Вітання і підбадьорення
1 Павло, з Божої волі апостол Ісуса Христа, та брат Тимофій – до Божої Церкви в Коринті з усіма святими, які в усій Ахаї:
2 благодать вам і мир від Бога, нашого Отця, і Господа Ісуса Христа.
3 Благословенний Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець співчуття і Бог усякої втіхи,
4 Який розраджує нас у всіх наших скорботах, аби і ми могли потішати тих, хто перебуває у різних скорботах, утіхою, якою Бог потішає нас самих.
5 Наскільки в нас множаться страждання Христа, настільки через Христа множиться і наша втіха.
6 Якщо терпимо, то це для вашої втіхи та спасіння; коли втішаємося, то це для вашої втіхи [та спасіння], що дає вам силу терпеливо переносити ті страждання, які й ми переносимо.
7 І наша надія щодо вас певна, бо знаємо, що ви є нашими співучасниками як у стражданнях, так і в радощах.
8 Не хочемо, щоб ви, брати, не знали про наші труднощі, що трапилися [з нами] в Азії, бо нам було надзвичайно важко, понад силу, так що й не надіялися вже жити.
9 Але самі в собі ми мали присуд смерті, щоб не надіятися на себе самих, але на Бога, Який воскрешає мертвих,
10 Який і визволив нас від такої смерті, й визволить; на Нього ми надіємося, що й надалі визволятиме,
11 через сприяння вашої молитви за нас, щоби за дар, одержаний нами від багатьох, багато хто дякував за нас.
12 Наша похвала така: свідчення нашого сумління, що ми жили на світі, – особливо серед вас, – у простоті та Божій чистоті, не в тілесній мудрості, але в Божій благодаті.
Важливість співпраці та взаєморозуміння
13 І ми пишемо вам не що інше, як те, що читаєте і що розумієте; і я сподіваюся, що повністю зрозумієте,
14 як частково ви вже зрозуміли нас, що ми є для вас похвалою, як і ви для нас, у день Господа нашого Ісуса.
15 З цією певністю я хотів прибути до вас раніше, щоб ви вдруге мали благодать,
16 а від вас піти в Македонію, а з Македонії знову прийти до вас, щоб ви відпровадили мене до Юдеї.
17 Задумавши так, чи вчинив я щось легковажно? Або коли щось задумую, то тілесно задумую, щоб «так» було в мене «так», а «ні» – «ні»?
18 Але вірний Бог, що наше слово до вас не було і «так», і «ні».
19 Божий Син, Ісус Христос, Якого між вами проповідував я, Силуан і Тимофій, не був «так» і «ні»; у Ньому завжди було – «так»!
20 Бо скільки є Божих обітниць, то всі в Ньому – «так»! І в Ньому – «амінь»: для слави Бога через нас!
21 Той, Хто зміцнює нас з вами в Христі й Хто помазав нас, – це Бог.
22 Він дав нам печать, дарував завдаток Духа в наші серця.
23 Тож закликаю Бога за свідка моєї душі, що я щадив вас і не прийшов у Коринт дотепер.
24 Не тому, що хочемо панувати над вашою вірою, але разом співпрацюємо для вашої радості, адже у вірі ви стоїте твердо !
بُولُسُ يَشْكُرُ اللّه لأَنَّهُ يُعزِّي الرُّسُلَ فِي أَحْزَانِهِمْ
1 مِنْ بُولُسَ رسُولِ يسُوعَ المَسِيحِ بِمَشِيئَةِ اللّهِ وَمِنْ تِيمُوثَاوُسَ الأَخِ إلَى كَنيسَةِ اللّهِ الَّتِي فِي كُورْنثُسَ مَعَ جَميعِ القِدِّيسِينَ المُقِيمِين فِي أخَائِيَةَ كُلِّها، 2 نِعْمَةٌ لَكُمْ وَسَلامٌ مِنَ اللّهِ أبينَا وَالرَّبِّ يَسُوعَ المَسِيحِ، 3 تَبَارَكَ اللّهُ أبُو رَبِّنَا يَسُوعَ المَسِيحِ أبُو الرأفِة وَإِلهُ كُلِّ تَعْزِيَةٍ، 4 الَّذِي يُعَزِّينَا فِي جَميعِ ضِيقَتِنا لِكَي نَسْتَطِيعَ أنْ نُعَزِّيَ الَّذْينَ هُم فِي كُلِّ ضِيقَةٍ بِالتَّعْزِيَةِ الَّتِي نَتَعزَّى نَحْنُ بِها مِنَ اللّه. 5 لأنَّهُ كَمَا تَتَكاثَرُ آلاَمُ المَسيحِ فِينَا كَذَلِكَ تَتَكاثَرُ بالمَسِيحِ تَعزِيَتُنا. 6 فإنْ كُنَّا نَتَضَايَقُ، فَإنَّمَا تَضَايُقُنا لِتَعزِيَتِكُم وَخَلاصِكُمْ القَائمِ باحْتِمَالِ الآلاَمِ الَّتِي نَتألَّمُ بِهَا نَحْنُ أَيْضًا، وَإنْ كُنَّا نَتَعَزَّى لِتَعزِيَتِكُمْ وَخَلاصِكُمْ، إنَّ رَجَاءَنا فِيكُمْ ثَابِتٌ 7 لِعِلْمِنَا بِأنَّكُمْ كَمَا تُشَارِكُوُنَ فِي الآلامِ كَذَلِكَ تُشَارِكُونَ فِي التَّعْزِيَةِ أَيْضًا.
