Фарисеї та садукеї вимагають ознаки з неба
1 Підійшли фарисеї та садукеї і, випробовуючи Його, попросили показати їм ознаку з неба.
2 А Він у відповідь сказав їм: Як вечір настає, кажете: Буде погода, бо червоне небо.
3 А вранці: Буде негода, бо червоне небо захмарюється. Отже, вигляд неба ви пояснити можете, а ознак часу – не здатні?
4 Лукавий і перелюбний рід шукає ознаку, але ознаки йому не дасться, хіба що ознака Йони. І залишивши їх, Він відійшов.
Застереження від фарисейської закваски
5 А переправившись на другий бік, учні забули взяти хліба.
6 Ісус же сказав їм: Будьте обережні та стережіться фарисейської та садукейської закваски.
7 Вони ж роздумували над цим і казали, що не взяли хліба.
8 Знаючи це, Ісус промовив: Чому міркуєте між собою, маловіри, що не маєте хліба?
9 Чи й досі не розумієте? Невже не пам’ятаєте п’ятьох хлібів на п’ять тисяч, і скільки кошиків ви зібрали,
10 ні сімох хлібів на чотири тисячі, та скільки кошиків ви зібрали?
11 Як ви не розумієте, що не про ті хліби кажу Я вам? Але стережіться закваски фарисейської та садукейської.
12 Тоді зрозуміли, що Він сказав їм стерегтися не хлібної закваски, а фарисейської та садукейської науки.
Учні визнають Ісуса Месією
13 Прийшовши в околиці Кесарії Пилипової, Ісус звернувся до Своїх учнів, запитуючи: За кого люди вважають Сина Людського?
14 Вони відповіли: Одні – за Івана Хрестителя, другі – за Іллю, інші – за Єремію або за одного з пророків.
15 Каже їм [Ісус]: А ви Мене за кого вважаєте?
16 У відповідь Симон‑Петро промовив: Ти є Христос, Син Бога Живого!
17 А Ісус відповів йому і сказав: Блаженний ти, Симоне, сину Йонин, бо не тіло і кров тобі це відкрили, а Мій Отець Небесний.
18 І Я тобі кажу, що ти є Петро; і на цій скелі Я збудую Свою Церкву, і брами аду не переможуть її.
19 Я дам тобі ключі Царства Небесного: і те, що ти зв’яжеш на землі, буде зв’язане на небесах; і те, що ти розв’яжеш на землі, буде розв’язане на небесах.
20 Тоді наказав [Ісус Своїм] учням нікому не казати, що Він – Христос.
Попереду страждання, смерть і воскресіння
21 Відтоді Ісус почав виявляти Своїм учням, що Йому потрібно йти в Єрусалим та багато постраждати від старших, первосвящеників і книжників, бути вбитим і третього дня воскреснути.
22 Петро, відкликавши Його вбік , почав перечити Йому, кажучи: Змилуйся над Собою, Господи! Хай з Тобою цього не станеться!
23 А Він, обернувшись, сказав Петрові: Відійди від Мене, сатано, ти спокушаєш Мене, бо думаєш не про Боже, а про людське!
Душа – дорожча за все
24 Тоді Ісус сказав Своїм учням: Коли хто хоче йти за Мною, нехай зречеться самого себе, візьме свій хрест і йде за Мною.
25 Бо коли хто хоче спасти свою душу, той погубить її, а хто погубить свою душу заради Мене, той знайде її.
26 Тому що яка користь людині, коли вона весь світ здобуде, а свою душу занапастить? Або що дасть людина взамін за свою душу?
Син Людський прийде у славі
27 Адже Син Людський має прийти у славі Свого Отця з ангелами Своїми, і тоді Він віддасть кожному згідно з його ділами.
28 Запевняю вас, що деякі з тих, котрі стоять тут, не зазнають смерті, доки не побачать Сина Людського, що йде у Своєму Царстві.
