المَلاَكُ يُعْلِنُ إِتْمَامَ "سِرِّ اللّه"
1 وَرَأَيْتُ مَلاَكًا آخَرَ قَوِيًّا نَازِلاً مِنَ السَّمَاءِ لاَبِسًا سَحَابَةً وَعَلَى رَأْسِهِ قَوْسُ قُزَحٍ وَوَجْهُهُ كَالشَّمْسِ وَرِجْلاَهُ كَعَمُودَيْنِ مِنْ نَارٍ 2 وَبِيَدِهِ كِتَابٌ صَغِيرٌ مَفْتُوحٌ. فَوَضَعَ رِجْلَهُ اليُمْنَى عَلَى البَحْرِ وَاليُسْرَى عَلَى الأَرْضِ 3 وَصَرَخَ بِصَوْتٍ عَظِيمٍ كَأَنَّهُ أَسَدٌ يَزْأَرُ. وَلَمَّا صَرَخَ تَكَلَّمَتِ الرُّعودَ السَّبْعَةُ بِأَصْوَاتِهَا. 4 وَلَمَّا تَكَلَّمَتِ الرُّعُودُ السَّبْعَةُ هَمَمْتُ بِأَنْ أَكْتُبَ، فَسَمِعْتُ صَوْتًا مِنَ السَّمَاءِ يَقُول: "اِخْتِمْ عَلَى مَا تَكَلَّمَتْ بِهِ الرُّعُودُ السَّبْعَةُ وَلاَ تَكْتُبْه. 5 ثُمَّ إِنَّ المَلاَكَ الَّذِي رَأَيْتُهُ وَاقِفًا عَلَى البَحْرِ وَالأَرْضِ، رَفَعَ يَدَهُ اليُمْنَى إِلَى السَّمَاءِ 6 وَأَقْسَمَ بِالحَيِّ إِلَى دَهْرِ الدَّاهِرِين خَالِقِ السَّمَاءِ وَمَا فِيهَا وَالأَرْضِ وَمَا فِيهَا وَالبَحْرِ وَمَا فِيهِ إِنَّهُ لاَ يَكُونُ زَمَانٌ بَعْدُ، 7 بَلْ فِي أَيَّامِ صَوْتِ المَلاَكِ السَّابِعِ مَتَى أَزْمَعَ أَنْ يَنْفُخَ فِي البُوقِ، يَتِمُّ سِرُّ اللّهِ كَمَا بَشَّرَ بِهِ عَبِيدَهُ الأَنْبِيَاءَ.
اِبْتِلاَعُ الكِتَابِ الصَّغِيرِ
8 ثُمَّ إِنَّ الصَّوْتَ الَّذِي سَمِعْتُهُ مِنَ السَّمَاءِ كلَّمَنِي ثَانِيَةً وَقَالَ "اِذْهَبْ، خُذِ الكِتَابِ الصَّغِيرَ المَفْتُوحَ فِي يَدِ المَلاَكِ الوَاقِفِ عَلَى البَحْرِ وَالأَرْضِ". 9 فَذَهَبْتُ إِلَى المَلاَكِ وَسَأَلْتُهُ أَنْ يُعْطِينِي الكِتَابَ الصَّغِيرَ. فَقَالَ لِي: "خُذْهُ وَابْتَلِعْه يَمْلأْ جَوْفَكَ مَرَارَةً أَمَّا فِي فَمِكَ فَيَكُونُ حُلْوًا كَالعَسَلِ". 10 فَأَخَذْتُ الكِتَابَ مِنْ يَدِ المَلاَكِ وَابْتَلَعْتُهُ فَكَانَ فِي فَمِي حُلْوًا كَالعَسَلِ، وَبَعْدَ أَنِ ابْتَلَعْتُهُ مَلأَ جَوْفِي مَرَارَةً. 11 فَقِيلَ لِي: "لاَ بُدَّ لَكَ مِنْ أَنْ تَتَنَبَّأَ أَيْضًا عَلَى شُعُوبٍ وَأُمَمٍ وَأَلْسِنَةٍ وَمُلُوكٍ كَثِيرِين".
Ангел з розгорнутою книжкою
1 І я побачив іншого Ангела – могутнього! Він сходив з неба, оповитий хмарою, а над Його головою – райдуга, і обличчя Його – мов сонце, і Його ноги – як вогняні стовпи.
2 Він мав у Своїй руці розгорнуту книжку. І поставив Свою праву ногу на море, а ліву – на землю.
3 І закликав гучним, наче ричання лева, голосом. І коли закликав, то сім громів промовили своїми голосами.
4 І коли проголосили сім громів, я хотів записати, але почув голос з неба, який промовляв: Запечатай те, що сказали сім громів, і цього не пиши!
5 І Ангел, Якого я бачив, Котрий стояв на морі та на землі, підняв Свою праву руку до неба
6 і поклявся Тим, Який живе віки віків, Який створив небо й те, що на ньому, і землю й те, що на ній, і море й те, що в ньому, – що часу вже більше не буде.
7 Але в ті дні, коли залунає голос сьомого ангела, коли він має засурмити, – тоді завершиться Божа таємниця, яку Він сповістив Своїм рабам – пророкам.
8 І я почув Його голос із неба, який знову говорив зі мною, промовляючи: Іди, візьми розгорнуту книгу, що в руці Ангела, Який стоїть на морі й на землі!
9 І пішов я до Ангела, і сказав Йому: Дай мені книгу! А Він мені каже: Візьми і з’їж її! Гірка буде вона в твоєму череві, але в устах буде солодкою, наче мед.
10 І я взяв книгу з руки Ангела, і з’їв її, і була в моїх устах, наче солодкий мед, а коли з’їв її, була гіркою в моєму череві.
11 І Він каже мені: Треба тобі знову пророкувати про народи, про язичників, про племена і про багатьох царів.