8 فَإِنَّا لاَ نُرِيدُ أَنْ تَجْهَلُوا أيُّهَا الإخْوَةُ، مِنْ جِهَةِ مَا أَصَابَنَا مِنَ الضِّيقِ فِي آسِيَةَ فَإِنَّهُ ثَقُلَ عَلَيْنَا بإِفْرَاطٍ فَوْقَ الطَّاقَةِ حَتَّى يَئِسْنا مِنَ الحَيَاةِ نَفْسِها، 9 بل أَحْسَسْنَا أَنَّهُ قُضِيَ عَلَيْنَا بِالمَوتِ لِئَلاَّ نَتَّكِلَ عَلَى أنْفُسِنَا بَلْ عَلَى اللّهِ الَّذي يُقِيمُ الأمْوَات. 10 فَهُوَ الَّذِي أَنْقَذَنا مِنْ مِثْلِ هَذَا المَوْتِ وَيُنقِذُنا الآنَ وَلَنَا رَجَاءٌ فِيهِ أنَّهُ سيُنقِذُنا فِيمَا بَعْدُ 11 بِإِسْعَافِكُمْ بالدُّعَاءِ لَنَا حَتَّى يُؤَدَّى الشُّكْرُ لأَجْلِنَا مِنْ أَشْخَاصٍ كَثيرِينَ عَلَى المَوْهِبَةِ الَّتِي لَنَا بِوَاسِطَةِ كِثيرِين.
لِمَاذَا غَيَّرَ بُولُس خِطَّةَ سَفَرِه
12 لأَنَّ فَخْرَنَا إِنَّما هُوَ شَهَادَةُ ضَمِيرِنَا أَنَّنَا بِسَلامَةِ القَلْبِ وَالإِخْلاَصِ للَّهِ لا بِحِكْمَةِ البَشَرِ بَلْ بِنِعْمَةِ اللّهِ تَصَرَّفْنا فِي العَالَمِ وَلاَ سِيَّمَا عِندَكُمْ. 13 لأنَّا لاَ نَكْتُبُ إِلَيْكُمْ بِشَيْءٍ آخَرَ غَيْرِ مَا تَقْرَأُونَهُ أو تَعرِفونهُ، وَإنِّي أَرْجُو أَنَّكُمْ سَتَعرِفُونَ إِلَى النِّهايَةِ أَيْضًا، 14 كَمَا قَدْ عَرَفْتُم بَعْضَ المَعْرِفَةِ أنَّا فَخْرُكُمْ كَمَا أنَّكُمْ فَخْرُنا فِي يَوْمِ الرَّبْ يَسُوع. 15 وَبِهَذِهِ الثَّقَةِ كُنْتُ أشَاءُ أنْ آتِيَكُمْ أَوَّلاً لِتَكُونَ لَكُمْ نِعْمَةٌ ثَانيَةٌ، 16 وَأَنْ أَمُرَّ بِكُمْ فِي طريقي إلَى مَكْدُونِيَةَ ثُمَّ أَرْجِعَ إلَيْكُمْ أَيْضًا مِنْ مَكْدُونيَةَ فَتَشَيِّعُوني إِلَى اليَهُوديَّة. 17 فَإذْ كُنْتُ نَاوِيًا هَذَا هَلِ استَعمَلتُ خِفَّةً؟ أَوْ قَصَدْتُ مَا قَصَدْتُ بِحَسَبِ الجَسَدِ حَتَّى يَكُونَ عِنْدِي نَعَمْ نَعَمْ ولا لا؟ 18 أَمِينٌ هُوَ اللّه إِنَّ كَلاَمَنَا لَكُمْ لَمْ يَكُنْ نَعَمْ ولا. 19 لأنَّ ابنَ اللّهِ يَسُوعَ المَسِيحِ الَّذِي بَشَّرْنَا بِهِ بَيْنَكُمْ أَنَا وَسِلْوَانُوسَ وَتِيمُوثَاوُسَ لَمْ يَكُنْ نَعَمْ وَلاَ بَلْ كَانَ فِيهِ نَعَمْ، 20 لأَنَّ وُعودَ اللّهِ كُلَّهَا إنَّما هيَ فِيهِ نَعَمْ وَفِيهِ آمِين بِوَاسِطِتنا لِمَجْدِ اللّه.
21 وَالَّذِي ثبَّتَنَا مَعَكُمْ فِي المَسِيحِ، وَقَدْ مَسَحَنَا هُوَ اللّه 22 الَّذِي خَتَمَنَا أَيْضًا وأعْطَى عُربُونَ الرُّوح فِي قُلُوبِنَا. 23 وَإنِّي أشْهِدُ اللّهَ عَلَى نَفْسِي أَنِّي لإِشْفَاقِي عَلَيْكُم لَمْ آتِ أيْضًا إلَى كُورْنثُسَ. 24 لاَ لأنَّنَا نَسُودُ عَلَى إيَمانِكُمْ بَلْ نَحْنُ أَعْوَانُ سُرُورِكُمْ، لأنَّكُمْ ثَابِتُونَ عَلَى الإيمَانِ.