تَعليمُ الرَّبِّ هو مُرْشِدُنا الوَحيد
1 وَدَنَا إِلَيْهِ الفَرِّيسيُّونَ وَالصَدُّوقِيُّونَ لِيُجَرِّبوهُ، فَسَأَلُوهُ أَنْ يُرِيَهُم آيةً مِنَ السَّماءِ. 2 فَأَجَابَهُمْ قَائِلاً: "إِذَا كَانَ المَسَاءُ قُلْتُمْ: "صَحْوٌ"، لأَنَّ السَّمَاءَ مُحْمَرَّةٌ، 3 وَبِالغَدَاةِ: "اليَوْمَ شِتاءٌ"، لأَنَّ السَّمَاءَ مُحْمَرَّةٌ كَالِحَةٌ. يا مُرَاؤُونَ، أَفتَعْلَمُون أَنْ تُمَيِّزوا وَجْهَ السَّمَاءِ، وَعَلامَاتُ الأَزِمنَةِ لا تَسْتَطِيعُونَ أَنْ تَعْرِفُوهَا؟ 4 جِيلٌ شِرِّيرٌ فَاسِقٌ يَطْلُبُ آيَةً، فَلا تُعْطَى آيَةً إِلاَّ آيةَ يُونَانَ النَّبِيّ". ثُمَّ تَرَكُهُمْ وَمَضَى.
5 وَلَمَّا جَاءَ تلامِيذُهُ إِلَى العَبْرِ نَسوْا أَنْ يَأْخُذوا خُبْزًا. 6 وَقَالَ لَهُمْ يَسُوعُ: "أُنْظُرُوا وَاحْذَرُوا خَمِيرَ الفَرِّيسيِّينَ وَالصَّدُّوقِيِّين". 7 فَفَكَّرُوا فِي أَنْفُسِهِم قَائِلِين: "إِنَّا لَمْ نَأْخُذْ خُبزًا". 8 فَعَلِمَ يَسُوعُ فَقَالَ لَهُمْ: "لَمِاذا تُفَكِّرونَ فِي أَنفُسِكُم، يَا قَليلِي الإِيمَانِ، أَنَّكُّم لَمْ تَأْخُذُوا خُبزًا؟ 9 أَحَتَّى الآنَ مَا تَفْهَمُونَ وَلا تَذْكُرُونَ الأَرِغفَة الخَمْسَةَ لِلخَمسَةِ الآلافِ وَكَمْ قُفَّةً أَخَذتُمْ؟ 10 وَلا الأَرْغِفَةَ السَّبعَةَ لِلأَربَعَةِ الآلافِ وَكَمْ سَلاً أَخَذْتُمْ؟ 11 كَيْفَ لا تَفْهَمُونَ أَنَّي لاَ مِن أَجْلِ الخُبزِ قُلْتُ لَكُمُ احْذَرُوا خَمِيرَ الفَرِّيسيِّين وَالصَّدُّوقِيِّين؟" 12 حِينَئِذٍ فَهِموا أنَّهُ لم يُوصِهِم أَنْ يَحْذَرُوا خَميرَ الخُبزَ، بَلْ تَعلِيمَ الفَرِّيسيِّين وَالصَّدُّوقِيِّين.
