Хоразине! Горе тобі, Витсаїдо! Бо якби в Тирі й Сидоні сталися ті чудеса, які сталися у вас, вони давно покаялися б у волосяниці та в попелі.
22 Однак кажу вам: Тиру й Сидону буде легше в день суду, ніж вам.
23 І ти, Капернауме, хіба до неба піднесешся? До аду провалишся, бо коли би чудеса, що сталися в тобі, відбулися в Содомі, він існував би донині.
24 Тож кажу вам, що землі содомській легше буде в день суду, ніж тобі.
Заклик до втомлених і обтяжених
25 Того часу, відповідаючи, Ісус сказав: Славлю Тебе, Отче, Господи неба й землі, що втаїв Ти це від премудрих та розумних і відкрив те немовлятам.
26 Так, Отче, бо то було Тобі до вподоби.
27 Все передав Мені Мій Отець, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; ані Отця ніхто не знає, лише Син – і той, кому тільки бажає Син відкрити.
28 Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, – і Я заспокою вас!
29 Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, – і знайдете спокій своїм душам.
30 Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий.
