يَسُوعُ يُحَاورُ نِيقُودِيمُس
1 وَكَانَ إِنْسَانٌ مِنَ الفَرِّيسِيِّين اسْمُهُ نِيقُودِيمُسُ، رَئِيسٌ لِليَهُودِ. 2 هَذَا جَاءَ إِلَيْهِ لَيلاً وَقَالَ لَهُ: "رابِّي، نَحْنُ نَعْلَمُ أَنَّكَ أَتَيْتَ مِنَ اللَّهِ مُعَلِّمًا، لأَنَّهُ لا يَقْدِرُ أَحَدٌ أَنْ يَعْمَلَ هَذِهِ الآيَاتِ الَّتِي أَنْتَ تَعْمَلُهَا، إِنْ لَمْ يَكُنِ اللَّهَ مَعَهُ". 3 فَأَجَابَ يَسُوعُ وَقَالَ لَهُ: "أَلحَقَّ الحَقَّ أَقُولُ لَكَ: إِنْ لَمْ يُوْلَد أَحَدٌ مِنْ فَوقُ فَلا يَقْدِرُ أَنْ يُعايِنَ مَلَكوتَ اللّهِ". 4 فَقَالَ لَهُ نِيقودِيمُسُ: "كَيْفَ يُمْكِنُ أَنْ يُولَدَ إِنسانٌ وهُوَ شَيخٌ؟ أَلَعَلَهُ يَقْدِرُ أَنْ يَدْخُلَ بَطْنَ أُمِّهِ ثانِيَةً وَيُوْلَد؟" 5 أَجَابَ يَسُوعُ: "أَلحَقَّ الحَقَّ أَقُولُ لَكَ: إِنْ لَمْ يُولَدْ أَحَدٌ مِنَ المَاءِ والرُّوحِ فَلا يَقْدِرُ أَنْ يَدْخُلَ مَلَكوتَ اللّهِ. 6 إِنَّ المَولَودَ مِنَ الجَسَدِ هُوَ جَسَدٌ وَالمَوْلَودَ مِنَ الرُّوحِ هُوَ روحٌ. 7 لا تَعْجَبْ مِنْ قَولِي لَكَ: إِنَّهُ يَنْبَغِي لَكُمْ أَنْ تُوْلَدوا مِنْ فَوق. 8 فَإِنَّ الرِّيحَ تَهُبُّ حَيْثُ تَشاءُ وتَسْمَعُ صَوْتَها إِلاَّ أَنَّكَ لَسْتَ تَعْلَمُ مِنْ أَيْنَ تَأْتِي ولا إِلَى أَيْنَ تَذْهَب، هَكَذا كُلُّ مَوْلُودٍ مِنَ الرُّوحِ". 9 أَجَابَ نِيقودِيمُسُ وَقَالَ لَهُ: "كَيْفَ يُمْكِنُ أَنْ يَتِمَّ هَذَا؟" 10 أَجَابَ يَسُوعُ وَقَالَ لَهُ: "أَنْتَ مُعَلِّمُ إِسرَائِيلَ، أَفَلا تَعْلَمُ هَذَا؟" 11 أَلحَقَّ الحَقَّ أَقُولُ لَكَ: إِنَّنَا إِنَّمَا نَنْطِقُ بِمَا نَعْلَمُ، ونَشْهَدُ بِمَا رَأَينَا وَلَسْتُمْ تَقْبَلُونَ شَهَادَتَنَا. 12 إِنْ كُنْتُ قَدْ قُلْتُ لَكُمُ الأَرْضِيَّاتِ وَلَمْ تُؤْمِنُوا، فَكَيْفَ إِنْ قَلْتُ لَكُمُ السَّمَاوِيَّاتِ تُؤمِنُون؟ 13 وَلَمْ يَصْعَدْ أَحَدٌ إِلى السَّماءِ إِلاَّ الَّذِي نَزَلَ مِنَ السَّماءِ، اِبْنُ البَشَرِ الَّذِي هُوَ فِي السَّماء. 14 وكَما رَفَعَ مُوسَى الحَيَّةَ فِي البَرِّيَّةِ، هَكَذا يَنْبَغِي أَنْ يُرْفَعَ ابْنُ البَشَرِ، 15 لِكَيْ لا يَهْلِكَ كُلُّ مَنْ يُؤْمِنُ بِهِ، بَلْ تَكُونُ لَهُ الحَيَاةُ الأَبَدِيَّة.