اعْتِرَافُ بُطْرُسَ وَالتَّلامِيذُ
13 وَلَمَّا جَاءَ يَسوعُ إِلَى نَواحِي قَيصَرِّيةِ فِليِبُّس سَأَلَ تَلامِيذَهُ قَائِلاً: "مَنْ يَقولُ النَّاسُ إِنِّي أَنَا ابْنُ البَشَرَ؟" 14 فَقَالُوا: "قَوْمٌ يَقُولونَ إِنَّكَ يُوحَنَّا المَعْمَدَانِ، وَآخَرُونَ إِنَّكَ إِيليَّا، وَآخَرُونَ إِنَّكَ إِرمِياءُ أَوْ وَاحِدٌ مِنَ الأَنْبِيَاء". 15 قَالَ لَهُمْ يَسُوعُ: "وَأَنْتُم مَنْ تَقولونَ إِنِّي هُوَ؟" 16 أَجَابَ سِمْعَانُ بُطرُسُ قَائِلاً: "أَنتَ المَسِيحُ ابنُ اللّهِ الحَيّ". 17 فَأَجَابَ يَسُوعُ وَقَاَلَ لَهُ: "طُوبَى لَكَ يَا سِمْعَانُ بنَ يُونَا، فَإِنَّهُ لَيْسَ لَحْمٌ وَلا دَمٌ كَشَفَ لَكَ هَذَا، لَكِنْ أَبي الَّذِي فِي السَّمَاوَات. 18 وَأَنَا أَقُولُ لَكَ: أَنْتَ بُطرُسُ وَعَلَى هَذِهِ الصَّخْرَةِ سَأَبْنِي كَنِسَتِي، وَأَبْوَابُ الجَحِيمِ لَنْ تَقُوَى عَلَيْهَا. 19 وَسَأُعْطِيكَ مَفَاتِيحَ مَلَكُوتِ السَّمَاوَات، فَكُلُّ مَا رَبَطْتَهُ عَلَى الأَرْضِ يَكونُ مَرْبُوطًا فِي السَّمَاوَاتِ، وَكُلُّ مَا حَلَلْتَهُ عَلَى الأَرْضِ يَكُونُ مَحْلولاً فِي السَّمَاوَات". 20 حِينَنئِذٍ أَوْصَى تَلامِيذَهُ أَنْ لا يَقُولُوا لأَحَدٍ أنَّهُ يَسُوعُ المَسِيح.
يَسُوعُ يُنْبِئُ أوَّلَ مَرَّةٍ بِآلامِهِ وَصَلبِهِ وَقِيامَتِهِ
21 وَمِنْ ذَلِكَ الحِينِ بَدَأ يَسوعُ يُبَيِّنُ لِتَلامِيذِهِ أَنِّهُ يَنَبِغي أَنْ يَمْضِي إِلَى أُورَشَليمَ وَيَتأَلَّمَ كَثِيرًا مِنَ الشُّيُوخِ وَرُؤَساءِ الكَهَنَةِ وَالكَتَبَةِ وَيُقتَلَ، وَيَقومَ فِي اليَومِ الثَّالِث. 22 فَأَخَذَهُ بُطُرسُ نَحْوهُ وَبَدَأَ يُعَاتِبَهُ قَائِلاً: "حَاشَا لَكَ يَا رَبُّ، لَن يُصِيبَكَ هَذَا!" 23 فالتَفَتَ وَقَالَ لِبُطرُسَ: "اِذْهَبْ خَلِفي يَا شَيْطان، إِنَّكَ شَكُّ لِي، لأنَّكَ لا تَفْطَنُ لَمِا لِلهِ لَكِنْ لَمِا لِلنَّاسِ".
مَا يَطلُبُ يَسُوعُ مِن أَتباعِه
24 حِينَئِذٍ قَالَ يَسُوعُ لتَلامِيذِهِ: "إِنْ أَرَادَ أَحَدٌ أَنْ يَتْبَعَنِي فَليكْفُرْ بِنَفْسِهِ وَيَحْمِلَ صَليبَهُ وَيتبَعْني. 25 لأَنَّ مَنْ أَرَادَ أَنْ يُخَلِّصَ نَفسَهُ، يُهِلكُها، وَمَنْ أَهلَكَ نَفسَهُ مِنْ أَجْلِي، يَجِدُها. 26 فَإِنَّهُ مَاذَا يَنْتَفِعُ الإِنْسَانُ لَوْ رَبِحَ العَالَمَ كُلَّهُ وَخَسِرَ نفسَه؟ أَمْ مَاذَا يُعْطِي الإِنْسَانُ فِدَاءً عَنْ نَفْسِهِ؟ 27 لأَنَّ ابْنَ البَشَرِ مُزْمِعٌ أَنْ يَأْتِيَ فِي مَجْدِ أَبِيْهِ مَعَ مَلائِكَتِهِ، وَحِينَئِذٍ يُجَازِي كُلَّ وَاحِدٍ بِحَسَبِ عَمَلِهِ. 28 أَلحَقَّ أَقولُ لَكُم، إِنَّ قَوْمًا مِنَ الحَاضِرِين هَهُنا، لا يَذُوقُون المَوْتَ حَتَّى يَرَوْا ابْنَ البَشَرِ آتِيًا فِي مُلْكِهِ".