16 هَكَذَا أَحَبَّ اللَّهُ العَالَمَ حَتَّى بَذَلَ ابْنَهُ الوَحِيدَ لِكَيْ لا يَهْلِكَ كُلُّ مَنْ يُؤْمِنُ بِهِ بَلْ تَكُونَ لَهُ الحَيَاةُ الأَبَدِيَّة. 17 فَإِنَّ اللَّهَ لَمْ يُرْسِلِ ابْنَهُ الوَحِيدَ إِلَى العَالَمِ لِيَدِينَ العَالَم، بَلْ لِيُخَلِّصَ بِهِ العَالَم. 18 مَنْ آمَنَ بِهِ فَلا يُدانُ ومَنْ لا يُؤْمِنُ بِهِ فَقَدْ دِينَ مُنْذُ الآنَ لأَنَّهُ لَمْ يُؤْمِنْ باسْمِ ابْنِ اللّهِ الْوَحيد. 19 وَهَذِهِ هِيَ الدَّينُونَةُ: أَنَّ النُّورَ قَدْ جَاءَ إِلَى العَالَمِ والنَّاسَ أَحَبُّوا الظُّلمَةَ أَكْثَرَ مِنَ النُّورِ، لأَنَّ أَعْمَالَهُمْ كَانَتْ شِرِّيرَةً. 20 لأَنَّ كُلَّ مَنْ يَعْمَلُ السَّيِّئاتِ يُبْغِضُ النُّورَ ولا يُقْبِلُ إِلَى النُّورِ لِئَلاَّ تُفْضَحَ أَعْمَالُهُ. 21 فَأَمَّا الَّذِي يَعْمَلُ بالحَقِّ فِيُقْبِلُ إِلَى النُّورِ لِتَظْهَرَ أَعْمَالُهُ أَنَّهَا بِاللّهِ مَعْمولَةٌ".
يُوحَنَّا يَتَكَلَمُ عَنْ يَسُوع
22 وبَعْدَ ذَلِكَ جاءَ يَسُوعُ وتَلامِيذُهُ إِلَى أرْضِ اليَهُودِيَّةِ، وَكَانَ يَسْتَقِرُّ هُنَاكَ مَعَهُمْ ويُعَمِّدُ. 23 وكَانَ يُوحَنَّا يُعَمِّدُ أَيْضًا فِي عَيْنِ نُونَ بِقُرْبِ سَالِيمَ، لِكَثْرَةِ المَاءِ هُنَاكَ، وَكانُوا يُقْبِلُونَ ويَعْتَمِدُونَ، 24 لأَنَّ يُوحَنَّا لَمْ يَكُنْ بَعْدُ قَدْ أُلْقِيَ فِي السِّجْنِ. 25 وَحَدَثَتْ مُناظَرَةٌ بَيْنَ تَلامِيذِ يُوحَنَّا وَيَهوديٍّ فِي شَأْنِ التَّطْهِيرِ، 26 فَجَاؤُوا إِلَى يُوحَنَّا وَقَالُوا لَهُ: "رابِّي، ذَاكَ الَّذِي كَانَ مَعَكَ فِي عِبْرِ الأُرْدُنِّ الَّذِي أَنْتَ شَهِدْتَ لَهُ، هُوَ أَيْضًا يُعْمِّدُ والجَمِيعُ يَأْتُونَ إِلَيْهِ". 27 فأَجَابَ يُوحَنَّا وَقَالَ: "لا يَسْتَطِيعُ إِنْسَانٌ أَنْ يَأْخُذَ شَيْئًا إِنْ لَمْ يَكُنْ قَدْ أُعْطِيَ لَهُ مِنَ السَّماءِ، 28 أَنْتُمْ تَشْهَدُونَ لي بِأَنِّي قُلْتُ، إِنَّنِي لَسْتُ أَنَا المَسِيحَ، بَلْ أَنَا مُرْسَلٌ أَمَامَهُ 29 مَنْ لَهُ العَرُوسَةُ فَهُوَ العَروسُ، وَأَمَّا صَدِيقُ العَروسِ الَّذِي يَقِفُ ويَسْمَعُهُ فِيَفْرَحُ فَرَحًا لِصَوتِ العَرُوس. فَفَرَحِي هَذَا قَدْ تَمَّ. 30 وَلَهُ يَنْبَغِي أَنْ يَنْمُو ولِي أَنْ أَنْقُصَ. 31 الَّذِي يَأْتِي مِنْ فَوْقُ هُوَ أَعْلَى مِنَ الكُلِّ، والَّذِي مِنَ الأَرْضِ هُوَ أَرْضِيٌّ، وَمِنَ الأَرْضِ يَنْطِقُ، وَالَّذِي يَأْتِي مِنَ السَّماءِ هُوَ فَوْقَ الكُلِّ، 32 وَبِما عَايَنَ وَسَمِعَ يَشْهَدُ وَشَهَادَتُهُ لا يَقْبَلُهَا أَحَدٌ، 33 وَالَّذِي قَبِلَ شَهادَتَهُ فَقَدْ خَتَمَ أَنَّ اللّهَ صَادِقٌ. 34 لأَنَّ الَّذِي أَرْسَلَهُ اللّه يَتَكَلَّمُ بِكَلامِ اللّهِ، لأَنَّ اللّه لا يُعْطِي الرُّوحَ بِمِقْدَارٍ. 35 الآبُ يُحِبُّ الاِبْنَ وَقَدْ جَعَلَ كُلَّ شَيْءٍ فِي يَدِهِ. 36 مَنْ يُؤْمِنُ بالاِبْنِ فَلَهُ الحَيَاةُ الأَبَدِيَّةُ، وَمَنْ يَرْفُضُ الاِبْنَ فَلا يُعَايِنُ الحَيَاةَ وَلَكِنَّ غَضَبُ اللّهِ يَسْتَقِرُّ عَلَيْهِ".
Нічна розмова з Никодимом
1 Був один чоловік із фарисеїв на ім’я Никодим, старійшина юдейський.
2 Він прийшов до Ісуса вночі й сказав Йому: Равві, знаємо, що Ти прийшов від Бога як Учитель, бо ніхто не може робити таких чудес, які Ти робиш, коли би Бог не був з ним.
3 У відповідь Ісус сказав йому: Істинно, істинно кажу тобі: коли хто не народиться згори, то не може побачити Божого Царства!
4 А Никодим Йому каже: Як може людина, будучи старою, народитися? Чи може вона вдруге ввійти в утробу своєї матері й народитися?
5 Ісус відповів: Істинно, істинно кажу тобі: коли хто не народиться від води й Духа, не може ввійти до Божого Царства!
6 Народжене від тіла є тілом, а народжене від Духа є духом.
7 Не дивуйся з того, що Я сказав тобі: Вам потрібно народитися згори.
8 Вітер віє, де хоче, і ти чуєш його шум, але не знаєш, звідки приходить і куди прямує. Так буває з кожним, хто народжений від Духа.
9 Відповів Никодим і сказав Йому: Як може це статися?
10 Ісус у відповідь промовив до нього: Ти – учитель Ізраїля, і не знаєш цього?
11 Істинно, істинно кажу тобі, що ми говоримо про те, що знаємо, і про те, що бачили, свідчимо, – та нашого свідчення ви не приймаєте.
12 Якщо про земне Я сказав вам, і ви не вірите, то як повірите, якщо скажу вам про небесне?
13 Ніхто не підіймався на небо, тільки Той, Хто зійшов з неба: Син Людський, [Який на небі].
14 Як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий Син Людський,
15 щоб кожний, хто вірить у Нього, [не загинув, але] мав вічне життя.
16 Бо так Бог полюбив світ, що дав [Свого] Єдинородного Сина, щоб кожен, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне.
17 Адже не послав Бог [Свого] Сина у світ, щоб судити світ, але щоби через Нього спасти світ.
18 Хто вірить у Нього, не буде засуджений, а хто не вірить, той уже засуджений, бо не повірив в Ім’я Єдинородного Божого Сина.
19 Це і є суд, що світло прийшло у світ, але люди полюбили темряву більше, ніж світло, бо їхні діла були погані.
20 Адже кожний, хто чинить зло, ненавидить світло і не приходить до світла, щоби його вчинки не були осуджені, [тому що вони погані].
21 А хто чинить правду, той іде до світла, щоб виявилися його діла, бо зроблені вони в Бозі!
Іван свідчить про небесне походження Ісуса
22 Після цього Ісус з учнями прийшов в Юдею і там перебував з ними та хрестив.
23 Іван також хрестив у Еноні, що поблизу Салима, бо там було багато води; люди приходили й хрестилися,
24 бо Іван [ще] не був укинутий до в’язниці.
25 Якось виникла суперечка між Івановими учнями та юдеями щодо очищення.
26 Прийшли вони до Івана і сказали йому: Равві, Той, Хто був з тобою на тому боці Йордану, про Кого ти засвідчив, хрестить і всі йдуть до Нього!
27 Іван у відповідь сказав: Людина не може нічого приймати, якщо не буде дано їй з неба.
28 Ви самі мені свідчите про те , що я казав: Я не Христос, а лише посланий перед Ним.
29 Хто має молоду, є молодим, а друг молодого, стоячи поряд і слухаючи його, радіє від голосу молодого. Оце і є моя радість, вона тепер сповнилася.
30 Йому належить зростати, а мені – меншати.
31 Хто приходить згори, Той над усіма. Хто із землі, той земний і по‑земному говорить. Хто приходить з неба, Той над усіма.
32 Те, що Він побачив і почув, про це і свідчить; але Його свідчення ніхто не приймає.
33 Хто ж прийняв Його свідчення, той підтвердив, що Бог правдивий.
34 Бо Кого Бог послав, Той говорить Божі слова, тому що [Бог] дає Духа без міри.
35 Отець любить Сина і передав усе в Його руки.
36 Хто вірить у Сина, той має вічне життя, а хто в Сина не вірить, той життя не побачить, але Божий гнів перебуває на ньому.
